Шевченко і любов: Геніальний поет мріяв про сім'ю і свою хату

Нехай скромна, але своя хатина. І своя жінка. Про це все життя мріяв Тарас. І у нього були жінки: когось любив він - хтось кохав його. Але мрія так і не здійснилася. Про почуття Шевченка - у нашій рубриці.

Вперше Тарас закохався у 13. Випасаючи громадську отару в своїй Кирилівці, зустрів Оксану. Згодом у поезії він напише, що саме це дівча навчило його розмовляти мовчки: лише очима чи дотиком.

Кріпатство розлучило дітей. Доля закинула Шевченка разом з паном у Вільно. Там біля поміщицької пані Софії 15-річний хлопець насправді почувався вільно. Був в компанії її служниць та подруг. І подобався їм.

Шевченко був середнього росту. Мав голубі очі. Верхня губа в нього насовувалася на нижню. Він дуже соромився цього. І в скорому часі запустив вуса.

У Вільно зустрів свою Дзюню. Полька Гусіковська вдягала його пані, бо була кравчинею в найдорожчому у місті салоні Ольшанської. Хлопець щонеділі приходив до костелу - хоча був православним - аби побачити її. Їх розлучив Петербург. Потім була княжна Варвара Рєпніна - в час першого повернення в Україну.

Перевернула його світ Закревська. Одружена жінка, з двома дітьми.

Останнє кохання прийшло до Шевченка по засланні у Петербурзі. Колишня кріпачка, вільнонаймана служниця Лукира Полусмак погордувала підстаркуватим Шевченком, адже молодша була на 26 років.

По смерті свого чоловіка Лукерія залишила дітей і переїхала таки до Канева, аби щодня приходити на могилу Кобзаря.

За життя у Шевченка було ще кілька любок: і прості сільські дівчата, і актриси. Однак в жінках, кажуть, він погано розумівся: не слухав дружніх порад - вибирав серцем.