Україна на Берлінале. Як це було
Культура

Україна на Берлінале. Як це було

Які фільми і коли брали участь в офіційній програмі фестивалю

Катерина Сліпченко, 12 лютого 2016 532 0

11 лютого у німецькій столиці відкрився кінофестиваль. Цього року у рамках Берлінале у різних програмах Україна представить 6 фільмів. Але в основному конкурсі вітчизняних картин не показуватимуть. А поки триває фестиваль ZAXID.NET вирішив пригадати, якою була участь нашої держави в одному із найпрестижніших кінофестивалів світу.

1990 – одеська режисерка Кіра Муратова брала участь в основному конкурсі із фільмом «Астенічний синдром» та здобувала спеціальний приз журі, «Срібного ведмедя».


Звичайно, знятий на Одеській кіностудії фільм, у якості країни-виробника вказував СРСР. Фільм складається з двох новел. Героїня першої - жінка, яка нещодавно поховала свого чоловіка, перебуває в стані депресії, іноді переходить в агресію. Герой наступної новели - шкільний учитель, у якого в результаті пережитих службових та особистих неприємностей з'являється астенічний синдром: він засинає у невідповідних ситуаціях.

1991 - у документальній програмі секції «Панорама» взяла участь робота Олександра Роднянського «Місія Рауля Валленберга».

Робота нинішнього російського кінопродюсера, а тоді українського режисера-документаліста розповідає про шведського дипломата, який врятував життя десятків тисяч угорських євреїв у часи Голокосту. Після зайняття Будапешту Червоною армією він був заарештований та помер у радянській в'язниці.

1993 - у другій за значенням після основного конкурсу секції «Панорама» брав участь фільм Наталії Мотузко «Голос трави».


 

«Голос трави» - український містична драма, знята за однойменною книгою письменника-шестидесятника Валерія Шевчука. У головних ролях знялися Раїса Недашківська та Ольга Сумська.

1994 - у конкурсі короткометражних фільмів взяла участь стрічка Миколи Каптана «Сашко».

Микола Каптан відомий завдяки міні-серіалу «Дев’ять життів Нестора Махна». Також він є одним зі сценаристів фільму «Максим Оса», фільмування якого зараз триває.

1997 - в офіційному конкурсі взяв участь ще один фільм Кіри Муратової, «Три історії».

«Три історії» умовно можна назвати кримінальною комедією. У кожній з них здійснюється вбивство, і щоразу здійснюють його люди, на перший погляд, абсолютно неспроможні на це. Головні ролі зіграли Сергій Маковецький, Рената Літвінова та інші.

2001 - Тарас Томенко відзначений у секції «Панорама» нагородою Нью-Йоркської кіноакадемії за короткометражний фільм «Тир»


«Тир» Тарас Томенко зняв тоді, коли ще був студентом 5 курсу. Грошей на поїздку до Берліна у нього не було до останнього. Фільм «Тир» - 10-хвилинна курсова робота, знята за стипендію на старій подряпаній плівці. Сюжет фільму досить жорсткий, в кінці маленький хлопчик стріляє в дідуся, працівника тиру. Дідуся грає заслужений артист України Віктор Поліщук.

2002 - в офіційній позаконкурсній програмі взяв участь фільм «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка.

Саме в Берліні відбулась світова прем’єра стрічку, яку називають першим великобюджетним фільмом (₴12 млн) за роки незалежності України. Головні ролі зіграли Богдан Ступка та Людмила Єфименко.На жаль, до показу в Берліні через брак коштів фільм так і не був завершений. Нова версія картини з’явилась лише у 2010 році.

2003 - Степан Коваль здобуває «Срібного ведмедя» офіційного короткометражного конкурсу за блискучу анімаційну стрічку «Йшов трамвай №9».


 

Кінокритики відзначали ще тоді, що фільм Коваля «аж до виплеканих титрів, зроблено з величезною любов’ю й неабиякою, до того ж зрілою, майстерністю». «Коваль запрошує нас… припасти до вітрового шкла трамваю як до шиби акваріума». Нарешті «Трамвай» - дуже українська й дуже аніматорська анімація, невіддільна від контексту, якого можна й не знати, але неможливо не відчувати», - зазначає кінокритик Сергій Саржевський.

2005 – в офіційному конкурсі короткометражних фільмів показали «Довідку» Кіри Муратової.

Фільм знято за сценарієм одесита, відомого поета Бориса Херсонського. Стрічка повністю фільмувалася російським коштом, тому й представляла в Берліні не Україну, а Росію. Російська сторона традиційно проігнорувала будь-який стосунок Кіри Муратової до України. У фестивальному прес-релізі Берлінале про фільм, знятий в Одесі, йшлося: «Кіра Муратова, цікава сучасна російська режисерка, зображує божевільне щоденне життя в російській лікарні».

2005 - у секції «Форум» було представлено фільм Олександра Шапіро «Путівник».

Жорсткуватий та безкомпромісно авторський фільм є путівником по Києву саме від Олександра Шапіро, з його особистими рефлексіями та візіями.

2006 - у роботі журі фестивалю брав участь письменник Андрій Курков.

Андрій Курков – автор не тільки низки романів, а й близько 20 кіносценаріїв. Він є членом Європейською кіноакадемії.

2006 - у секції «Форум» представлена стрічка Олександра Шапіро «ХеппіПіпл».


 

Фільм розповідає історію забезпечених «мажорних» друзів, які стикаються з проблемою «кризи розваг». Нічого в житті не радує. Криза очевидна, і друзі домовляються про наступне: раз на тиждень один ставить іншому завдання, яке той повинен виконати, яким би дивним, безглуздим, жорстоким або «нездійсненним» поставлене завдання не було. Наступного тижня ролі міняються.

2009 - в офіційному конкурсі короткометражних фільмів взяла участь короткометражка Мирослава Слабошпицького «Діагноз».

«Діагноз» - ігрова п’ятнадцятихвилинна стрічка, маленька історія трьох представників вуличної молоді. Головні герої - наркомани, які утворили дивний трикутник. Одного разу їхнє повсякденне життя, що складається з міліційних облав, пошуків наркотиків і звичного насильства, змінюють нові обставини.

2010 - в офіційному конкурсі короткометражних фільмів взяла участь наступна робота Мирослава Слабошпицького «Глухота».


Брутальна історія, що трапилась під будинком-інтернатом для глухих відбувається без слів, музики чи титрів. Ідею відзняти картину із життя глухих режисер виношував 12 років. А відзняв за один день. «Глухота», фактично, стала початком видатного «Племені», мабуть, найтитулованішого фільму України.

2011- в основному конкурсі змагалась картина «В суботу» Олександра Міндадзе спільного виробництва України, Росії та Німеччини.

«Давно хотілося зробити фільм-метафору про чорнобильські події, не документальне дослідження, не блокбастер, не картину про причини катастрофи – хто яку кнопку не так натиснув... Найбільше мене цікавило, як людина від катастрофи не втікає, а навпаки – не може зрушити з місця. Сценарій “У суботу” я писав для себе й ставив режисерові складні завдання – отут особливо важливою є інтерпретація, адже цю історію можна розшифрувати тільки так, як вона зашифрована», - розповідав тоді Міндадзе.

2013 - У паралельній секція для молодих кінематографістів «Кампус талантів» взяв участь режисер-документаліст Дмитро Сухолиткий-Собчук з повнометражним дебютом «Красна Маланка».

Яскрава картина розповідає про унікальне святкування Маланки в буковинському селі Красне.

2015 – в основному конкурсі барв участь україно-польско-російський фільм «Під електричними хмарами» Олексія Германа-молодшого. Український кінооператор Сергій Михальчук отримав за цю роботу «Срібного ведмедя». Разом із Сергієм Михальчуком оператором фільма є Євген Прівін.

У фільмі, зокрема, знімався Луї Франк добре відомий українським меломанам завдяки проекту Esthetic Education. Сергій Михальчук зняв такі відомі фільми як «Мамай», «Поводир» Олеся Саніна, Las Meninas Ігоря Подольчака та інші.

У 2007 році на берлінському кіноринку  вперше з’явився український стенд, який відтоді щороку презентує найновіші українські фільми та й українське кіно загалом.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук