У Львові обговорювали освітянські «казуси» законодавства

26 вересня у Львові відбувся круглий стіл «Проблеми законодавчого забезпечення освітньої діяльності», у межах проекту «Право та освіта», який стартував улітку цього року, ініційований Освітньою програмою Міжнародного Фонду «Відродження». За допомоги різних обговорень за участі освітян будуть розроблятись принципи та методи уніфікації, гармонізації та кодифікації законодавства про освіту в Україні.

«Ми стикаємося з тим, що у законах фахівці приділяють увагу змісту, а не формі, – зазначив на круглому столі народний депутат, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський. - Законодавство грішить перевантаженням формою. Обговорення в освітянському колі повинно привести до певного консенсусу. Хочемо, щоб Закон про освіту не мав казусів. (Як буває у теперішніх визначеннях: спеціальність – складова напряму, а напрям – це сукупність спеціальностей). Як кажуть юристи, чим більше колізій у законі, тим більше в цій каламутності рибки нечесної водиться».

За словами представника Інституту виборчого права, Товариства конституційного права України Володимира Ковтунця, серйозні реформи в освіті неможливі без правової бази. «Зараз на цій правовій базі серйозні освітянські реформи неможливі. Є багато питань до законодавства, зокрема: «Чи повинна людина, яка просиділа 11-12 років у школі, не здобувши навиків і вмінь, отримати документи про середню освіту?». Обов’язковість загальної середньої освіти скинуто на державу, але насправді це обов’язок громадянина отримати освіту, а держава повинна створити умови. З іншої сторони – закон не може «опускатися» до дрібниць (а в нашому законодавстві саме так, прописано чимало дрібниць), наприклад затверджувати навчальний план – це повноваження ради факультету», - зазначив Володимир Ковтунець.

Під час дискусії прозвучало чимало слушних зауважень щодо законодавства, зокрема перший проректор УКУ Тарас Добко запитав: «Як кількість студентів ВНЗ може впливати на якість?», бо існує ніби планка, що в університеті повинно бути 16 тис. студентів денної форми навчання. «За таких обставин Гарвард з його 4 тис. студентів – не університет», - додав він.

«В Україні є понад 1000 шкіл, де навчаються до 40 учнів, їх учать три вчителя широкого профілю. Чи буде така дитина мати такий же рівень знань на ЗНО, як і та, яку навчали кілька спеціалістів, яка мала доступ до лабораторій?», – зазначила перший директор Українського центру оцінювання якості освіти Ліля Гриневич.

Як зазначила спеціаліст юридичного відділу Міністерства освіти і науки України Світлана Сорокіна, приблизно 80% судових справ, стороною яких є Міністерство освіти і науки України, а також навчальні заклади України, які знаходяться у підпорядкування МОН – це справи предметами позовів, яких є спори про майнові права, а саме на будівлі, споруди, гуртожитки, навчальні цехи, науково-дослідні інститути, земельні ділянки та ін. У зв’язку з тим, що законодавство УРСР не знало такого виду власності, як власність територіальних громад, а все майно і землі належали до державної власності, процес поділу давнього майн та земельних ділянок триває досі, хоча Цивільним кодексом України і визначається чіткий поділ права власності.