Верховна Рада ухвалила закон про зміни у вищій освіті

Під час пленарного засідання 18 грудня Верховна Рада ухвалила закон про зміни у вищій освіті. Його підтримав 321 депутат.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, закон вносить точкові зміни одразу в кількох напрямах, зокрема щодо вимог до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальної освіти, міждисциплінарності та дотримання академічної доброчесності.

Так, згідно із законом, з усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, підписуватимуть контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. КРІ формуватиме Міністерство на базі програм кандидатів на посади ректорів. Невиконання програм, зазначають у МОН, буде підставою для розірвання контракту, а їхні цілі – індикаторами ефективності.

Крім того, ліцензування відбуватиметься онлайн через електронні бази. Ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і за спеціальностями для так званих регульований професій – тих, що передбачають особливо відповідальну роботу, як-от правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Таким чином ліцензування скасовується для майже 100 спеціальностей, а вимоги до підготовки фахівців з «регульований професій» посилюються.

Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають реорганізувати або закрити до 1 липня 2021 року.

Закон також виключає поняття «диплом державного зразка», а натомість пропонує вишам видавати дипломи за зразком, затвердженим власною вченою радою. У той же час виші зможуть видавати дипломи виключно за освітніми програмами, акредитованими Нацагенством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для відкликання диплома.

Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти. Крім того, із усіма вступниками укладатимуть договори, предметом яких будуть права та обов'язки студентів.

Під час вступної кампанії виші можуть запроваджувати використання мотиваційних листів, як інструменту відбору. Аби уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист складатиме 1% від конкурсного балу. Прийом мотиваційних листів та їхня оцінка здійснюватиметься перед початком ЗНО.

Додамо, що одним із авторів законопроекту є керівник освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак, у дисертації якого знайшли фрагменти роботи студента з Росії.