Україна вже восьмий рік обороняється від воєнної агресії Росії. У березні 2021 у нас схвалили Стратегію воєнної безпеки, за якою має розвиватись система оборони. А 25 травня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про основи національного спротиву» і позначив його як «невідкладний».
Профільні комітети парламенту швидко розглянули документ і у вівторок, 29 червня, депутати ухвалили його за основу. До слова, у другому читанні законопроект мають розглянути до кінця липня, аби він та пов’язані з ним інші законопроекти могли запрацювати з 1 січня 2022 року. Інакше все доведеться відтермінувати до 2023 року.
Що таке національний спротив
Згідно із проектом, національний спротив є невід'ємною складовою всеохоплюючої оборони держави на всій території України, запровадженої Стратегією воєнної безпеки. Національний спротив складається із:
- сил територіальної оборони;
- руху опору;
- підготовки громадян України до національного спротиву.
Тероборона і рух опору через різні ланцюжки наприкінці підпорядковуються Верховному Головнокомандувачу – президенту.
Що означає «територіальна оборона»
Законопроект передбачає, що Сили територіальної оборони стануть окремим родом військ зі своїм командувачем у складі Збройних сил України. Саме для реалізації цієї ідеї Верховна Рада 29 червня ухвалила за основу інший законопроект – про збільшення чисельності особового складу ЗСУ на 11 тисяч людей. Передбачається, що 10 тисяч із них будуть у складі тероборони, а тисяча – у складі руху опору, про який – згодом.
Як розповів член парламентського комітету з питань оборони Федір Веніславський, у кожній області та в містах з населенням у понад 900 тисяч мешканців має бути не менше однієї бригади – у складі від 2 до 8 тисяч людей – сил територіальної оборони, а у районах та їх адміністративних центрах – не менше батальйону (від 400 до 800 людей). Загалом на території, що контролюється українським урядом, планується створити близько 30 бригад тероборони.
За словами Федіра Веніславського, ідея полягає у тому, що звичайні громадяни зможуть чинити опір агресору завдяки пройденій підготовці. Поки вони будуть в силах тероборони, вони матимуть усі передбачені законодавством соціальні пільги та гарантії для військовослужбовців.
«Вони (сили тероборони – ред.) забезпечуватимуть нормальне функціонування органів державної влади, підприємств, установ, організацій, місцевого самоврядування, коли є загроза або вже здійснюється агресія з боку іншої держави. У випадку мобілізації, вони будуть доукомплектовуватись резервістами та військовозобов'язаними. Фактично, це буде така ж система, як і у Збройних силах України, а на рівні добровольчих батальйонів – буде добровольча компонента», – пояснює Федір Веніславський.
«Можна буде підписати контракт резервіста територіальної оборони та бути приписаним до відповідної частини ТрО або, в якості альтернативного варіанта, підписати контракт і стати членом добровольчого формування територіальної громади. І в першому випадку, і в другому потрібно прийняти присягу (без неї не можна отримати зброю)», – розповів в інтерв'ю Радіо Свобода один з авторів законопроекту, член ради волонтерів при Міністерстві оборони Денис Поданчук.
До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуватимуть лише громадян України, які відповідатимуть необхідним вимогам та пройшли медичний, професійний, психологічний відбір та підписали контракт добровольця територіальної оборони.
Військові тероборони братимуть участь у:
- посиленні охорони та захисті держкордону;
- захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
- підготовці громадян України до національного спротиву;
- охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабміном;
- запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
- боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора тощо.
Також завданням тероборони буде забезпечення умов для оперативного розгортання військ або їх перегрупування.
Що таке рух опору
Рух опору підпорядковуватиметься командуванню Сил спеціальних операцій та діятиме на непідконтрольній Україні території. ССО і так «працюють» на Сході України, та їхня діяльність – державна таємниця. Підсилити їх має 1000 учасників руху опору, завданням яких буде формувати такі осередки, перешкоджати у різні способи – насильницькі і ні – військам агресора та брати участь у розвідувальних, інформаційно-психологічних та інших спецоперацій.
«Фактично – це такі собі «партизани» в тилу українського ворога, яких фінансово забезпечує Україна та координують наші Збройні сили», – каже Федір Веніславський.
Тим, хто бажає долучитись до руху опору та залишатись інкогніто, держава гарантує нерозголошення факту участі. Також передбачений українським законодавством соціальний і правовий захист.
Що означає підготовка до національного спротиву
Підготовка до нацспротиву поділятиметься на початкову – у школах, і базову – для повнолітніх людей, які не служать в армії чи в правоохоронних органах. Вона включатиме в себе як практичні навички, необхідні для участі у територіальній обороні, так і патріотичне виховання. Вчитимуть українців військові.
Керівництво підготовкою до національного спротиву здійснюватиме Кабінет мінстрів.
Що з грошима
Реалізація законопроектів потребує додаткових видатків з держбюджету з 2022 року – на забезпечення 11 тисяч людей, які братимуть участь у теробороні та в русі опору. Оскільки ухвалення бюджету на наступний рік відбувається наприкінці 2021 року, то остаточно затвердити президентські законопроекти, аби на них вистачило грошей, мають до кінця липня, допоки нардепи не підуть на канікули.
У 2022 році у державному бюджеті планується передбачити понад 2,5 млрд грн на Сили територіальної оборони. У наступні два роки планують виділяти по 718 млн грн. Найбільшою статтею витрат на початку є розгортання та функціонування пунктів управління Сил ТрО – близько 1,8 млрд грн.
Додамо, що президент Володимир Зеленський 21 травня увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони від 14 травня про збільшення видатків на нацбезпеку та оборони України в обсязі не менш як 5% ВВП