Сина Франка у Львові нагородили за внесок у боротьбу за незалежність
Львівська обласна рада нагородила почесною відзнакою: «90-річчя від дня проголошення ЗУНР» полковника армії УНР Петра Франка (посмертно).
Як сказано у рішенні, "Петра Івановича Франка нагороджується за вагомий особистий внесок у боротьбу за незалежність української держави".
Нагадаємо, Петро Франко був співзасновником "Пласту", чотарем Українських січових стрільців, організатором та командиром летунського загону в Українській галицькій армії, полковником армії УНР, депутатом Верховної Ради УРСР, винахідником, краєзнавцем, письменником, завідувачем музею І.Франка у Львові.
Рішення підтримали 62 депутати.
Петро Іванович Франко (народився 21 червня 1890 в с.Нагуєвичі, помер 28 червня 1941 року) український педагог і письменник.
У 1911—1914 роках був учителем тіловиховання в філії української гімназії у Львові. Восени 1911 року організовує в своїй гімназії пластові гуртки та переводить з ними спортивно-військові заняття. У 1913 році видає книжечку "Пластові ігри та забави".
З 1914 року в ступені поручника командує сотнею Легіону УСС. З 1918 року сотник Петро Франко веде референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії), аж до її інтернування в 1920 році.
Від 1922 до 1930 року учитель гімназії в Коломиї. У 1931—1936 році працює старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.
З 1936 до 1939 року учителює в гімназіях у Львова та Яворова. Між тим, в 1937 році, видає працю "Іван Франко зблизька". Від 1939 по 1941 рік працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обирається депутатом до Верховної Ради УРСР.
Збирав фольклорно-етнографічні матеріали та писав оповідання. Автор підручника шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки; історичні оповідання "Махнівська попівна", "В пралісах Бразилії"; спогадів "Іван Франко зблизька" (1937), кіносценарій за повістю "Борислав сміється" та ін.
З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 р. вивезений радянською владою зі Львова. Загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі на станції Прошова коло Тернополя з поїзда, яким Петра Франка радянські солдати намагалися вивезти на схід. За іншими даними, загинув в катівнях НКВС влітку того ж року.