З верхньої частини Хотинської фортеці відпали чотири зубці кам’яного муру. Про це розповіла директорка державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська, повідомило «Суспільне.Чернівці». Після першого обвалу кілька місяців тому фахівці почали розробляти проєктно-кошторисну документацію для відновлення пам’ятки. Однак тепер доведеться терміново вносити зміни в документ.
Перший обвал стіни Хотинської фортеці стався 17 квітня. Відтоді туристам обмежили вхід на цю ділянку. За словами директорки, зубці опинилися без опори, тож працівники заповідника знали, що рано чи пізно вони теж відпадуть. Водночас аварійні роботи не могли провести без затвердженого проєкту та необхідних погоджень.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
«Це пам'ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи», – зазначила Єлизавета Буйновська.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleВона додала, що після першого обвалу стіну оглядали виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Вони дійшли висновку, що відновити цю ділянку технічно складно через розташування стіни на стрімкому схилі каньйону, де неможливо використовувати звичайні будівельні конструкції.
«Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об'єкт. Усі спеціалісти, які його обстежували, наголошують, що подібні роботи трапляються вкрай рідко», – зазначила директорка.
Наразі у фортеці тривають передпроєктні дослідження. Для цього фахівці виконали 3D-сканування пам’ятки та георадарне обстеження території, що має допомогти виявити можливі порожнини та особливості ґрунтів. Отриману інформацію використають для підготовки технічних рішень щодо реставрації.
Окремо в заповіднику планують розв’язати проблему водовідведення. Як пояснила Єлизавета Буйновська, на території фортеці колись діяла дренажна система, однак згодом її засипали під час перебудов. Через це опади можуть накопичуватися в окремих ділянках і впливати на стан мурів.
Наразі проєкт охоплює всю пошкоджену сторону фортеці. На розробку документації Міністерство культури вже виділило близько 3 млн грн. Скільки коштуватиме реставрація пошкодженої стіни, буде відомо після завершення проєктування.
Додамо, що у 2023 році в Хотинській фортеці провели масштабну реконструкцію за 12 млн грн. З них 8 млн грн – це гроші, які надійшли за програмою «Велика реставрація» у 2020 році, 4 млн грн – власні кошти заповідника. Тоді провели протиаварійні роботи на баштах і мурах пам’ятки, а також реставрували в’їзний міст.
Хотинська фортеця – середньовічна оборонна споруда у Чернівецькій області. Вона була одним із центрів князівської влади на рубежі X–XI століть. Побудована на скелястому мисі заввишки 20 метрів, розташованому біля Дністра. Фортеця була резиденцією молдавських господарів упродовж XV–XVI століть. З 2010 року фортеця є державним заповідником, який охороняється як культурна спадщина.