«Сучасне обладнання є, але бракує кадрів»

У розпал пандемії коронавірусу на Львівському обласному лабораторному центрі МОЗ України сфокусована особлива увага, адже там роблять найбільше ПЛР-досліджень на коронавірус. Кількість досліджень постійно зростає, але час вимагає робити їх ще більше і швидше, бо на Львівщині, та й в Україні загалом, зростає кількість людей, інфікованих Covid-19.

У червні Центр навіть опинився у епіцентрі гучного скандалу після критики міністра охорони здоров'я Максима Степанова про суттєве скупчення великої кількості проб, досліджувати які Львову допомагали лабораторії інших міст. Лунали навіть погрози звільнити через це керівника Центру Романа Павліва. Але у підсумку нікого не звільнили: черг більше немає, ПЛР-досліджень проводять щораз більше, тож підстави для звільнення зникли.

Після ліквідації СЕС від цієї служби залишилася лише мала частинка – лабораторний центр з двома лабораторіями: вірусологічною і особливо небезпечних інфекцій, які не розраховані на проведення великої кількісті досліджень. Донедавна тут не було ні відповідного обладнання, ні достатньої кількості працівників. Тож пандемія коронавірусу змусила працівників лабораторій працювати понаднормово: уже п’ять місяців вони працюють у суботу і неділю. Лише зараз, за словами головного санітарного лікаря Львівщини, керівника Центру Романа Павліва, вдається по черзі виділити людям один вихідний, щоб вони хоч трохи відпочили.

З обладнанням Центру допомогли: міська і обласна влада, благодійники, дещо закупило МОЗ, серйозну підмогу з апаратурою надала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). А ось з кадрами проблема. Детальніше про свою роботу в сучасних умовах Роман Павлів розповів ZAXID.NET.

Найдорожче обладнання без людей нічого не варте

«Нам бракує людських рук, точніше, нам бракує фахівців. Наші лабораторії не були розраховані на такі обсяги роботи. Я звертався в МОЗ, щоб нам розширили штат. Його розширили, але людей нема. Нам потрібні три лікарі-мікробіологи і шість лаборантів. Якби вдалося вирішити кадрову проблему, ми могли б за добу робити вдвічі більше досліджень, до 1,5 тис. Обладнання нам дозволяє проводити таку кількість досліджень», – каже Роман Павлів.

Але з кадрами проблема. І головна затримка у їх пошуку – зарплата.

Головний санітарний лікар Львівщини Роман Павлів

За словами Романа Павліва, багато фахівців пішли працювати у приватні структури. Там вони отримують зарплату у два-три рази вищу, ніж працівники Центру. Заробітна плата у Центрі невисока: до 6 тис. грн з надбавками, а у приватних лабораторіях – 17-20 тис. грн. Різниця між зарплатою лікаря і лаборанта дуже мала. Є ще надбавки за категорію, вислугу, але вони суттєво не впливають на розмір заробітної плати.

«У нас з лабораторій дуже багато людей пішло: вони хороші фахівці, ми їх вчили, але вони знаходили роботу у приватних лабораторіях за значно більші гроші. І повертатися до нас ніхто не хоче саме через розмір зарплати. Якщо вона залишиться такою, як є, то не буде кому працювати», – каже Роман Павлів.

Багато лікарів-епідеміологів, як твердить Роман Павлів, перейшли працювати в лікувальні заклади, там робота набагато легша, є законні вихідні. У лабораторіях Центру окрім того, що доводиться працювати у суботу-неділю, робочий день завершується приблизно о 21:00: поки звіряться, передадуть матеріали тощо.

Чому на результат ПЛР-дослідження пацієнтам доводиться чекати доволі довго?

У лабораторіях Центру зараз проводять 500-700 досліджень за добу (розпочинали з 24 ПЛР-досліджень), залежно від того, скільки надходить проб. А загалом у лабораторіях Львова, включаючи приватні, щодня проводять понад 1000 ПЛР-досліджень на коронавірус, в окремі дні було 1600 і майже 1800 досліджень.

У лабораторіях Центру для пацієнтів лікарень і контактних осіб дослідження на коронавірус проводять безкоштовно. Незважаючи на те, що кількість ПЛР-тестувань суттєво зросла, пацієнтам все одно доводиться чекати на результат доволі довго, чотири-п’ять днів, інколи тиждень. І це тривале очікування психологічно виснажує людину не менше за саму хворобу.

«Зараз залишок проб у холодильнику невеликий, 300 з чимось і вони всі підуть у роботу. Минулої п’ятниці ми отримали 1225 проб, але за суботу-неділю ми їх всі дослідили. За три дні всі аналізи проходять дослідження. Але якщо хворий зранку здав аналіз і думає, що матеріал відразу пішов у роботу, то він помиляється, бо це не завжди так. Деякі медичні заклади збирають аналізи день-два і тоді привозять до нас. Іншими словами, в роботу їх запускають вже на третій день. У нас вони в роботі практично півтора дня, якщо не треба переробляти. Відповідно і результат приходить пізніше», – пояснює Роман Павлів.

Проводити ПЛР-дослідження лабораторному центру допомагають й інші лабораторії: медуніверситету (до 75 досліджень), Центру легеневого здоров’я (до 50 досліджень), Держпродспоживслужби. Раніше проводила ПЛР-дослідження і лабораторія військового госпіталю, але зараз вона цього не робить. Лабораторія лікарні швидкої медичної допомоги хоч і анонсувала відкриття, але за словами головного санітарного лікаря робить ще надто мало тестів. Може запрацює на повну цього тижня.

Що потрібно для того, аби пришвидшити ПЛР-дослідження і пацієнти швидше отримувати результат, адже ото гадання – хворий чи ні – виснажує людину.

«У світі є обладнання, яке ПЛР-дослідження робить за 4 години. У нас такого нема. ВООЗ дало нам обладнання, в яке ми одночасно можемо ставити 96 проб, потужні центрифуги, за рахунок яких ми прискорили роботу. Але сама методика виділення швидше ніж за день не виходить. На процес лікування результат дослідження особливої ролі не грає. Пацієнтів лікують відповідно до протоколів», – каже Роман Павлів.

За його словами, Львівщині потрібна нова вірусологічна лабораторія, але для цього потрібні значні кошти. Це питання вже обговорювали з головним санітарним лікарем України. Зараз складають кошторис, щоб чітко знати, скільки потрібно коштів.

«Своїми силами ми не потягнемо той обсяг робіт. Ми розмовляли на цю тему з представниками ВООЗ. Можливо, вони знайдуть когось, хто нам фінансово у цьому питанні допоможе. Наша вірусологічна лабораторія вже дуже стара, працює у старих приміщеннях. Останні роки ніхто нічого не робив. Обладнання є хороше, а відповідного приміщення нема. І зупинити роботу лабораторії нема як, треба буде все робити паралельно», – каже головний санітарний лікар області.

А наразі аби не завалювати лабораторії нецільовими дослідженнями, головний санітарний лікар радить сімейним лікарям ретельно відбирати пацієнтів, біоматеріал яких скеровуються на ПЛР-дослідження. Скажімо, контактні особи повинні спершу пройти ІФА-тестування і лише у разі позитивного результату їхні аналізи скеровують на ПЛР.

«Ми вже стикнулися з випадками, коли наші лабораторії використовують для проведення безкоштовних ПЛР-досліджень людям, які виїжджають з-за кордон чи повертаються звідти. Їх скеровують до нас через лікувальні заклади. Неправильне скерування на діагностику дає багато негативних результатів. Якщо ми робимо 600 досліджень, то отримуємо всього 70-80 позитивних результатів. Це свідчить про те, що до нас іде нецільовий матеріал, а роботу і час він займає. У той же час у приватні лабораторії звертаються люди, які мають якісь тривожні симптоми і там результативність вища. Нерідко показник отримання позитивних результатів у них вищий, ніж у нас», – каже Роман Павлів.

Мешканцям Львівщини головний санітарний лікар радить дбати про своє здоров’я і своїх рідних. Прості заходи безпеки – носіння масок, часте миття рук, безпечна дистанція, уникнення великого скупчення людей –суттєво знижують ризик інфікування. А нехтування цими правилами значно ускладнює життя всім довкола.