У майстерні скульпторки-шістдесятниці Теодозії Бриж зібралися митці на богемні посиденьки

Головні новини Львова 18.02Марічка Крижанівська, 18 лютого, 19:27 936 0

Львівська скульпторка Теодозія Бриж за життя збирала у своїй майстерні богему. У день її 90-х уродин туди, нині майстерню-музей, знову зійшлися її друзі.

У майстерні на вулиці Мартовича народжувалися усі твори шістдесятниці Теодозії Бриж: із 56-го року і аж до її смерті у 99-му році. І уже звідти виходили у світ її скульптури.

«Теодозія Марківна при житті поставила 26 пам'ятників і на Личаківському кладовищі, і по Львову кілька можна побачити, зокрема, це «Водолій» на Коперника», ‒ розповідає Леся Безніско, доглядачка Меморіального музею-майстерні Теодозії Бриж.

Ця майстерня у самому центрі Львова була ще й місцем мистецької тусівки. Теодозія Бриж, або як її називали, Фана, збирала там друзів на філіжанку кави. У цих стінах Іван Драч святкував своє одруження, Богдан Ступка ‒ 50-річчя, поет Микола Петренко написав там вірш «Намалюй мені ніч», там кавували Ліна Костенко, Іван Миколайчук, Ірина Вільде. І саме цю традицію посиденьок навіть по смерті Теодозії Бриж підтримують її друзі.

Щороку туди приходять куми Фани актори-заньківчани Таїсія Литвиненко та Федір Стригун. Таїсія Йосипівна згадує, як оригінально познайомилася з Фаною просто посеред вулиці.

«Коли я завагітніла Назаром, вона так зупинила погляд на мені і каже: як буде хлопчик, я буду вашою кумою. Я питаю: хто це? Кажуть: як? це Фана Бриж! І тоді нас запросили у цю майстерню, ми познайомилися і ходили на кожне свято сюди», ‒ згадує Таїсія Литвиненко.

«Мені дуже подобалося з нею говорити, вона не пропускала жодної нашої прем'єри і обговорення було тут і часом ми від неї одержували таке!!! А було і навпаки. Не було такого тижня, щоб я сюди не зайшов, 60-70-ті роки то так було. Тут ніколи не було пусто і тут воно так добром просякнуте. Я вже не кажу про різдвяні свята чи Пасху», ‒ додає Федір Стригун.

Та мало хто з відвідувачів майстерні знав таємницю Теодозії Бриж: підлітком вона була зв'язковою УПА. А до неї навідувалися різні люди.

«У радянський час було досить складно тим, що були стукачі. Теодозія була в УПА, вона нікому про це не розповідала, знав тільки чоловік. І тому, коли відчувала таким внутрішнім жіночим відчуттям, що ця людина стукач або сексот, вона тихенько підходила і казала: не приходьте більше до нас в майстерню», ‒ розповідає Леся Безніско.

Традицію богемних посиденьок, яку запровадила Фана, підтримують тут щороку на День народження скульпторки.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук