Ви вже, певно, стомилися від підсумків року – у медіа та соцмережах, проте потерпіть прочитайте ще одні. Адже де не найлогічніше щось підсумовувати, як у змаганнях? 2021 рік приніс українським спортсменам багато шансів, і не лише суто спортивних. Чи всі ними скористалися? Пригадуємо оперативно разом із ZAXID.NET.
***
Олімпійські сподівання та розчарування
Цьогоріч відбулися три важливі турніри, які перенесли на рік через пандемію, – Олімпіада з Паралімпіадою та чемпіонат Європи з футболу. Перші змагання стали для українців найменш успішними з усіх Олімпійських Ігор, у яких українцям доводилося брати участь: усього 19 медалей, з яких тільки одна – золота.
Але все ж тут є, що і кого відзначити – і ми говоримо навіть не про єдиного чемпіона Жана Беленюка (хоча, погодьтеся, не так багато чинних політиків у всьому світі можуть похвалитися олімпійським золотом). Детальніші підсумки Олімпіади в Токіо можна прочитати в іншому матеріалі, а зараз кілька найцікавіших моментів:
- Михайло Романчук встановив олімпійський рекорд з плавання на 800 м у півфіналі змагань, проте у фіналі не зміг повторити свій результат і здобув лише бронзу. На його рахунку є і ще одне срібло – на дистанції 1500 м.
- Львівська велогонщиця Олена Старікова виграла срібло у спринті. Це було дещо несподівано, адже раніше вона здобувала медалі на чемпіонатах в іншій дисципліні – кейрін, яка на Олімпіаді їй не піддалася.
- Еліна Світоліна виграла першу в історії України олімпійську медаль з тенісу – бронзу. І дивитися цей матч без заспокійливих було складно, адже перший сет українка розгромно програла 1:6.
- 16-річний Олексій Середа посів шосте місце у фіналі зі стрибків у воду. Як для наймолодшого чемпіона Європи в історії цього виду спорту (йому тоді було лише 13 років) це вже велике досягнення – і заявка на медалі на наступних Іграх.
- Ярослава Магучіх була однією з основних олімпійських надій України, проте здобула в стрибках у висоту лише бронзу. А ще – потрапила у скандал через обійми з російською спортсменкою, яка змагання виграла. Пізніше Ярослава Магучіх пояснила свій вчинок олімпійським традиціями, а також заодно очолила світовий рейтинг зі стрибків у висоту.
Паралімпійський розрив
Українські паралімпійці традиційно виступають краще за своїх колег на Олімпіадах. Цьогоріч з 98 медалями вони посіли шосте загальнокомандне місце в медальному заліку. Нашим спортсменам вдалося завоювати 27 бронзових, 47 срібних та 24 золоті медалі.
Четверо українських паралімпійців встановили світові та паралімпійські рекорди. Максим Крипак встановив рекорди у комплексному плаванні на 200 метрів та вільним стилем на 100 метрів, Андрій Трусов – у плаванні на 100 метрів на спині, а Єлизавета Мерешко – у плаванні на 50 метрів та 100 метрів вільним стилем, а Зоя Овсій встановила рекорд у метанні булави.
Найяскравішою зіркою Паралімпіади в Токіо став 26-річний Максим Крипак. Усього він виграв сім медалей, із яких п’ять – золотих, та по одній срібній і бронзовій. Він став найбільш титулованим спортсменом Паралімпіади-2020. Уперше в історії таке звання отримав українець. Крім того, він став найбільш успішним паралімпійцем в історії України: на його рахунку ще вісім медалей Ігор-2016 у Ріо-де-Жанейро – п’ять золотих і три срібні. Тож не дивно, що він отримав звання Героя України.
Топ-збірна
Євро-2020 – перший чемпіонат Європи з футболу, до якого нашій збірній вдалося пробитися самостійно, а не завдяки статусу країни-господаря. Суперники по групі давали шанси вийти до 1/8 фіналу, але ми успішно ними не скористалися. Українці виграли лише один матч проти Північної Македонії (який без валідолу теж було важко дивитися) і посіли третє місце в групі.
Шанси на вихід до 1/8 лишалися, але треба було почекати (і помолитися) на результати матчів у паралельних групах. І вони не підвели: Швеція обіграла Польщу, а Іспанія – Словаччину, що дозволило українцям пройти до наступного етапу. В 1/8 за іронією долі українці зустрілися зі шведами, яких перемогли завдяки голу дебютанта збірної Артема Довбика на останніх хвилинах компенсованого часу. До речі, Довбика, який виступає за «Дніпро-1», цьогоріч визнали найкращим гравцем в українському чемпіонаті.
У чвертьфіналі турніру Україна програла Англії, і багато вболівальників розчаровано захитали головами. Але, будьмо відвертими, наша збірна – не топ-команда світу чи навіть Європи, і її потрапляння до восьми найкращих на Євро-2020 – це скоріше про везіння, а не про майстерність. Якби не Швеція (з якою потім так незручно вийшло), ми б і до 1/8 не вийшли. Тим більше, зараз є надії на вихід до плей-оф чемпіонату світу. У груповому етапі українці не програли жодного матчу – у тому числі французам, які, на хвилиночку, чинні чемпіони світу.
Ще одне досягнення Євро-2020 – українські спортсмени почали спілкуватися з журналістами українською мовою. «30 років незалежності, 8 років війни з Росією, а вони тільки зараз українською заговорили? Де ж тут досягнення?» – спитаєте резонно ви. Але так, для багатьох людей (особливо тих, які живуть ближче до російського кордону) це і зараз досягнення – не дарма ж війна з Росією взагалі почалася. Тому такі вчинки варто привітати. Як і гасло «Слава Україні! Героям слава!» на футболках збірної.
Єврокубковий біль
У той час, коли збірна тішить своїх уболівальників (як може, так і тішить), того ж про українські клуби сказати не можна. «Зоря» не вийшла з групи навіть у Лізі конференцій – такому собі втішному турнірі, який вигадали для тих клубів, які не пробилися до Ліги чемпіонів та Ліги Європи. «Шахтар» і «Динамо» ж ганебно вилетіли з груп у ЛЧ, забивши лише три м’ячі на двох.
«Гірники» спромоглися на дві нічиї, а кияни – лише на одну. На їхні перші матчі проти «Реала» та «Баварії», які розкатали українських грандів з рахунками 5:0, було боляче дивитися. Так, «Реал» і «Баварія» – топ-клуби світу, проте і «Динамо» з «Шахтарем» – не «Луцьксантехмонтаж-536», хоч виглядали на полі саме так. Заради справедливості: до матчів-відповідей українці навчилися грати і дали достойний бій, проте це не допомогло. А завдяки попереднім незвитягам у наступному розіграші ЛЧ жоден український клуб напряму до групового етапу не вийде.
Повернення надії до «Львова»
Оскільки цей текст пишеться у Львові, не можна не згадати і про відродження/переродження львівських «Карпат». При всій повазі до «Руху» та «Львова», які виступають у Прем’єр-лізі, саме «Карпати» традиційно й історично вважаються головною командою міста. І тому занепад клубу в останні роки викликав особливий біль у вболівальників, а його повернення в новому юридичному статусі – промінчики надії.
Зараз «зелено-білі» виступають у Другій лізі, звідки збираються вже за результатами першого сезону піднятися до Першої ліги і почати змагання за вихід в УПЛ. За 10 матчів до завершення сезону вони посідають перше місце в турнірній таблиці групи А.
Нащадки Кличків
Олександр Усик, вигравши все, що можна було у першій важкій вазі, перейшов до супертяжів і вже в третьому своєму бою роздобув колекцію поясів. У бою проти Ентоні Джошуа він не був фаворитом, а дарма: саме українському боксеру віддали перемогу одноголосно всі судді. До абсолютного чемпіонства бракує лише перемоги над Тайсоном Ф’юрі, який вже й сам приглядається до Усика.
Тим часом у легкій вазі перемогу у 2021 році святкували одразу два українські боксери – Василь Ломаченко та Денис Берінчик. Останній вшосте захистив титул чемпіона за версією WBO International, перемігши російського боксера Ісу Чанієва, що особливо приємно.
Ложка дьогтю
У свою чергу Василь Ломаченко декласував ганського боксера Річарда Коммі, здобувши титул чемпіона за версією WBO Inter-Continental. Та радість від його перемоги затьмарює прихожанство в УПЦ МП і відверто не зовсім патріотична позиція боксера, яка виглядає непохитною. Тим не менше, громадянство змінювати він не поспішає – на відміну від олімпійської чемпіонки з фігурного катання Оксани Баюл та легкоатлетки Софії Яремчук, які цьогоріч вийшли з українського громадянства на користь США та Італії відповідно.
Ще один спортсмен, який потрапив у скандал через необережні висловлювання про українсько-російську війну, – олімпійський чемпіон з фристайлу Олександр Абраменко. В інтерв’ю Tribuna він сказав, зокрема, що те, що Росія – агресор, є «неоднозначним», хоч і зізнався, що особливо ситуацією не цікавиться. Пізніше він заявив, що його слова перекрутили, та подякував військовим на фронті. Що ж, навряд його слова дійсно були перекручені, але добре, що ці слова – не принципова позиція.
І ще кілька перемог
- 19-річний український боксер Юрій Захарєєв виграв золото чемпіонату світу у ваговій категорії до 71 кг, перемігши у фіналі росіянина Вадима Мусаєва. Для України це перше золото чемпіонату світу починаючи з 2017 року.
- 18-річний гімнаст Ілля Ковтун здобув бронзу у багатоборстві на дебютному чемпіонаті світу. Це друга в історії медаль, яку виграли українці в цій дисципліні за часів незалежності. На честь українського спортсмена назвали новий елемент у спортивній гімнастиці, який він вперше виконав на паралельних брусах у кваліфікації турніру.
- 24-річна Аліна Марущак стала першою в історії України абсолютною чемпіонкою світу з важкої атлетики у ваговій категорії до 81 кг. Також мале золото на цьому турнірі здобула Марія Гангур. Це перші золоті медалі чемпіонату світу для України за останні 18 років. Ще низку золотих медалей українки привезли з чемпіонату Європи, який відбувався у Москві, а Ірина Деха стала абсолютною чемпіонкою.
- 15-річна спортсменка Софія Станько з Яворова здобула золото на чемпіонаті світу з класичного пауерліфтингу у ваговій категорії до 52 кг.
- Українські фристайлісти здобули кілька нагород на Кубку світу, що є хорошим сигналом незадовго до Олімпіади. Натомість відсутність нагород у наших біатлоністів насторожує.
- 22-річний львів’янин Назар Боженко став абсолютним чемпіоном світу з ловлі риби спінінгом з берега, а національна збірна України – переможцем у загальнокомандному заліку. Це перші в історії перемоги українців як в особистому, так і в загальному заліках.