Україна не перешкоджатиме Польщі в проведенні пошуково-ексгумаційних робіт на своїй території. Польські та українські установи співпрацюватимуть разом відповідно до національного законодавства. Про це повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський за результатами зустрічі з українським колегою Андрієм Сибігою у Варшаві 26 листопада, пише PAP.
Сікорський додав, що польська сторона мобілізує власні інституції, такі як Інститут національної пам'яті, що будуть «чутливими до українських вимог» у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.
Своєю чергою глава МЗС України Андрій Сибіга сказав, що українці та поляки зацікавлені в тому, щоб між ними не було непорозумінь, оскільки «кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків».
«Наразі у рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури Польщі та України ми працюємо над практичними механізмами проведення пошукових та ексгумаційних робіт», – повідомив Сибіга.
Раніше польські високопосадовці неодноразово наголошували на тому, що євроінтеграція України неможлива без розв'язання питання Волинської трагедії. У відповідь президент Польщі Анджей Дуда назвав заяви членів деяких польських міністерств щодо блокування вступу України в ЄС через Волинську трагедію «політикою Владіміра Путіна».
На зустрічі з главою українського МЗС 26 листопада Радослав Сікорський запевнив, що польська сторона використає період майбутнього головування в Раді ЄС для того, щоб максимально прискорити процес євроінтеграції України. Водночас він зазначив, що переговори будуть складними, «утім жодні питання, не пов'язані з членством в ЄС», не вплинуть на позицію Польщі.
Згодом речник МЗС Польщі Павел Вронський в коментарі журналістам повідомив, що це знакове рішення скасовує семирічний мораторій на пошук та ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Він додав, що пошуково-ексгумаційні роботи можуть розпочатися навесні 2025 року.
Доповнено. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що декларація про відсутність перешкод для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії є ключем до повного примирення України та Польщі.
«Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської різанини (версія у польській історіографії. Наші міністри починають працювати над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде. Це запорука повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії», – написав прем’єр у X.
Питання Волинської трагедії в українсько-польських відносинах
Зазначимо, попри тісну співпрацю між Україною та Польщею, питання Волинської трагедії у 1942-1943 роках є каменем спотикання у відносинах між країнами. Головна розбіжність – у чисельності жертв серед поляків і українців та звинуваченні польською стороною УПА у масових вбивствах польського населення Волині.
З весни 2017 року діяла заборона Українського інституту національної пам'яті на пошук та ексгумацію останків жертв Волинської трагедії, накладена після знесення пам'ятника УПА у Грушовичах.
У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й в тому ж році перші пошукові роботи відбулись у Львові. Українська сторона видачу наступних дозволів обумовила відновленням пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі, біля кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.
У період між 2017 і 2024 роками Інститут національної пам'яті Польщі надіслав дев'ять офіційних запитів до української адміністрації щодо дозволу на проведення пошукових та ексгумаційних робіт на 65 локаціях в Україні. Частину з них українська сторона погодила, деякі заявки залишилися без відповіді або ж отримали відмову, повідомила PAP.