У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу

15, 16 і 17 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть».

Рівно 40 років тому цей твір по суті був забороненим і з того часу жодного разу не мав повного сценічного втілення.

«Наш театр узяв на себе сміливість яскраво й феєрично зреалізувати неймовірно красиве мистецьке полотно, зіткане з фольклорних мотивів, поданих сучасною музичною мовою. У цій новаторській виставі нема традиційного сюжету, звичних для опер арій, дуетів», – вважає режисер-постановник та художній керівник Львівської опери Василь Вовкун.

«Коли цвіте папороть» стала зразком «нової фольклорної хвилі»

На глядачів чекатиме барвисте та масштабне видовище, унікальні декорації та костюми, поєднання фольклорних мотивів та сучасних сценічних можливостей.

За 40 років напівзабуття твір не втратив свіжості звучання та актуальності.

Так що на львівській сцені не з’явиться не просто чергова нова вистава. Театр взявся за твір з непростою стилістикою та драматичною історією.

1977 рік

У 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітепа» написати цей твір для академічного хору ім. Григорія Верьовки. За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити та почути взірець найбагатшого українського фольклору й образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором та постановником».

Фольк-опера «Коли цвіте папороть» стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі». Йдеться про поєднання народних мелодій з модерними принципами композиторської техніки.

Балетмейстером став учень Раду Поклітару Артем Шошин

У 1977 році на основі лібрето Олександра Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Станковичем було завершено. Розпочалися репетиції. Першими постановниками вистави «Коли цвіте папороть» були диригент Федір Глущенко, знаменитий львівський сценограф Євген Лисик, режисер Збіґнєв Хшановський, балетмейстер Анатолій Шикера.

Прем’єра мала відбутись у 1979 році в палаці «Україна». Проте так і не відбулась.

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи пропонували 25 концертів в паризькій «Гранд Опера» та 5-річний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури Безклубенко», - згадує музикознавець Рада Станкович-Сполоська.

Художником вистави є Тадей Риндзак, костюми Ганни Іпатьєвої

Заборона опери по суті поставила хрест не лише на одній постановці, вона обрубала розвиток цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Згодом, під час пожежі, були знищені й декорації Євгена Лисика. У часи Незалежності відбулося декілька спроб поставити оперу, проте усі вони так і не були реалізовані.

2017 рік

Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» увійшла до програми «Український прорив» Львівської опери. І нарешті її зможуть побачити глядачі.

У грандіозній постановці задіяні солісти, хор, оркестр та балет. До львівської трупи долучились київський диригент та композитор Володимир Сіренко.

Також у виставі співатиме Ніна Матвієнко, яка мала співати й у постановці 1977 року. Василь Вовкун розповів, що хотів запросити доньку співачки, Тоню. Проте Ніна Митрофанівна вирішила співати сама. Як і 40 років тому.

Ніна Матвієнко співала ще у постановці 1977 року

Художником вистави є Тадей Риндзак, який наголосив, що його надихала сценографія Лисика. Проте вистава використовує й нові технічні можливості. Зокрема, 3D-проекцію, автором якої є Дмитро Ципердюк.

Костюми спроектувала Ганна Іпатьєва (Київ). Балетмейстером став соліст театру «Київмодернбалет» та учень Раду Поклітару Артем Шошин.

Щодо композитора, то львівську виставу Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри.

Композитор Євген Станкович оцінить постановку свого твору в день прем'єри

«Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр - це нові технології й новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх», - розповів він «Дзеркалу тижня».

Фото: Павло Паламарчук