Вони вбивають Галицький інститут?

Справа, про яку гуде весь Тернопіль і про яку йтиметься, оголяє багато сучасних проблем, вирішення яких актуальною владою під прикриттям гасел про справедливість та порядок призводить до соціальних непорозумінь та, немов снігова куля, породжує інші проблеми, більш серйозні та суспільно небезпечні. Відразу ж зазначу, що, говорячи про актуальну владу, я в даній ситуації не зосереджую увагу на своєму «кумирові» – Партії регіонів. Оскільки йдеться про Тернопіль, де строкатість взаємин між призначеними та обраними часто-густо не піддається логічно-політологічному аналізові, відволічусь від прямих партійних аналогій та наразі використовуватиму (нехай не ображаються більш симпатичні мені «Свободівці») займенники. Як у заголовку.

Протягом останніх дев’яти місяців у Тернополі методично знищують один з найбільш перспективних закладів освіти міста – Галицький інститут імені В. Чорновола. Фінансований міською громадою та входячи до навчального консорціуму Національного університету «Києво-Могилянська академія», інститут відразу ж заявив про себе як про навчальний заклад, що має професійний підхід до організації та проведення навчально-методичної роботи. Достатньо для прикладу згадати, що саме в Галицькому інституті імені В. Чорновола вперше на теренах Правобережної України на рівні бакалаврату було заліцензовано унікальну спеціальність «Реклама та PR» (чого не могли зробити деякі столичні національні університеті, і навіть зараз на Правобережній Україні таких спеціальностей аж ще одна!), саме в Галицькому інституті імені В. Чорновола за останній рік було здійснено вісім захистів кандидатських дисертацій, а кількість кандидатів наук із соціальних комунікацій дорівнює кількості кандидатів наук із соціальних комунікацій в найбільш потужному західноукраїнському профільному факультетові). Неодноразові переможні та призові місця конкурсів, олімпіад, конференцій в Україні і за кордоном, визнання факультету журналістики та інформації Галицького інституту як тернопільською школою журналістики… Можна продовжувати і далі.

Втім, при організації закладу було допущено прикру помилку – його подали як заклад освіти ІІІ рівня акредитації. До сих пір дебатується питання про коректність такої самоідентифікації інституту. Проблема, однак, стоїть у фінансовій площині: якщо інститут не був закладом освіти саме ІІІ рівня акредитації, то оплачувати роботу викладацького складу мали б за тарифами закладу ІІ рівня акредитації. Все. Але що почалось у серпні минулого року! Щотижня інститут трусили перевірки. СБУ (!?), КРУ (почило в Бозі), Міносвіти, міліція, податкова, знову КРУ, знову податкова, і знову СБУ... Десятки делегованих і оплачених державою інспекторів, дії яких носять відверто паралельний характер, а ступінь компетенції деяких викликає явний сумнів (чого вартує заява керівника обласного, тепер вже колишнього КРУ, про ліцей і спиртазводи!!!) шукали, та й продовжують шукати невідомо що. Безцеремонно заходять до викладачів на пари, сталять тупі запитання, відволікають студентів від лекцій та практичних занять. Містом ширяться чутки то про закриття інституту, то про його перепрофілювання, то про входження на якихось там правах до складу іншого закладу освіти.

Колектив трясе, нормального навчального процесу можна досягти лише надзвичайними зусиллями. Студенти в паніці, не знають, що з ними буде, де і в якому статусі вони будуть навчатись далі. Про нормальну організацію вступної кампанії годі й говорити.

Звісно, від закриття або зміни статусу інституту, який протягом двох останніх років набирає обертів, виграють конкуренти – чи не в цьому корінь проблеми? Не забуваймо і про те, що величезний і ошатний головний корпус інституту знаходиться в самому центрі Тернополя – чи не тому така увага до інституту? А, може, хтось страшенно хоче бути ректором (чи розуміє ця особа, в яке ярмо залізе?). Припущень багато. Відповідей немає.

Однак вихід із ситуації, що склалась, є. У зв’язку з тим, що Галицький інститут імені В. Чорновола – муніципальний заклад освіти, своє рішуче слово мала б сказати Тернопільська міська рада, більшість в якій сформована «Свободою». На жаль, знову сходимо до рівня політики, але, мабуть, без неї зараз нікуди. Панове, зберіться, розставте акценти, прийміть конкретне рішення і відкрито оголосіть його. Не перетворюйте суб’єктивні оцінки в систему поглядів на заклад в цілому, не мордуйте викладачів і студентів, не створюйте умов для паніки.

 Але перед цим – маленький екскурс в минуле. Сподіваюсь, що панове депутати міськради Тернополя пам’ятають Отто фон Бісмарка? Саме йому належать слова: «Дайте мені німецьку  школу, і я за 10 років створю  націю». Тернопіль вже має готову українську школу – Галицький інститут імені В. Чорновола, можливо, незвичний, можливо, нетрадиційний, можливо, з певними помилками, але беззаперечно високопрофесійний та патріотично налаштований заклад освіти. Якщо у Тернополі применшать статус і вагу цього закладу, саме на «Свободу» покладуть вбивство перспективного інституту, а сама «Свобода» доведете тим самим власну політичну безсилість, зробить вагомий крок до набуття статусу непотребу – такого самого, як партія регіонів чи «Наша Україна».

Дуже хочеться вірити в те, що такого не буде…