Українська селянка живе, як у Середньовіччі, - дослідниця

Українські жінки в селі є не те, що на маргінесі, «це просто якесь Середньовіччя». На цьому наголосила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, коментуючи соціологічне дослідження сучасного становища української жінки у селі.

Зголоситися до співпраці, і провести масштабне соціологічне дослідження сучасного становища української жінки у селі запропонувала директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська представницям Світової федерації українських жіночих організацій 18 серпня під час Міжнародної конференція «Український жіночий рух у сучасному світовому та українському вимірі» у Львові.

І.Ключковська наголосила, що цієї проблематикою ґрунтовно ніхто не займався останні 15 років.

У своїй доповіді громадська діячка навела ряд соціологічних даних, що свідчать про деградацію, депопуляцію українського села, та надзвичайно складне фізичне, матеріальне, соціальне, культурне становище сучасної української селянки.

За статистикою, з 29 тис. сільських поселень в країні 9 тис. є такі, що занепадають і вмирають. Рівень народжуваності в останнє десятиліття скоротився з 13,7 на 1 тис. населення до 9,4, а рівень смертності зріс з 14,4 до 20,5.

У квітні 2011 Інститут Горшеніна повідомив, що 29% опитаних селян вважають, що їх села розвиваються, 36% - зупинилися у розвитку, 24% - деградують. Найбільше селян турбують зростання цін – 78,6%, 53% - зростання цін на газ і електрику, близько 50% - низький рівень доходів, 26% - дорожнеча ліків і медичних послуг.

Разом із цим, офіційно рівень зарплат в Україні у сільському господарстві є найнижчим серед усіх галузей. А на практиці від 60 до 75% селян у країні є безробітними. Виживають за рахунок пенсій, підробітку в містах, підсобного господарства. Виходить так, що у селі 1 тис. працюючих утримують 820 непрацюючих. Загалом 36,8% селян проживають за межею бідності.

За таких важких соціально-економічних обставин, за словами І.Ключковської, українські селянки непосильно трудяться. За дослідженням, проведеним Катериною Якубою, 15 років тому, виходить, що сумарно українська селянка «гарує» 15 год. 24 хвилини на добу. При цьому, якщо вона доярка, то фізичне навантаження становить 1 тонну на добу, свинарка – 2,5 тонн на добу, а на збиранні зерна доводиться за день перетягувати до 20 тонн.

Дослідження показують, що в таких умовах українська селянка немає часу на виховання дітей. У робочі дні  в середньому їм приділяється 16 хвилин, а у вихідні – 31 хвилину. На догляд за собою, культурний розвиток, відпочинок, оздоровлення банально не вистачає засобів.

90% українських селянок, зайнятих у сільському господарстві кажуть, що не хочуть, щоб їхні діти займалися тим же.

І.Ключковська запропонувала СФУЖО, яка представлена в ООН, поставити це питання перед ООН, адже ціль подолання бідності для Об’єднання є №1, прохати грант на комплексне дослідження стану українських селянок з тим, щоб потім пропонувати адекватні рішення, і не допустити повної деградації українського села.