У бібрській ратуші досліджують фрески ймовірно XVIII-XIX століття

На стінописі зображені аптекарі, а також триголовий змій

КультураОрися Шиян, 29 листопада8160
У бібрській ратуші досліджують фрески ймовірно XVIII-XIX століття
фото з Facebook
Стінопис хотіли заштукатурити під час «євроремонту»

У бібрській ратуші в понеділок, 25 листопада, почалися передреставраційні дослідження стінопису. Зображення аптекарів виявили ще у 90-х роках, однак тільки тепер почали його досліджувати перед реставрацією. Фахівці натрапили на ще одну частину фрески із зображенням змія. Розписи датують ймовірно кінцем XVIII - початку XIX століття.

Малюнок площею 7 м2 виявили в напіварковому склепінні в глухому вузькому коридорі магістрату ще у 90-х роках. Кілька років тому під час ремонту його мало не заштукатурили. Нещодавно у Бібрці благодійний фонд «Спадщина.UA» зайнявся ревіталізацією аварійної будівлі колишнього товариства «Сокіл». З вересня там організовують виставки, творчі зустрічі, екскурсії, показ фільмів. Паралельно у місті шукають інші об’єкти, які можуть стати цікавими для розвитку туризму. Тож згадали про розписи на першому поверсі у ратуші. За зимовий період їх вирішили дослідити.

Координатор проекту «Сокіл», архітектор Іван Щурко розповів ZAXID.NET, що та частина приміщення, де є фреска, значно давніша, ніж інші. Вона має іншу планувальну структуру, товщину стін, цегляні, кам’яні склепіння, на відміну від решти будинку, який має дерев’яне перекриття. Є припущення, що стінопис має продовження на стелі, бо там їх зазвичай наносили.

Час будівництва магістрату в Бібрці невідомий, але, можливо, його збудували у XVIII столітті (фото Бібрської міськради)

На бібрському стінописі відкрили монохромний малюнок червоного і коричневого кольорів. Це дві фігури аптекарів, які тримають в руках спеціальні посудини, де готують зілля. Поруч є книги з рецептами, цілющі рослини, тварини. Під час дослідження малюнка нижче виявили зображення змія з трьома головами.

Реставраторка Ірина Гірна, яка досліджує фреску, розповідає, що такий малюнок традиційний для європейських, особливо австрійських аптек XVIII-XIX століття. В ті часи часто використовували зображення міфічних істот — єдинорогів, грифонів, феніксів, драконів, корінь мандрагори. Тому, ймовірно, що це є приблизний час нанесення стінопису. Хоча техніка виконання, за словами Іри Гірної, досить давня: так малювали у XVII-XVIII ст.

«Зараз ми проводимо дослідження. Зняли шари набілів і намагаємося визначити, якими матеріалами можна укріпити малюнок. Робимо проби на підбір реактивів, визначаємо склад фарби, клею. Без цього етапу ми не зможемо зрозуміти, якими матеріалами і технікою можна проводити реставрацію», — заначила у коментарі ZAXID.NET реставраторка.

Паралельно науковці працюють в архіві, відшукують інформацію про будівлю. Наразі про бібрську ратушу відомо лише те, що на початку XX століття це приміщення передали під магістрат. Що було тут раніше і в яких часах її збудували – наразі невідомо. Дуже ймовірно, що тут раніше була аптека. А товщина стін — 1,1 м — і тип склепіння відсилає нас до XVIII століття. Ймовірно, найдавніша частина будинку походить з тих часів, згодом його перебудували. На старих фото цього приміщення видно окремий вхід, який потім замурували.

Після огляду стінопису в лабораторії проведуть дослідження на склад пігментів, що допоможе чіткіше встановити техніку і, відповідно, час творення стінопису. Перші дослідницькі роботи профінансувала мережа аптек. Для подальших робіт шукатимуть грантові кошти. Разом з міською радою «Спадщина.UA» подає мікропроект на конкурс обласної ради.

Бібрську ратушу зарахують до екскурсійних об’єктів міста. Ратуша розташована при дорозі до Свірзького замку. Поруч є оборонний костел, пам’ятка архітектури національного значення. Від Бібрки йде траса на Івано-Франківськ. На думку Івана Щурка, стінопис у магістраті в Бібрці цікавий тим, що поза Львовом є досить мало збережених світських об’єктів з розписами.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук