Східний кордон Львова: історія Личаківської рогатки в п’яти ретро-фото

Перші львівські рогатки – своєрідні міські кордони, пропускні та митні пункти – з’явилися наприкінці XVIII століття ще за Австрії, після демонтажу міського муру. На рогатках, облаштованих шлагбаумами та мобільними частоколами, солдати стягали мито з селян, які везли до Львова продукти на ринки, пильнували за тим, хто в’їжджає до міста і хто його полишає.

Свого часу у Львові діяли вісім рогаток. «Фотографії старого Львова» розповідають про Личаківську, яка стояла на сторожі східного міського кордону, найбільш небезпечного.

Верхній Личаків, неподалік першої рогатки (поштівка початку XX століття, «Фотографії старого Львова»)

Личаківська вулиця, яка до XVI століття називалася Глинянською, у XVIII столітті була однією з головних артерій міста. Нею пролягала цісарська дорога на Золочів, яка далі розгалужувалася на Броди (далі – на Волинь і до російського кордону) та на Тернопіль (звідти через Чортків на Поділля і до Чорного моря.

Ця дільниця завжди була особливою. Упродовж ХVIII-ХІХ століть мешканці Личакова займалися переробкою зерна на муку і крупу: звідси й назви двох бічних вулиць – Мучна та Круп’ярська. Восени личаківці йшли до міста квасити капусту, наймаючись до окремих господинь.

Також Личаків давав значну кількість візників для міста. Взимку вони працювали на санях, влітку – на возах, тому поява першого трамвая на дільниці не викликала бурхливого ентузіазму: одного разу на водія трамвая напали жінки та закидали його помідорами і яйцями.

Рогатка на верхньому Личакові із трамвайним роз’їздом біля станції (фото початку XX століття, «Фотографії старого Львова»)

Через стратегічну важливість напрямку та близькість львівського середмістя, Личаківська вулиця була свідком багатьох історичних подій. У 1648 році по ній ішли полки Богдана Хмельницького, у вересні 1914 вступали до Львова війська 42-ї дивізії російської армії, а у 1941 році вулиця стала артерією подальшого бліцкригу на схід.

Там, де закінчується підйом і вулиця стає рівною, віддавна була розташована Личаківська рогатка, також відома як Бродівська та Винниківська. Напередодні Першої світової війни у цьому місці облаштували трамвайний роз’їзд. Разом із Жовківською Личаківська рогатка була однією з найвідоміших та найважливіших у місті, оскільки нею переважно до Львова прибували заморські купці.

Із початком ХХ сторіччя Личаківську рогатку перенесли до меж нинішньої вулиці Пасічної. Її штат урядував у будинку при Личаківській, 148. Навпроти приблизно у 1910 році збудували триповерховий будинок під №179 з готичною вежею, у якому зараз розміщено початкову школу. Біля цього будинку 3 вересня 1914 року віце-президент Львова Тадеуш Рутовський вручав символічні ключі від міста російському генералові Роде.

Передача Львова росіянам у вересні 1914 року на новій Личаківській рогатці («Фотографії старого Львова»)

Польські військові на Личаківській рогатці під час польсько-радянської війни 1920 року («Фотографії старого Львова»)

Значення львівських рогаток, і в тому числі Личаківської, занепадає після Першої світової війни. Вони перетворюються на звичайні історико-географічні орієнтири для мешканців і гостей міста.