Стрімголов у наболіле
Культура

Стрімголов у наболіле

Чому обов’язково треба подивитись новий фільм Марини Степанської

Катерина Сліпченко, 13 листопада8150

У прокат вийшов перший повнометражний фільм української режисерки Марини Степанської «Стрімголов». Степанська добре відома завдяки короткометражним роботам, які здобували чимало нагород різного калібру. Тож її перший повний метр не раз потрапляв до рейтингів найочікуваніших фільмів.

От і дочекалися, хоча, на жаль, в обмеженому прокаті. Наприклад, у Львові «Стрімголов» показує лише «Копернік» двічі на день. Варто поспішати, адже фільм протримається на великих екранах усього лише декілька днів.

А подивитись його варто саме на великому екрані, адже відома своїм перфекціонізмом режисерка напрочуд уважна до усіх деталей і насичує свій камерний фільм чималою їх кількістю. А вони творять додаткові шари та сенси у історії кохання, що відбувається тут і зараз.

Тут і зараз

«Тут і зараз» - безсумнівна привабливість фільму. Йдеться у ньому про впізнавані речі, про те, що відбувається на сусідніх вулицях, про те, що переживаєш тут і зараз, у рік після Майдану, коли реальність розпадається на друзки.

Антон, музикант-вундеркінд, повертається додому після лікування алкогольної залежності. Одного разу Антон зустрічає Катю, яка незабаром має поїхати до Берліна разом із своїм хлопцем, німецьким фотожурналістом, з яким вона познайомилася під час подій на Майдані. Однак ця зустріч змінить життя обох.

Покоління в пошуках себе, здається, знайшло свого режисера. Автора, що говорить про наболіле, про актуальне, про живі емоції без нотацій та пафосного надриву.

Тонкий, тихий та дуже інтимний фільм крупним планом показує героїв, для яких події у місті, країні та світі – лише тло. 27-річні «негерої» намагаються зробити непростий вибір в умовах «героїчного часу», йдеться у синопсисі.

Природність буття

А ще картина знята сучасно, її стилістика підкреслює природність картини. Як і мова, жива та невигадана.

Марина Степанська занурює глядача у плин життя, у його буденний світ, який, якщо придивитись уважніше (а саме це і робить режисерка), рясніє впізнаваними обличчями та краєвидами, які часом стають метафорами або творять той другий (третій і так далі) план, які поглиблюють насправді просту історію та надають їй певних узагальнень.

Фільм показують по усій Україні, але автори організували прем’єру «на район», а саме на київській Троєщині, яка так само є героїнею фільму.

«Негерої» намагаються зробити непростий вибір в умовах «героїчного часу», йдеться у синопсисі

«Перемога» та «зрада»

Фільм брав участь в головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на «Оскар», а також отримала нагороду Міжнародному фестивалі акторського кіно в Рабаті (Марокко).

У фільмі знімались Андрій Сілецький, Даша Плахтій, Олег Мосійчук, Лариса Руснак.

У фільмі звучать пісні львівської музикантки та художниці Мар’яни Клочко.

Всі роботи доречні, актори природні, інтонація що акторської гри, що музика не має жодної фальшивої ноти. І все це, без сумніву, переконлива перемога українського кіно.

От тільки сумнівно, що якість фільму відіб’ється на кількості зароблених у прокаті гривень.

І тут починається «зрада».

«Прийнято звітували про успіхи в українському кіно, але мені хотілося б написати про поразку. Можливо аналіз причин допоможе тим, хто йтиме за нами... Я дізналась, що "Стрімголов" виходить в такий обмежений прокат, що обмеженіше уже не буває», - написала Марина Степанська у своєму Facebook.

«Якщо ви хочете побачити фільм в усій повноті "зображення-звук-атмосфера" - запрошую вас на покази в Польші, Празі, Стокгольмі, Тбілісі, Каїрі і ще буде трохи далі», - додала вона.

Річ у тім, що фільм майже ніде не демонструється з копій DCP та зі звуком 5.1, тобто так, як він задумувався і робився. Фільм показують переважно ті кінотеатри (в тому числі і львівський «Коперник»), які не мають відповідного обладнання.

«Можу сказати тільки одне - я відчуваю, що українські кінотеатри досі ставляться до українського кіно, як до другорядного продукту... Власне цей пост я пишу, оскільки не можу заспокоїтись, що роботу такої кількості професіоналів так і не побачать ті, для кого, це все, власне, робилося», - вважає Степанська.

Тим не менше, фільм в будь-якому випадку заслуговує на те, щоб піти у кіно. Адже якими би не були прокатні «зради», фільм є перемогою. Тихою, але якісною та безкомпромісною.

Подивитись фільм «Стрімголов» можна у львівському кінотеатрі «Копернік».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук