Учасника бою під Крутами перепоховають на Личакові у Львові

Учасника бою під Крутами Ігоря Лоського цієї осені перепоховають у Львові на Личаківському кладовищі. Про це журналістам повідомив 9 серпня директор ЛКП «Музей-меморіал «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич.

«За законодавством, перепоховання можливе, якщо температура повітря не буде вищою від 7-10 градусів. Тобто десь восени, у вересні-жовтні це будемо робити. Дату ще треба буде уточнити з родиною. Ми готові для перепоховання», – сказав Гавришкевич.

Ігоря Лоського, з його слів, перепоховають на Личакові на полі №67, де поховані визначні діячі, борці за волю України, серед яких Микола і Петро Дужі.

Нагадаємо, раніше львівські ЗМІ писали, що останки учасника бою під Крутами Ігоря Лоського перепоховають на Личаківському цвинтарі. На сьогодні Лоський похований на полі №45. Проте через звернення громадськості Лоського перепоховають у крипті поруч із іншими видатними діячами.

Довідка ZAXID.NET

Лоський Ігор Костянтинович (народився 15 грудня 1900 у м. Люблін, помер 27 травня 1936 у м.Львів). Навчався у 2-й Українській гімназії імені Кирило-Мефодіївського товариства в Києві. Разом із іншими гімназистами у січні 1918 вступив до Студентського куреня армії УНР. Брав участь у Бою під Крутами, в якому був важко поранений. Написав спогади про цю подію, під назвою «Крути». Згодом працював у міністерстві закордонних справ УНР.

Після визвольної боротьби на еміграції спочатку перебував у Відні, потім у Празі, де під час навчання брав також активну участь в українському громадському житті, став одним із засновників товариства "Український стяг".

У 1927 році продовжує студії в Українському науковому інституті в Берліні. Навчався під керівництвом проф. Дмитра Дорошенка, що дало йому можливість значно поглибити свої знання з історії, підготував монографію про Івана Богуна. У Німеччині написав праці «Українці на студіях у Німеччині в ХVI-ХVІІІ ст.ст.» (1931) й «Українські студенти в Ростоку й Кілі» (1932).

У 1932 переїхав до Львова. За сприяння митрополита Андрея Шептицького отримав посаду учителя Малої греко-католицької семінарії, де він викладав історію та французьку мову, а також одночасно обіймав посаду співредактора часопису «Хліборобський шлях». Писав та друкував свої історичні нариси та статті в багатьох українських часописах та видавництвах, зокрема «Новий час», «Червона калина», «Нова хата», «Життя та знання». Написав ряд монографій з історії Гетьманщини ХVІІ й ХVІІІ століття.

Ігор Лоський помер раптово на 36-му році життя.