Швидка допомога може перетворитися на "пральню"

Незадовго до канікул народні депутати змінили Закон "Про екстрену медичну допомогу", і президент Віктор Янукович ці зміни швидко затвердив. Відтепер працівникам "швидкої" офіційно дозволено приймати добровільні внески від організацій і фізосіб "для розвитку та покращення матеріально-технічної бази". Скринька Пандори у справі оббирання населення медиками, що на службі у держави, навстіж відкрита.

Підкреслюю, мова зараз йде тільки про державні медичні установи. Про приватні що говорити в розрізі грошей? Їх і створюють головно для того, щоб набивати гаманці. Тому поговоримо про них іншим разом, а зараз подивімося на оновлений закон з вікна бюджетної лікарні чи поліклініки, тобто тієї, що на утриманні платників податків.

Про те, що стаття Конституції України про безкоштовну медичну допомогу ганебно не працює, говорено багато. Днями мав нещастя особисто в цьому переконатися. У 13-річної доньки виникла підозра на гайморит (запалення носових пазух), їй призначили рентген. У поліклініці на вулиці Хімічній у Львові знімок зробили тільки тоді, коли ми дали – прямо в руки медсестрі 15 гривень – нібито на рентген-папір. Квитанцію нам не видали. Звісно, медсестра діяла не на свій розсуд. "Хіба це платний рентген-кабінет?" – Запитав я літню жінку в черзі, поки доньці робили знімок. "Вони завжди беруть на папір, ми вже звикли".

На перший погляд, новий закон навряд чи погіршить ситуацію зі стягненням "данини", якою обкладають хворих у державних медустановах країни. Насправді нинішня платність в системі охорони здоров'я, хоча і не приємна, а нерідко й відчутна, має порівняно обмежений характер. Беручи неофіційно, медики розуміють, що скоюють злочин. Тому апетити у більшості з них поки, на щастя, не найзвірячіші.

Але варто тільки людям у білих халатах офіційно підсісти на грошову "голку", і апетити помітно зростуть. Пам'ятаю, як у столиці Кузбасу, звідки родом страхова медицина Росії, медичний люд звикав до платності. Спочатку брали "на папір", нишком і без квитанцій. Потім одна впливова головлікар домоглася офіційного дозволу на надання окремих видів платних медпослуг. Тут же сколихнулося начальство інших поліклінік: а ми чим гірші? Не встиг народ озирнутися, як платний сектор став відверто тіснити безкоштовний, а медики перетворилися в спритних і досить цинічних здирників. Щоб завуалювати цю потворну тенденцію, влада надала збиранню плати з хворих позірність "добровільних внесків". Зовсім як у випадку з нашим новим законом.
Те, що зробили нардепи і затвердив господар Банкової, – це легітимізація незаконних поборів з хворих людей, яка давно утвердилися в українській медицині.

Зараз легітимізація торкнулася тільки однієї медичної сфери, екстреної допомоги. Однак медицина – це корпорація, згуртованості якої може позаздрити "коза ностра". Офіційне право одних медчиновників збирати "добровільні внески" буде, напевно, викликати шалені ревнощі в інших. Дозволити ж відразу всім медичним установам займатися цією справою правляча Партія регіонів, очевидно, не наважилася: це б означало, що 49-ту статтю Конституції, де йдеться про безкоштовну медичну допомогу, офіційно перекреслили.

Звісно, Конституцію України вже давно фактично звели до рівня простого папірця. Але завуальовано, з-під поли, так, як це може робити тільки "сім'я" в італійському розумінні.
У випадку з Законом "Про екстрену медичну допомогу" далекосяжні цілі партія влади теж спробувала закамуфлювати. Проте вуха стирчать, як у того ще осла. Адже ніхто і ніколи в Україні не забороняв благодійності. Якби якась організація або фізична особа захотіли зробити "добровільний внесок" в установу "швидкої допомоги", ніхто б їй не заборонив.
У статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" чітко і недвозначно прописано:
Сферами благодійної діяльності є:

1) освіта;

2) охорона здоров’я;

3) екологія, охорона довкілля та захист тварин...

Загалом у цій статті названо 14 напрямків благодійної діяльності, що охоплюють практично всі сфери життя держави і суспільства. Єдине обмеження звучить так:

Благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації.

Для чого ж знадобилося змінювати закон про екстрену медичну допомогу, дублюючи чинний закон про благодійність? Відповідь – на поверхні. У законі про благодійність все, що стосується добровільних пожертвувань юридичних і фізосіб, прописано гранично чітко, безконтрольно обходити цей закон можна, але небезпечно з погляду кримінальної відповідальності. Якщо ж вивести якусь галузь під дії цього закону і дозволити їй брати "внески" на підставі кількох загальних фраз, штучно "втиснутих" в інший, профільний закон, з'являться зовсім інші можливості. О, дуже значні можливості!

Переважна більшість медустанов, які надають екстрену медичну допомогу населенню, є казенною власністю. Перемішавши в них бюджетні гроші з "благодійними", які офіційно "благодійними" називатися не будуть, можна перетворити установи "швидкої допомоги" на високопродуктивні "пральні". Що в них будуть відмивати – сподіваюся, зрозуміло.

Комусь здасться дивним, що у сфері охорони здоров'я створюють чергове вогнище корупційної напруги. Адже там – і так суцільні зловживання. Нещодавно з ініціативи парламентської комісії з розслідування порушень законодавства з боку МОЗ (очолює "регіоналка" Раїса Богатирьова) порушено понад сто кримінальних проваджень, – повідомив член комісії Петро Петренко ("Батьківщина"). "Палітра кримінальних правопорушень і злочинів вражає – це і привласнення, і розтрата державного майна, і нецільове використання коштів, зловживання владою, службове фальшування, прийняття пропозицій про отримання хабарів, незаконне збагачення, питання обігу фальсифікованих коштів", – зазначив нардеп.

Загалом нічого незвичайного в ухваленні зазначених змін до медичного закону немає. Держчиновники добре знають, що охорона здоров'я – це золоте дно для махінацій. Попереду – нелегка виборча кампанія, для підкупу виборців 2015 року буде потрібно набагато більше грошей, ніж раніше. Олігархи в умовах світової кризи – опора не найнадійніша, та й нині відчувається розбрід і хитання в їхніх лавах. Де брати гроші на вибори? Приклад Кремля дуже вже заразливий: держскарбниця – найулюбленіший гаманець сусіднього автократа і його друзів. Однак якщо в Росії на потреби партії влади можуть безконтрольно витрачати будь-які гроші, то в Україні, де все ж зберігається політична конкуренція, це трохи небезпечно – у в'язницю після закінчення каденції нікому не хочеться. Без хитромудрих "пралень" важко обійтися.

Знаєте, що тішить? Не надто сильні професіонали прислужують "регіоналам". Корупційна складова прийнятих змін Закону "Про екстрену медичну допомогу" настільки очевидна, що диву даєшся, як грубо і прямолінійно в Україні діє армія корупціонерів, що нагадує Змія Горинича з безліччю голів. Якщо засновані на цих рядках в "медичному" законі "пральні" все-таки запрацюють, то кількість елітних камер у в'язницях після зміни влади доведеться збільшувати.

Народу, втім, від цього буде не легше. Суцільна платність, якщо вона офіційно утвердиться в охороні здоров'я, дуже боляче вдарить по людях – болючіше, ніж будь-що інше. Таке зазіхання на гаманці й здоров'я громадян потрібно рубати на корені. Якщо опозиція не "зробила стійку" під час проходження названого закону в Раді, то ще не пізно це зробити під час осінньої сесії.