Вихід Сенченка з «Батьківщини» – втрата для Тимошенко, – Олександр Данилюк

Вихід народного депутата Андрія Сенченка з «Батьківщини» міг бути зумовлений тим, що його особиста позиція у протистоянні України проти РФ відрізняється від позиції Юлії Тимошенко та її партії. Межа компромісів для Сенченка і його колишньої структури проходить у різних місцях, говорить в коментарі Gazeta.ua Олександр Данилюк, військовий експерт, лідер ГО «Спільна справа».

«Заява Андрія Сенченка очікувана. З перших днів російської агресії у Криму належав швидше до табору яструбів, ніж до табору голубів. Його від самого початку внесли до списку санкцій. Достатньо принципову позицію займав на посаді заступника голови Адміністрації президента. Послідовно показував, що для нього пріоритет не просто заморозити конфлікт, а повернути Крим і Донбас. Ним це рухало і в громадській діяльності, де він досяг серйозних успіхів на юридичному фронті. Це сотні виграних справ проти РФ, 3,5 мільярдів доларів арештованих. З огляду на це його особиста позиція відрізняється від позиції Юлії Тимошенко та її партії. Межа компромісів для Сенченка і його колишньої структури проходить у різних місцях», - пояснює один з лідерів Революції Гідності Олександр Данилюк, який очолює Центр оборонних реформ.

Андрій Сенченко

Коли у 2014 році Турчинов залишив «Батьківщину», Сенченко фактично обійняв посаду "сірого кардинала" партії. Це свідчить, що для Юлії Володимирівни він зараз - серйозна організаційна й іміджева втрата. А для Сенченка це можливість. Він залишив «Батьківщину» не тоді, коли у Тимошенко були проблеми у 2014 році і багато хто вийшов. Тоді він залишився. І щоб за два місяці до виборів заявити про вихід і формування власного проекту, треба мати впевненість і віру у правильні речі. Бо у нього гарантовано було місце у прохідній частині «Батьківщини».

Ймовірно, Сенченко ввійде до широкого об'єднання політичних сил, вважає експерт:

«Треба чекати цікавого політичного проекту. Він у своїй заяві говорить про те, що готовий стати частиною широкого об'єднання. Сьогодні є багато прогресивних груп, які мають таку ж безкомпромісну позицію і до російської загрози, і до можливого російського реваншу. Він виважений дипломат і комунікатор. Думаю, із багатьма зможе знайти спільну мову. Зараз є запит на свіжі сили. Але вони зазвичай не мають необхідного досвіду. Проект Сенченка може бути комбінацією цих двох факторів».

Для Юлії Тимошенко вихід Сенченка є втратою. Він може отримати на виборах у Верховну Раду ту частину прихильників, які більше не підтримують лідерку «Батьківщини», каже Данилюк.

«Тимошенко на піці своєї популярності мала близько 24% підтримки. Для частини цих виборців одним із основних спікерів "Батьківщини" був Сенченко. Навіть всередині партії багато людей орієнтуються на нього. Сенченко має дуже високі шанси отримати частку підтримки колишніх прихильників Тимошенко, які не задоволені її дещо м'якою позицією до агресора».

Андрій Сенченко – комендант Жовтневого палацу під час Революції Гідності. Родом з Криму. Народний депутат України V, VI, VII скликань. Був заступником голови Ради міністрів, віце-прем'єром із питань економіки і економічних реформ АРК.

З березня по серпень 2014 року був т.в.о. заступника голови Адміністрації президента України - добився виведення з окупованого півострову більш аніж 3500 одиниць озброєння і військової техніки ЗСУ на загальну суму понад 1,5 мільярди доларів США. Очолював вдалу операцію з обміну сорока українських військових, журналістів і громадських активістів на одного російського диверсанта. Вважається організатором водної блокади Криму.

Вже декілька років очолює громадський правозахисний рух «Сила права», що об'єднує дипломатів, фахівців із безпеки та міжнародного права. Рух працює над міжнародним визнанням РФ як агресора та над відшкодуванням завданих російською збройною агресією шкоди учасникам бойових дій, членам їхніх родин, вимушеним переселенцям, жителям зони бойових дій та окупованих територій.