У Львові започатковують новий фестиваль «Людкевич Фест»

Фестиваль присвятять постаті композитора Станіслава Людкевича і його епосі.

Станіслав Людкевич прожив 100 років, мав досить часу, аби творити і стати на чолі музичного життя Галичини. Композитор був одним із організаторів Львівського музичного інституту, кілька років був його директором. Не боявся ставати на захист арештованої української інтелігенції, зокрема Василя Барвінського.

Та виявляється, що половина його творів нині ніде не звучить. Задля повернення Станіслава Людкевича музична агенція «Collegium Musicum» започатковує фестиваль.

«Фестиваль стартує 8 вересня і триватиме 10 днів. 10 днів, 10 локацій, 20 подій і 30 учасників», – розповів Тарас Демко, директор «Людкевич Фесту».

Звучатимуть не лише усі твори Станіслава Людкевича, а й композиторів його епохи – Нижанківського, Колесси, Барвінського.

«Ми хочемо, щоби під час фестивалю зазвучав Львів, як він звучав до самого початку радянської влади. Львів був надзвичайно різноманітним і стильово, і особистостями. Нам є чим пишатися», – розповів Іван Остапович, артистичний директор «Людкевич Фесту».

На фестивалі відбуватимуться симфонічні і камерні концерти, лекції та екскурсії у дім Людкевича. Із його музею оприлюднять унікальні рукописи.

«Ми надали організаторам фестивалю для виконання твори Людкевича, які ще не були в обігу. Це рукописи, це оригінали і ви почуєте презентацію, перше виконання на фестивалі», – повідомила Галина Тихобаєва, директорка музично-меморіального музею С. Крушельницької.

«Collegium Musicum» також запрезентувала антикварний сторічний австрійський рояль Franz Wirth, відтепер він стоятиме у музичному салоні Львівської галереї мистецтв. Це єдине фортепіано, яке веде сторінку у соцмережі.

«Саме за таким інструментом писали і творили композитори, наприклад, Брамс чи Малер. Цей інструмент має кілька особливостей, тобто зараз таких уже не виготовляють», – пояснив Тарас Демко.

У світі зараз модно виконувати твори на інструментах часів композитора. Цієї моди дотримаються і на «Людкевич Фесті».