Убивства на вікенд
Культура

Убивства на вікенд

Що подивитись у львівських кінотеатрах

Катерина Сліпченко, 17 листопада 2017 661 0

В українському прокаті лідирує нова версія класичного детективу за романом Агати Крісті «Вбивство у Східному експресі». За перший вікенд фільм на 170 екранах заробив майже ₴19 млн.

Попри нарікання певної частини глядачів саме ця стрічка впевнено лідирує серед українських глядачів. Для прикладу, блокбастер «Тор: Рагнарек» на вдвічі більшій кількості екранів зібрав ₴15 млн.

Режисер та виконавець ролі Еркюля Пуаро Кеннет Брана мав набратися не аби якої сміливості, щоб спробувати повторити успіх культового фільму 1974 року. Звичайно, сюжет майже ідентичний, адже обидві картини екранізують один і той самий літературний твір.

Нагадує нова екранізація стару і надзвичайною концентрацією зірок: Мішель Пфайфер, Джонні Депп, Пенелопа Круз, Віллем Дефо, Джуді Денч та український танцюрист Сергій Полунін у новій версії проти Альберта Фінні, Шона Коннері, Ванесси Редгрейв, Інгрід Бергман у старій.

Зрозуміло, що акторські роботи у картині – вище усіляких похвал. Саме на них лягає основне завдання втримати глядацьку увагу, адже сюжетна розв'язка відома більшості глядачів ще задовго до початку фільму. Тож головна приваба детективу у даному випадку пропадає. Саме тому основний фокус зміщується на режисуру та акторську гру.

«Вбивство у Східному експресі» Сідні Люмета, 1974 рік

Версія Кеннета Брани насамперед відрізняється соковитими відтінками, які позбавляють фільм реалістичності. Нове «Вбивство» виблискує як глянсова картинка. Замкнений простір та побудова мізансцен додає театральності.

Ставитись до цього можна і як до недоліку, і як до режисерської знахідки. Справа смаку. А от емоційність та тлі майже театральних розкішних декорацій та гламурної манери зображення – те, що відрізняє екранізацію Кеннета Брани від класичної версії Сідні Люмета. Режисер робить ставку на те, щоб пробитися до емоцій глядача через розставлені ним же самим перешкоди. І йому це вдається. Тим більше, що кожне покоління має право на свою Агату Крісті.

А от Джордж Клуні надає перевагу оригінальному сценарію та несподіваному сюжету. Його «Субурбікон» базується на сценарії братів Коенів. Кілька років тому Коени задумали зняти цей фільм із Клуні у головній ролі. Згодом Коени обмежилися роллю сценаристів, Клуні пересів у режисерське крісло, а в головній ролі знявся Метт Деймон. Його партнеркою стала Джуліана Мур, яка зіграла відразу дві ролі.

Маленьке містечко Субурбікон нагадує Степфорд із «Степфордських дружин». Ідилічне провінційне містечко одноповерхової Америки 1950-х років. Маємо повний набір: яблучні пляцки, затишні будиночки, расизм, суд Лінча...

На цьому тлі розгортається трагедія родини Лоджів. Дружину вбивають грабіжники і її місце в домі займає її сестра-близнючка... А далі – треба дивитись.

Клуні розповів, що згадав про сценарій Коенів тому, що вирішив зняти фільм про расову сегрегацію, проте подумав, що повчальне кіно буде погано сприйняте. Він вбрав антирасистський пафос у комедійні шати та наситив несподіваними сюжетними поворотами.

«Субурбікон» планували зняти у 1986, а зняли у 2017

Крові в «Субурбіконе» проливається трохи менше, ніж в класичних коенівських фільмах, проте чорний гумор на місці.

Скоріше за все за касовими зборами «Субурбікон» не наздожене «Вбивство у Східному експресі», проте обидва вартують того, щоб піти у кіно.

А обираючи фільм, варто згадати ще і три українські стрічки у прокаті – документальний фільм «Будинок “Слово”», українсько-словацький трилер «Межа» та камерну драму «Стрімголов».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук