У Львові на місці зруйнованої єврейської синагоги відкрили простір пам’яті і тиші

Мури синагоги «Золота Роза» законсервували і облаштували місця для медитації. Простір синагог має нагадати, куди зникли євреї із Львова у 40-х роках минулого століття.

Ще із Середньовіччя тут був єврейський квартал. У 16 столітті багатий купець Іцак Нахманович спорудив синагогу – «Золоту Розу». Вона стала центром суспільного життя єврейської громади. Так було до 1941 року. Що трапилось далі, пам'ятає Лєшик Аллерхагд.

«Я бачив як прийшли німці і почали готувати підпал синагоги і дому молитви. Ми не сподівались, що то буде так швидко. Нас замкнули в домі. Я пам’ятаю дим», – пригадує очевидець підпалу Лєшик Аллерхагд.

У 1942-му «Золоту Розу» остаточно зруйнували – німці висадили її у повітря. Розібрали й інші дві синагоги, які були зовсім поруч.

«Там, де ця тераса ресторану стояла велика міська синагога. І отам, де траву посіяли там стояв бейд мідраж – дім навчання, але це теж можна сказати синагога», – каже історик Єрусалимського єврейського університету Сергій Кравцов.

Від трьох сакральних споруд залишились лише стіна і мури «Золотої Рози». Довгий час вони були сховані за металевою огорожею. Однак тепер цей простір став відкритим для будь-кого. Це проект берлінського архітектора. Мури синагоги – законсервували. На місці дому навчання – зелена зона для медитації. В центрі – інсталяція із цитатами єврейської громади про повоєнний період і Голокост. Є тут і слова і Арона Вайса, який пережив Голокост.

«Мої діти і внуки питають – як ми могли вижити сидячи у підвалі два роки. Це бажання жити», – каже Арона Вайса.

Фінансувала «Простір синагог» міська влада. Адже єврейська спадщина, вважють у Львові, спільна відповідальність усіх містян.