У Львові після реставрації можна побачити картину «Платіж» Жоржа де Ла Тура

У львівському Палаці Потоцьких відкрилась виставка унікальної картини Жорж де Ла Тура «Платіж», реставрація якої тривала упродовж останнього року. Шедевр можна оглянути до 26 січня, після цього її повезуть на «гастролі» до Мілана.

Ця знаменита картина, орієнтовна вартість якої становить 5 млн євро, перебуває у постійній експозиції галереї давно. Вона була відома під назвою «У лихваря», проте реставраційні роботи дозволили побачити деталі, заховані під пізнішими дописами та тьмяним лаком, деталі, що дозволили подивитися на сюжет по-іншому. Сюжет твору залишається загадковим і навколо нього дотепер точаться дискусії. Згідно з гіпотезами, це – викуп або воєнна контрибуція, або ж релігійний сюжет, як Юда отримує тридцять срібних монет. За однією з версій, це жанрова сцена, яка зображує бідного чоловіка, який прийшов сплатити податки. Існують й інші версії того, про що розповідає художник. Про це розповіла кураторка виставки Оксана Козинкевич.

Олійне полотно надійшло до Галереї мистецтв (тоді – Львівська картинна галерея) у 1940 році з музею князів Любомирських (до 1930 р. – збірка Л. Домбського). Раніше його авторство приписували різним майстрам. Ім’я істинного автора було названо лише у 1953 році, що стало величезною подією у мистецькому світі. Адже сьогодні у світі відомо лише 32 твори Жоржа де Ла Тура, а таких, що мають підпис художника є лише дев’ять (львівське полотно належить саме до таких). Жодна картина художника не датована точно. І кожна є гордістю будь-якої колекції.

Картину можна оглянути до 26 січня

Лотаринзький художник Жорж де Ла Тур (1593–1652) – виняткова особистість, адже за своїм мистецьким рівнем, художніми новаціями та оригінальністю письма він сягає вершин французької (та й світової) культури свого часу.

«Ми маємо це полотно, яке є унікальним не тільки для України, адже центральна та східна Європа не мають у власності Жоржа де Ла Тура», ‒ пояснює завідувачка науково-дослідного відділу реставрації галереї Інна Дмитрук-Сорохтей. «Твір піддавався механічним тертям, ймовірно, під час подорожей. Під підрамником ми знаходили солому, тобто її пакували в різний спосіб, в різний час по-різному. Все-таки з XVII століття картина пройшла великий шлях», ‒ додає реставраторка.

Твір встиг повисіти навіть в лазні та в стайні. І, маючи таку важку долю, він відносно добре зберігся. Проте йому все одно знадобилися і ретельні дослідження, і чимало тонкої, ретельної праці реставраторів. Щодня команда фахівців відкривала у полотні щось нове, проводячи хімічні, фізичні та біологічні дослідження. Картину досліджували у рентгенівських та інфрачервоних променях, а також в ультрафіолеті, щоб подивитись, що приховують пізніші нашарування.

У картини був змінений формат, її підрізали та ще й загнули по розміру підрамника. Хто, коли і для чого це зробив, невідомо, проте до галереї картина потрапила уже в такому вигляді. Реставратори випрямили полотно та доклали реставраційний ґрунт, який буде відшліфований у рівень з живописом, щоб повернути первісний формат. / Реставраторки розповідають, що мали відчуття, ніби картина звільняється від грубезного панцира. І лише знявши його, почала дихати та грати тими кольорами, якими написав її автор.

Реставраційні роботи тривали майже рік

Тепер роздивитись цю чудову роботу (і де Ла Тура, і львівських реставраторів) можна у палаці Потоцьких протягом тижня. Єдиним недоліком експозиції можна вважати лише те, що картину не супроводжує фоторозповідь про її реставрацію. Цікаво було би роздивлятись не лише сам шедевр лотаринзького художника, але і кропітку роботу львів'ян. Проте виставка, яка триватиме лише до 26 січня, очевидно, належить до дуже важливих та обов'язкових до відвідування подій мистецького життя міста.