Україна помилилась з «Оскаром»
Культура

Україна помилилась з «Оскаром»

Український оскарівський комітет обрав гарний фільм, але практично без шансів на перемогу

Катерина Сліпченко, 11 вересня 2014 1354 0

Сьогодні в широкий прокат нарешті виходить картина Мирослава Слабошпицького «Плем’я».

Про фільм багато писали, говорили та сперечалися. На жаль, вихід фільму на великий екран був затьмарений скандалом довкола нього. Йдеться про те, що український оскарівський комітет надав перевагу «Поводирю» Олеся Саніна, висунувши його від України на здобуття премії «Оскар» у категорії «найкращий неангломовний фільм».

На прес-конференції допрем’єрного показу фільму «Плем’я», творча група заявила про наміри оскаржити рішення українського оскарівського комітету.

Режисер і автор сценарію Мирослав Слабошпицький наголосив, що таке рішення базується на запобіганні міжнародного скандалу: «Я не критикую фільм «Поводир», я його не бачив. І ми говоримо про номінацію, в яку з 80-ти фільмів різних країн оберуть п’ять. Це віконце для авторського кіно. Як правило воно складається з фільмів, які перемогли у Берлін-Канн-Венеція (кінофестивалях). Ми брали участь у величезній кількості фестивалів і лише в одному не отримали головний приз... Далі може бути великий міжнародний скандал тому, що дистриб'ютори 25 країн, які купили фільм «Плем’я» виходячи з простої аналітики ринку (український фільм, успіхи на фестивалях, впевненість у номінації на «Оскар») не розуміють інших резонів, окрім успішності фільму, для висунення на «Оскар».  Ця історія може перетворитися в політичну новину «Корумпована Україна дискваліфікована», - вважає Слабошпицький.

Днями фільм показали на фестивалі у Торонто, який вважають неофіційним трампліном до «Оскара». І хоча йдеться лише про заявку від країни (таких заявок до Американської кіноакадемії надходить більше 60-ти) все ж таки для не надто багатої на міжнародний кінематографічний успіх України кожне висування на нагороду такого рівня є великою подією. Нагадаємо, що сьогодні стало відомо, що голова оскарівського комітету Олег Фіалко подав у відставку в зв’язку із цим скандалом. Щодо Олеся Саніна, то він наразі ситуацію не коментував.

В день довгоочікуваної прем’єри «Племені» спробуємо порівняти два фільми, які опинилися в епіцентрі скандалу. Особливо прикрим є те, що обидва фільми є добрими. Багато симпатиків буде в обох картин. Тож ми спробували визначити більше-менше об'єктивні критерії, за якими можна вирішити, помилився чи ні український оскарівський комітет зі своїм вибором. 

«Плем’я» Мирослава Слабошпицького:

Сюжет: Події фільму відбуваються в інтернаті для глухих. Це драматична історія першого кохання Сергія, який переходить у 11-й клас інтернату для глухих дітей. Сюжет фільму побудований на стосунках героя з однокласниками і дівчиною Анею. 

Особливості: Стрічка позбавлена діалогів у звичному сенсі слова, вона «звучить» однаково по всьому світу. Єдина мова, яка існує у картині, – мова жестів: ні перекладу, ні субтитрів. Ролі віддані непрофесійним глухим акторам. Мову фільму сміливо можна назвати інноваційною та експериментальною. The Hollywood Reporter: «Глибокий, незвичайний і дуже оригінальний фільм». Variety: «Відчайдушно оригінальний кінотрюк». The Times: «Захоплюючий, безкомпромісний удар і визначне кінематографічне досягнення».

Участь у фестивалях: «Тиждень критики» Каннського кінофестивалю, «Дзеркало» ім. Андрія Тарковського (Росія), «Золотий Абрикос» (Вірменія), «Палич» (Сербія), Мотовун (Хорватія). Фестиваль у Карлових Варах (Чехія). Відібраний в програму «Discovery» Міжнародного кінофестивалю в Торонто, Канада та у програму Pearls Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, (Іспанія)  та у конкурс дебютів Лондонського фестивалю (Великобританія).

Нагороди: «Тиждень критики» Каннського кінофестивалю 2014: Гран-прі Nespresso, премія France 4 Visionary Award, грант Gan Foundation Support for Distribution, Гран-прі фестивалю «Дзеркало» ім. Андрія Тарковського (Росія), Гран-прі та приз FIPRESCI фестивалю «Золотий Абрикос» (Вірменія), Гран-прі кінофестивалю «Палич» (Сербія), Гран-прі кінофестивалю в Мотовун (Хорватія).

«Поводир» Олеся Саніна:

Сюжет: Події фільму відбуваються на початку 1930-х років в УРСР у драматичні часи індустріалізації, колективізації, Голодомору та репресій. Після загибелі батька американський хлопчик Пітер стає поводирем сліпого кобзаря Івана Кочерги. Взимку 1934 року Івана Кочергу разом із іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій…

Особливості: У фільмі, безперечно, є елементи поетичного кіно, такого милого Саніну, проте у картині є всі елементи жанрового фільму: дуже міцний та динамічний сюжет, без проколів і провисань. Це – міцна та якісна робота, без експериментів та інновацій. Hollywood Reporter про» Поводиря»: «Емоційний патріотичний фільм, що розгортається у 1930-х роках, але відбиває набагато сучасніші проблеми».  

Участь у фестивалях: Одеський кінофестиваль, відібраний у програму Варшавського кінофестивалю.

Нагороди: Приз «найкраща акторська робота», диплом за візуальне рішення фільму, друге місце  за підсумками Одеського фестивалю.

А тепер спробуємо за тими ж критеріями проаналізувати фільми, які останні п’ять років перемагали у номінації «найкращий неангломовний фільм».

2013 – «Велика краса» Паоло Сорентіно (Італія):

Сюжет: Аристократки, нувориші, політики, злочинці високого польоту, журналісти, актори, нащадки шляхетних родин, священики, художники, справжні чи уявні інтелектуали ... Всіх їх поглинає сучасний Вавилон. Апатичний і розчарований 65-річний Джеп Гамбарделла, письменник і журналіст, що не розлучається зі склянкою джина з тоніком, спостерігає за цим парадом на тлі римського літа.

Особливості: «Вільний ремейк  «Солодкого життя» виявився дуже красивим і недурним роздумом про те, чому сьогодні в Римі не може бути Фелліні. Вічне місто славне минулим - або античним, або ренесансним, або легендами 1950-1960-х років про dolce vita. Сьогодні в ньому немає драйву, енергії, молодь аутична, старі живуть спогадами, навіть секс перестав бути еротичним. А місто як і раніше сповнене майже нестерпною, п'янкою красою. Кіно високого польоту». (Андрій Плахов)

Участь у найбільших фестивалях: Каннський кінофестиваль.

Нагороди: «Золотий глобус», нагорода Британської кіноакадемії, чотири нагороди Європейської кіноакадемії, 12 нагород італійської кіно академії (загалом – 49 нагород та 48 номінацій).

2012 – «Кохання» Міхаеля Ханеке (Австрія-Франція):

Сюжет: Жорж і Анна прожили разом все життя, постійно піклуючись один про одного. Зараз їм за вісімдесят. Анна захворіла і її життя починає поступово згасати.

Особливості: «Кохання» вже в день прем’єри було названо шедевром. Це – не лише видатний художній твір, а й геніальне з'ясування стосунків зі смертю .

Участь у найбільших фестивалях: Каннський кінофестиваль.

Нагороди: «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю, «Золотий глобус», 2 нагороди Британської кіно академії, 5 «Сезарів», 4 нагорди європейської кіно академії (загалом – 76 нагород та 61 номінація).

2011 – «Розлучення Надера та Сімін» Асгана Фархаді (Іран):

Сюжет: Подружжя Надер і Сімін вирішили виїхати з Ірану в пошуках кращого життя. Але в один момент Надер таки вирішує залишитися поруч зі своїм батьком, що страждають на хворобу Альцгеймера. Сімін подає на розлучення в надії виїхати з їх 11-річною дочкою, але судове рішення виявляється не в її користь. Дочка, тим часом, сподівається, що повернеться.

Особливості: Знятий у майже документальній манері фільм тим не менше по емоційній насиченості сприймається як трилер. Фільм говорить про загальнолюдські проблеми, які, утім. Відбиваються у дзеркалі іранської дійсності.

Участь у найбільших фестивалях: Берлінський кінофестиваль

Нагороди: «Золотий ведмідь», призи за чоловічу та жіночу ролі Берлінале, «Золотий глобус», «Сезар», 4 нагороди Азіатської кіно академії (загалом – 80 нагород та 27 номінацій).  

2010 – «Помста» Сюзанни Бір (Данія):

Сюжет: Сорокарічний Антон повертається в рідну Данію, багато років пропрацювавши в африканському таборі для біженців. Довгі роки серед чужого горя навчили його ніколи не відповідати насильством на насильство. Навіть коли місцевий автомеханік так б'є Антона, той стримує гнів. Здається, що конфлікт вичерпаний, але тут його син Еліас разом зі своїм другом Крістіаном вирішують помститися за батька.

Особливості: «Сюзанна Бір прийшла в кіно ще до появи Догми, але зміцнилася на хвилі її тріумфу. З легкої руки Ларса фон Трієра Данія раптом стала зразковою кінокраїною. Її режисери  навчилися і навчили інших розповідати малобюджетні історії з життя пересічних людей. Вони розповідали їх максимально просто, без кінематографічних алюзій і підтекстів, без комп'ютерних спецефектів, сучасною візуальною мовою. Це кіно про любовні невдачі, фізичні та душевні хвороби, вікові та подружні кризах, старість та смерть - кіно, яке зворушує, смішить і хвилює, а попутно зачіпає непрості етичні питання» (Андрій Плахов).

Участь у найбільших фестивалях: фестивалі у Римі та Севільї.

Нагороди: «Золотий глобус», 1 нагрода Європейської кіноакадемії (загалом – 10 нагород та 19 номінацій).

2009 – «Тайємниця в його очах» Хуана Хосе Компанели (Аргентина):

Сюжет: Бенхамін Еспосіто - судовий службовець, який вирішує написати роман про одну кримінальну справу, в якій він був свідком і головною дійовою особою ...

Особливості: Фільм, ніби знятий на одній ноті. Цікаве кольорове вирішення при зовнішній простоті та монотонності.  

Участь у найбільших фестивалях: фестиваль у Сан-Себастьяно

Нагороди: «Золотий глобус», 15 нагород кіно академії Аргентини, 5 премій «Гойя» (загалом – 52 нагороди та 37 номінацій).

Отже, якщо врахувати ті критеріями, то очевидно, що «Плем’я» має більше схожого із фільмами-переможцями. Проте правдою є і те, що «Оскар» - це велика лотерея.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук