ТНМК: Галицькі музиканти горло порвуть, але свого доб’ються

Вони веселі. Це люди, які поруч уже довгий час: і на сцені, і в час інтерв’ю. Вони вміють підсміюватися один з одного, з ними по-справжньому легко в розмові, вони дарують настрій. У розмові сиплять своїми «перлами», вставляють для порівняння фрази з фільмів, книг, пісень. Вони – це Фоззі (Олександр Сидоренко) та Фагот (Олег Михайлюта) з гурту «Танок на майдані Конго».

Ми зустрілися у розважальному центрі «Мі100», який «Танки» вітали з чотириріччям. У той же час хлопці презентували альбоми «Реформатція - 2» та «Реформатція - 2.2». Спочатку вдалося «зловити» Фоззі.

- Вихід нового альбому - це радість, що нарешті він вийшов, чи страх, «а чи прийме аудиторія»?

- Радість, що нарешті це сталося. У «Реформатції -2» брали участь 30 гуртів, ді-джеїв, музикантів. Адже це важко. У гурті буває 7 музикантів, і важко все довести до ладу. А там - це знайти компроміси з усіма, вислухати кожного і так далі. Без проблем не обійшлося. Важко людям відмовляти: казати, що їхній переспів не вийде в першому диску, а вийде в другому - це ж образливо, ми ж самі музиканти. Ми, передусім, музиканти, а не продюсери, ми розуміємо, якби нам так пояснювали, ми б сказали: «От козли».

- Скільки часу працювали над альбомом?

- Два роки.

- Це довго?

- Це класичний термін роботи над платівкою, щоб послухати, прочистити, випустити.

- На прес-конференції ви обмовились, що українська музика тільки стає на ноги...

- Ні, український музичний бізнес стає на ноги. Тим більше, що я не поділяю на українськомовних і російськомовних виконавців. Поділяю на музикантів українських, які можуть співати татарською мовою, російською, українською... Тому що це не є проблемою, головне - щоб гроші працювали на державу. А вже якою мовою йому співати, то «каждый кузнец своего оргазма»: кому якою подобається, той тією і співає, бо так йому необхідно. Є ж двомовні виконавці. Це конкретна справа конкретного виконавця.

- Який зараз відсоток укрмузбізнесу йде в державу?

- Скажімо так, прибуткові - відсотки два з присутніх у медіа-просторі, в нуль виходить десь відсотків 15, решта - це такі доці співучі чи сини... У Києві таких вистачає, я називаю їх «освоители бюджета», які кажуть, що зроблять зірку з вашої дитини. Бюджет закінчується, а тато розуміє, що все не так просто, як він собі вважав. І все закінчується.

- З чим для ТНМК асоціюється Львів?

- Якщо чесно, з важкими зйомками. Ми тут двічі кліп знімали. І двічі - протягом доби. Сьогодні ми проїжджали біля одного з цих місць. Я так подивився - і пригадав, як було. Треба між іншим зателефонувати Тарасу Химичу, якщо він у Львові, щоб запросити на концерт. Це режисер ваш (львівський - ZAXID.NET). Дуже видатний.

- А особисто?

- Це перші гастролі в Західній Україні, про яку ми лише чули. Львів, якщо взяти за приклад легкоатлетів, у них є такий термін «толчковая нога»: це нога, якою відштовхуються. От Львів був для України «толчковою» ногою.

- Був?

- Мабуть, і зараз є. Якби не Галичина зі своїм таким націоналізмом, то навряд чи вдалося реалізувати концепцію української держави взагалі, тобто свою функцію, в першу чергу, Галичина виконала, а далі... Ми зі Сходу. Іноді нам важко знаходити спільну мову, бо іноді важко взагалі знаходити спільну мову з людьми. Львів - таки респектне місто, з яскравою архітектурою, дуже важкою автомобільно-дорожньою ситуацією. Але це історичний центр.

- Зараз Галичина займає якесь місце в Україні?

- Звичайно. Найбільш пробивні музиканти саме з Галичини. Такі, що коня зупинять на ходу, в «горящую избу» увійдуть, горло порвуть, але свого доб'ються (сміється). Така сама Галичина.

- Вважається, що Львів - став осередком молодих рок-музикантів, а на Сході переважає реп, хіп-хоп...

- Це має пояснення. Був Харків, в якому ми з Фаготом доклалися, бо вели першу в СНД телевізійну програму про хіп-поп-культуру у 1994-96 роках на каналі УТ-2. Просто навколо Харкова відбувалися перші фестивалі і так далі. Тоді там було дуже багато цікавих музикантів, які просто не знайшли себе на мапі модній, музичній. Була шикарна донецька блюз-група «Дикий мед», був прекрасний  бойз-бенд «ШаоБао» з Дніпропетровська, та у кожного своя доля. Можливо, Сходу заважало те, що всі завжди мали один маршрут - на Москву. І дуже багато талановитих музикантів зараз живуть в Москві, приходять на наші концерти, ми спілкуємося. Можливо, вони жалкують, можливо, вже ні...

- Зараз легше музикантам...

- (перебиває з усмішкою) Ні. Завжди важко. Це такий шлях, не дуже приємний.

- Музиканти, які стають на ноги у своєму місті, зараз відразу налаштовують себе на Київ, Москву, за кордон?

- Ні. Чому? Досвід групи «П'ятниця» показав, що можна займатися справами вже нікуди не їдучи, бо Інтернет дуже допоміг становленню музики. Зараз музиканти можуть просто записувати треки і викладати їх в Інтернеті. Є шанс, що їх почують, а раніше такого не було.

- Кажуть, що російські виконавці відтепер платять за свої кліпи на українських каналах...

- Раніше кліпи російських виконавців українські музичні (тай інші) канали брали безкоштовно. За якість. А років два тому ситуація змінилася, що є дуже добрим показником: гроші мають працювати на державу.

До нас приєднується Фагот, продовжуємо розмову.

- Виступи у клубах на підтримку альбому «Реформатція - 2» - це своєрідний тур?

Фагот:

- Ми не називаємо це туром, тому що не об'єднуємо в єдину концепцію ці концерти. Просто нам завжди хотілося грати в клубах, і ми, нарешті, реалізували це. В Україні дуже мало клубів, де можна на живо грати - це перше. А по-друге, у нас багато музичного матеріалу і нам хочеться його грати, але не завжди на тих майданчиках, де ми виступаємо open-air, є час грати настільки багато, наскільки нам хочеться. У клубах ми граємо саме ті пісні, які підібрали. Це не тур...

Фоззі:

- Це низка клубних концертів, зі спеціальною клубною програмою.

Фагот:

- З тими піснями, з якими ТНМК практично ніде й ніколи не грали.

Фоззі:

- От сьогодні (22 лютого - ZAXID.NET) зіграли вперше нову пісні «Спам», яку записали зі Сергієм Шнуровим (фронтмен російського гурту «Ленінград» - ZAXID.NET). Треба її поюзати, подивитися, як йде.

- У клубах легше грати, цікавіше?

Фагот:

- У клубі ти бачиш людей. Не співвідношення менше-більше основне, а коли близько люди.

Фоззі:

- Зазвичай, на open-air людей ставлять бозна-де, тому нам дуже подобається грати в клубах, бо так ми бачимо очі, відчуваємо енергію людей.

- Чого не вистачає в палітрі української музики?

Фоззі.

- У українському шоу-бізнесі не вистачає профспілки, яка би захищала інтереси українських музикантів і не захищала інтереси неукраїнських музикантів.

- Чи вистачає Україні напрямків у музиці?

Фагот:

- Та все у нас є. «У нас все є, і у нас все буде» - цитата з ТНМК.

Фоззі:

- Головне, що в Україні є Сердючка.

Фагот:

- ...Це головне.

- Фаготе, які асоціації викликає Львів?

- Мені завжди приємно бувати у Львові. Як не крути, тут шматочок вільного повітря є. Мені це подобається. Приїжджаючи до Львова, виходиш на вулицю і його відчуваєш.

Нам подобається бути у Львові. Завжди хочеться грати в багатьох містах України. Є міста, де ми часто буваємо, а є - де не буваємо так часто. А нам хочеться територію покривати все більше і більше.

- Чи міг би ти окреслити хоча б приблизно причину, чому так є?

- Все залежить від людей на місцях. Вони або роблять цей крок і запрошують нас, або чогось бояться. Люди, які брали на себе відповідальність і привозили до себе «Танок», ніколи не скаржилися. Всі були задоволенні.

Фото Павла Паламарчука