У Львові «Французька весна» показує живопис на вишитих рушниках

Чотирнадцятий феститваль «Французька весна» запрошує до галереї Гері Боумена. Там – виставка «Нерест прозорості», де переплетенно українську традицію та експеримент.

«До прикладу, моя робота "Я і ти": тут зображений я і мій батько. А ще чоловік, що дивиться на цю роботу у майбутньому. Вона створена на тканині, вишитій моєю мамою», – розповів художник з Парижа Самуїл Аккерман.

Цей експеримент – від українського француза, що жив ще й в Ізраїлі. Самуїл Аккерман на півстолітніх маминих рушниках закодовує щасливе майбутнє людства. Надихали спогади з дитинства на Закарпатті, коли ненька при вогні з печі вишивала. А на працьовитій руці селянки виднівся тоді номер з Аушвіцу.

«На одному з маминих рушників Самуїл намалював свій автопортрет. Він стилізований, сучасний. Але з іншого боку – це, як і колись, народні мотиви. Тут навіть добавлені реальні колоски пшениці. І на самих роботах є намальоване колосся», – показала дружина митця Галина Аккерман.

У митця – понад двадцять персональних виставок. В Тель-Авіві, Єрусалимі, Парижі, Вісбадені, Будапешті.

«Росіяни кажуть, що Самуїл – російський художник єврейського походження, а французи – що це їхній художник. Але мистецтво не дає збрехати. Видно, що митець народився і зростав на теренах Закарпаття. І ці першовзори українців – це є мова, якою він до сих пір розмовляє», – уточнив мистецтвознавець Богдан Мисюга.

Ще одна подія фесту – концерт від гурту «Компанія Гійома Лопеза» з Тулузи. Цієї п’ятниці в «Копальні кави». У восьмирічному віці Гійом, теперішній вокаліст, починає з саксофону та класичноі музики, а стає знаним музикантом в арсеналі якого дудка, флейта та волинка. Вони заграють стилізовані композиції свого регіону.

«Це є поєднання гасконської, піринейської, тулузької музики з місцевою. А також вплив Іспанії та Андалусії. Сподіваюсь, публіці сподобається, бо в кінці вечора будемо ще й танцювати», – додав директор «Альянс Франсез» Бернар Улья.

Поміж це фест запрошує на французькі фільми про кохання в кінопалац «Коперник». Це п’ять стрічок, найдавніша з яких з шістдесятих років, «Безтямний П'єро» з Жаном-Полем Бельмондо. А сучасна – «Час одкровень», що торік взяла спецприз на кінофесті «Молодість».