У Львові 23-річний хлопець поєднує службу в церкві та у поліції

В одній руці Біблія, в іншій – кримінальний кодекс. 23-річний Володимир Жураківський уже рік служить отцем-дияконом у соборі Покрови Богородиці УПЦ КП у Львові. Та ніхто з парафіян і не здогадується про другий бік життя чоловіка. Духовне покликання він поєднує із службою у поліції.

У кафедральному соборі Покрови Богородиці отець-диякон Володимир відправляє богослужіння разом з отцями.

«Дияконське служіння мені близько до серця. Вподобав я його відтоді, як пішов до Львова, бо в нас по селах нема дияконів. Якось так запало в душу, якось воно так велично виглядає. Літургія з дияконом вона більш така наповнена, насичена», – розповів Володимир Жураківський.

Та після служби отець Володимир змінює кадило на кримінальний кодекс та пістолет. Його чекає традиційна зміна патрульного – аварії, крадіжки та хуліганство.

Зміна починається із невеличкого ДТП. Далі за розкладом – патрулювання району. Та цього поліцейські не встигають зробити. Неподалік посеред білого дня злодій розбив вікно та пограбував машину, жінка-водій залишилась без документі та двох тисяч гривень. Правоохоронці розпитують двірничку, сусідів, та натрапити на слід злочинця непросто.

«Дуже часто є виклики, де людині потрібна підтримка. Наприклад, виклики з потерпілими. Людина розчарована, вона в стресі, шок, паніка. Моральна підтримка дуже потрібна. Ті задатки, що мені дала духовна освіта, вони якраз застосовуються частіше, ніж там якісь спецзасоби різні», – поділився Володимир.

Змінити країну самому – саме це спонукало Володимира податись на службу у поліцію. З 8 тисяч претендентів отець потрапив у 600 новобранців. На службу у поліції його благословив митрополит Димитрій. Якось, відвідуючи Америку, владика зустрів поліцейського, який також виконував обов'язки пастора.

«Коли отець Володимир до мене звернувся, я йому не відмовив в цьому. Я прекрасно розумію, що тепер для поліцейських буде створено також і капеланська служба. Не всі ж поліцейські стріляють, але у випадку захисту життя, це, звичайно, дозволяється. Я думаю, що отцю Володимиру не прийдеться за життя це все застосовувати», – розказав владика Димитрій митрополит Львівський і Сокальський.

Володимир переконаний, що його головна зброя – це слово. А от справжню можна застосовувати лише в крайньому разі для захисту людей.

«Мені ще не доводилось застосовувати зброї. Я дякую Богу, бо зброя то є страшна річ. Крайня необхідність, то є зброя. Нас вчили користуватись зброєю. Раніше зброєю не користувався. Коли ми вчилися на Кривоноса, тоді нас вчили стріляти зі зброї», – поділився поліцейський.

Разом із дияконом-поліцейським працює Тарас Мних. Напарник отця впевнений у своєму товаришеві.

«Мені подобається з ним працювати, кожного разу можна від нього почути щось нове. Він може розказати якусь цікаву історію, якесь повчання, в плані церковного виховання. Хороший напарник», – зізнався Тарас Мних.

Є у роботі поліцейського і приємні моменти: жінка-водій, якій хлопці допомогли знайти документи, з вдячності розцілувала їх. Володимир каже, незважаючи на відмінності у роботі, його обидві справи легко поєднуються. Адже і в священика, і в поліцейського має бути загострене відчуття справедливості.