Першу міську ялинку в Європі встановили у Ризі в 1510 році, хоча на різдвяних виставах у середньовічній Європі прикрашене деревце ще раніше символізувало дерево пізнання добра і зла. Традиція декорувати ялинку вогниками, що символізують зірки, започаткував католицький священник, засновник Реформації Мартін Лютер.
ZAXID.NET розповідає, якими були головні міські ялинки Львова у різні роки, де їх встановлювали, чим прикрашали і як вони ставали дзеркалом реальності, в якій жили люди.
Колись ялинка називалась не новорічною, а різдвяною, і встановлювали її у помешканнях чи на подвір’ях ближче до Різдва.
Львівська історикиня архітектури та екскурсоводка Тетяна Казанцева розповідає, що у 19-му столітті у львівських помешканнях ялинки були пишними і щедро прикрашеними – це відповідало добі історизму, що панувала в архітектурі та інтер’єрах. У селах традиція дещо відрізнялася, звісно, але так само дерево готували перед Різдвом.
Ялинки доби історизму (фото Тетяни Казанцевої)
Новорічним дерево стало вже після окупації України радянською владою, що витіснила із циклу українських зимових свят й інших героїв, пов’язаних із релігією, і нав’язала своїх, штучних.
У Львові центральну (і централізовану) міську новорічну ялинку почали встановлювати наприкінці 1940-х років, після Другої світової війни та закріплення окупації. Вона була відображенням «червоної» реальності і «звитяг» Радянського союзу – червона зірка на верхівці, відповідні іграшки, що в різні роки символізували різні «досягнення».
Львівські ялинки радянського часу
У період незалежності іграшки на львівській міській ялинці переважно не мали особливого символізму, можна сказати, що тривали «пошуки себе», зокрема на мапі реальності, а от із 2010-х років підходи почали змінюватись. Львів, відкритий для світу, також роззирався – що відбувається у світі.
Напередодні нового 2012 року львівську ялинку прикрасили різдвяними янголами, виготовленими у Ватикані (минула десята річниця візиту в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ). Упродовж наступних 10 років місто кілька разів змінювало підхід до оформлення міської ялинки та центру міста на зимові свята. Наприклад, у 2012-2013 роках дерево прикрашали яворівськими іграшками, виготовленими майстрами Оксаною Когут та Остапом Сойкою. Тоді бренд яворівської забавки отримав новий поштовх, що, зрештою, ще за 10 років привів його до внесення у перелік нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
У 2013 році львівська ялинка стала відображенням Революції гідності, що на той час ще не була залита кров’ю протестувальників, та її прагнень – тоді до оздоблення додали прикраси у вигляді герба та символів Євросоюзу (хоча спочатку ішлося про те, аби взагалі не встановлювати ялинку).
У 2016 році на львівській ялинці оновили ілюмінацію, а в 2017 місто вирішило відмовитись від іграшок і прикрасити ялинку у європейському стилі – для цього за кордоном придбали 8-кілометрову жовту гірлянду. Того року угода про асоціацію між Україною та ЄС повноцінно набула чинності – можливо, ця подія підсвідомо вплинула і на ідею з оздобленням ялинки, хоча стверджувати ми не можемо.
Наприкінці 2021 року місто уперше звернулось до митців, аби ті допомогли із концепцією оформлення міста на свята. Головними елементами оздоблення на тогорічні зимові свята у Львові стали різдвяний павук та зірка. Повернення до автентичних українських традицій з урахуванням сучасної європейськості стало ще одним трендом.
Повномасштабна війна проти російських загарбників не могла не вплинути на зовнішній вигляд міської ялинки у Львові. Попри тривалі дискусії і невдоволення деяких містян ялинку у Львові у 2022 році все ж встановили. Але замість зірки чи ангела її верхівку прикрашає протитанковий їжак – один із символів воєнного часу. Цього року символічні воєнні ялинки з’явилися у різних містах України, зокрема і у прифронтових.
Львівські ялинки з 2010 до 2022 року
Де встановлювали ялинку у Львові
Спочатку головну міську ялинку у Львові встановлювали на площі перед Оперним театром, але у 1952 році там з'явилось погруддя Леніну, тож у наступні 25 років дерево ставили на місці нинішнього пам'ятника Тарасові Шевченку. Колись там був пам'ятник королю Яну Собеському ІІІ, а після його перевезення до Польщі 1950-го року місце було вільним аж до 90-х років.
На початку 1970-х років у Львові завдяки дисидентському руху почала відроджуватись традиція різдвяних вертепів. Колядники часом не боялись збиратись і біля головної ялинки міста, тож влада вирішила перенести її до входу у Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького, що поблизу тодішнього управління КДБ (тепер – СБУ).
Згодом міська ялинка таки повернулась на площу перед Оперним театром, де вже не було погруддя «вождя», і вже багато років її встановлюють саме там.
***
Та, мабуть, найбільше реальність відображають наші домашні різдвяні ялинки, прикраси на яких не мають цензури. Тож, діліться у коментарях, чим ви прикрашаєте ще один із символів української незламності.
*У матеріалі використані фото та спогади зі сайту Центру міської історії Центрально-Східної Європи