Станиславівську фортецю в Івано-Франківську відтворили у 3D-анімації

В Івано-Франківську презентували кліп, який відтворює Станиславів (давня назва міста) XVIII століття. Вперше міську фортецю реконструювали у 3D.

Як пише «Курс», тривимірна відеоподорож давнім Станиславовом провадить у наш час – до чарочної «Артур Бернс», яка стоїть на історичному місці у Фортечному провулку, де був міський рів під мурами.

«Це місце дуже цікаве. – Чарочна розташована поблизу південно-східного бастіону Станиславівської фортеці, який єдиний зберігся до наших днів. Разом із її засновниками, які шанують міську історію, ми хотіли реконструювати давнє місто в його оборонних мурах – так, щоби це було максимально документально і відповідало духу того часу», – зазначив автор ідеї відеопроєкту Олег Головенський.

Автор художньої реконструкції – Денис Овчар, творець історично-документальної стрічки про заснування Станиславова і його фортеці, яка презентує давнє місто і яку демонструють туристам.

Вишукуючи архіви для максимально точного відтворення Станиславівської фортеці кінця XVII – початку XVIII століть, Денис Овчар зіткнувся із тим, що архівні дані майже відсутні.

«З міста, яке пережило зміну кількох держав і політичних устроїв, щоразу вивозили документи. Про місто того часу немає нічого – не збереглося ні начерків, ні ескізів. Тому довелося спиратися на подібність і брати до уваги архітектуру того часу на сусідніх територіях, які були об’єднані з нашою в одну державу. Брав також до уваги історію європейської фортифікації. Наприклад, пропорції фортеці відновив з планів військових споруд 1780-х років на австрійських мапах. Тому назвати це історичною реконструкцією не можна», – наголосив він.

У кліпі, що триває менше хвилини, перед очима глядачів розгортається світ із 16 000 тривимірних об’єктів – це і ландшафт із рослинністю, і будівлі, і тварини біля фортечних стін. Якщо зупиняти відео або переглядати кілька разів, можна зауважити будівлі, відомі тепер тільки з описів, та озера, які приймали воду з ровів довкола фортеці (вони були на місці теперішніх вулиць Бельведерської і Тичини), чи, наприклад, зруйнований вже тепер пивзавод.

Станіславська фортеця (Станиславівська фортеця) заснована у 1662 році, зараз є історико-архітектурним пам'ятником XVII–XIX ст. Розташована на території нинішнього Івано-Франківська.

Місто-фортеця будували 5 місяців. Будівництво почалося в 1661 році за проектом француза Франсуа Корассіні

Фортеця будувалась за останнім, на той час, словом новітньої фортифікаційної науки, яка вже не передбачала традиційних середньовічних башт, бійниць у стінах, бойового помосту для захисників з внутрішньої сторони. На вістрях шестикутника розташувались бастіони – зовнішні п'ятикутні укріплення, що дозволяли здійснювати фланкуючий мушкетний обстріл вздовж стін. Поперечний розріз стін складав земляний вал завширшки 20-30 м, зміцнений ззовні дубовими колодами. Вже після 15 років заснування Станиславівська фортеця була настільки сильною, що змогла зупинити у 1672 р. величезну турецьку армію, витримавши тривалу облогу.

Роботи над зміцненням Станиславівської фортеці продовжувались до середини XVIII ст.

Після приєднання Галичини до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійська імперія, з 1867-го Австро-Угорська імперія) у 1772 р. Станиславівська фортеця втратила своє оборонне значення. Імператорським указом від 1804 р. знесено мури, засипано фортечні рови, а вали розбирали до 1870 р. По засипаних ровах прокладені вулиці, з каменю і цегли мурів викладено 4 площі, 24 вулиці та побудовано житлові будинки.

До нашого часу збереглася тільки частина оборонного цегляного муру на розі вул. Новгородської та Бельведерської (Фортечний провулок). Реставрація цієї частини завершена в 2012 році.

У 2018 році під час ремонтних робіт комунальники випадково виявили ще одну частину Станіславської фортеці – так звану Тисменецьку Браму. Зараз висуваються ідеї по відновленню Станіславської Фортеці.