Євро-2012 наближається: Схід і Захід разом

У Львові 9 червня відзначили чергову дату до початку реалізації всіх сподівань українців – два роки до Євро-2012. Відзначення двох років «до» влаштували у всіх містах, що приймають Євро. У межах цього свята відбулася ще одна знаменна подія – відновлення (після 19-річної перерви) авіарейсу між Львовом та Донецьком, який єднатиме мешканців Сходу та Заходу щосереди й щонеділі.

Та про все по черзі.

Львівський трамвайчик везе до Євро-2012

Свято у Львові розпочалося після прибуття київського десанту на чолі з новим хрещеним батьком Чемпіонату – віце-прем’єр-міністром України Борисом Колесніковим. Хрещений, як завжди, концентрував увагу на собі, склалося враження, що насправді свято не для міста, а для віце-прем’єра, і оскільки друга частина Євро-свята проходила у рідному для пана Бориса Донецьку, у Львові дійство відбулося у трохи прискореному темпі.

Колишні і теперішні львів’яни – керівник Місцевого організаційного комітету «Євро-2012 Україна» Маркіян Лубківський, міністр культури України Михайло Кулиняк, голова Львівської ОДА Василь Горбаль, мер Львова Андрій Садовий, який з нагоди того свята вбрав вишиванку, провели для гостя невеличку трамвайну екскурсію містом від площі Ринок до проспекту Свободи. Саме з площі Ринок вийшов у рейс трамвай із логотипом Євро-2012, відтепер трамваї із Євро-символікою курсуватимуть маршрутами №1 та 9. Під час подорожі мер розповідав, що у Львові трамваї їздять вузькою колією. Андрій Іванович повідав гостю історію першого львівського трамваю: «У ньому зараз кав’ярня, можна випити кави». Також мер не без гордості повідомив про плани щодо випуску у нашому місті трамваїв під вузьку колію.

Ділитися планами та мріями, згадувати минулі часи гості і господарі продовжили біля квіткового логотипу УЄФА Євро-2012. Мер взяв на себе функції ведучого свята і надав усім гостям слово для вітання. Віце-прем’єр під час виступу назвав квітковий логотип витвором мистецтва, чудовою роботою львівських садівників і нагадав львів’янам, що тут, у нашому місті, народився український футбол і саме «Карпати» були єдиною командою, що, перебуваючи в першій лізі, виграла Кубок Радянського Союзу 1969 року, а тому мають всі шанси вписати свою сторінку в новітню історію, досягнувши успіхів зі збірною на Євро-2012. Відстояв квітковий логотип віце-прем’єр і тоді, коли журналісти назвали його відкриття марною тратою грошей: «Це ініціатива УЄФА. Вам хіба не подобається? Ви повинні жити футболом, чемпіонатом. Турнір об’єднує. Якщо хочете трохи пафосно – це прелюдія до національної мрії всіх українців – можливість провести Євро-2012. А відкриття «Донбас-Арени» також марна трата, а була ж вся Україна, всі отримали задоволення. Заради чого ми тоді живемо? П’ятирічок вже немає. Щоб виїхати закордон, треба тут створювати умови».

Звичайно, без фраз про єднання України не пройшло і це дійство. «Схід і Захід разом не на слові, а на ділі!», – наголосив, говорячи про відновлення авіарейсу Львів-Донецьк, голова Львівської ОДА Василь Горбаль. Міський голова Львова Андрій Садовий додав, що нас єднає Євро-2012. «Слава Львову! Слава Україні!» - наголосив мер Львова.

Представники нової влади, зокрема в особі губернатора, не забули традиційно нагадати, що відкриття авіарейсу - це заслуга нової влади, яка зробила те, що попередня влада обіцяла. Як згодом сказав Б.Колесніков, рейс відновили, щоб рідним донеччанам було зручніше діставатись до Карпат. Карпати взагалі от-от стануть для нас новим центром всесвіту, бо саме там (чи на Буковелі, чи то на Буковині) Президент Віктор Янукович поставив собі за мету провести ще одне спортивне свято –  Зимову олімпіаду-2022.

Нова влада зуміла у досить ефектний спосіб продемонструвати свою демократичність. У нагоді саме стала проблема виділення землі власникам гаражів поблизу Львівського аеропорту, які забирають для розширення летовища. Львів’янка, що підійшла до Бориса Колеснікова з таким питанням, отримала позитивну відповідь. Почувши вказівку, що «все будет решено», галичанка, яка до цього спілкувалась українською, на радощах заговорила російською і вигукнула: «Януковіч. Януковічу слава!» На тих словах гості поспішили до аеропорту.

Політ двадцятиріччя

В «історичний рейс» відновлювати повітряні, а головне ділові та культурні зв’язки Львова і Донецька, долати стереотипи, летіло поважне львівське панство: керівництво області і міста, чиновники, відповідальні за підготовку до чемпіонату, голови фракцій і депутатських комісій Львівської обласної і міської рад, широке коло підприємців: представники аеропорту, залізниці, туристичних компаній, готелів Львова та Трускавця, ресторанів, представники Львівської торгово-промислової палати, регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, очолюваного Анатолієм Кінахом, - «ОПОЛ». Супроводжувала рейс ідеологічна, мистецька та духовна еліта. Був головний регіонал Львівщини Петро Писарчук, керівник Львівської опери Тадей Едер, отець Борис Гудзяк (УГКЦ, Львів) та отець Микола Кузьмич (УГКЦ, Донецьк). Роззиратися було на кого. 

Міський голова Львова Андрій Садовий перед освяченням рейсу окреслив його стратегічне бачення: «Ми всі хочемо жити у процвітаючій, багатій країні. Для цього існує єдиний рецепт успіху – єдність. Щоб єдність відбулася у нашій державі, про що мріяли всі попередні покоління українців, люди мають знати один одного, спілкуватися. На моє переконання, це велике непорозуміння, що 19 років поспіль не було авіасполучення між Донецьком та Львовом. Сьогодні відновлюється історична справедливість. Сьогодні українці можуть краще зрозуміти історію, приїхавши у те чи інше місто. Треба запровадити рейси між Львовом і Харковом, Дніпропетровськом, Запоріжжям, щоб українці полюбили Львів, а Львів завжди радий вітати усіх».

Після трагедії у Смоленську будь-який геополітичний авіапроект сприймається з острахом. Щоб їх розвіяти, генеральний директор «Міжнародних авіаліній України» Юрій Мірошников супроводжував гостей. Він ще у Львові заспокоїв усіх, що для цього рейсу компанія виділила один із своїх найновіших лайнерів - Боїнг-737-800.

Сам політ тривав півтори години. Красиві стюардеси всіляко намагалися догодити гостям. Та й посадка у Донецьку була доволі плавною.

Донецьк – місто-герой

В аеропорту львів’ян зустріли мер Донецька Олександр Лук’янченко та голова Донеччини Анатолій Близнюк з квітами, україночками, оркестром.

Поки всі переходили з літака до екскурсійних автобусів, Борис Колесніков за три хвилини ще звірив карти з реконструкції злітно-посадкової смуги Донецького аеропорту, яку виконує «Альтком».

Екскурсія Донецьком, за браком часу, відбувалася з вікон автобусів. Треба віддати належне екскурсоводам, які намагалися вести її українською.

Практично всі звернули увагу, що дороги у Донецьку широкі, й не такі понищені, як у Львові. Загалом місто перевершувало очікування тих, хто опинися тут вперше. Центральна частина міста – це бізнес-сіті з багатьох модернових багатоповерхівок – ділових, торгових, розважальних центрів. Мільйонник чимось схожий на Сімферополь, Вінницю, та, можливо, низку інших міст Східної України, де автор цих рядків ще не була.

Вирізняється пам’ятками радянської доби. На центральній вулиці Артема можна вивчати історію радянського містобудування та архітектури 30-х років ХХ сторіччя.

Екскурсовод намагалася привертати увагу до культурних родзинок Донецька. Перша з побачених – пам’ятник «Слава шахтерскому труду» «Донецьк, як хлібом і сіллю, зустрічає вугіллям» - сказала екскурсовод.

Дорогою нам зустрівся доволі мініатюрний пам’ятник Т.Шевченку та великий, бадьорий Ленін у кепці.

Люблять донеччани Сергія Бубку та Йосипа Кобзона – пам’ятники їм спорудили ще за життя. Ще люблять «Бітлз».

Лук’янченко-поет і «шахтарята»

Олександр Лук’янченко, міський голова Донецька, постарався, щоб до приїзду гостей місто було прибране й заквітчане. У Донецьку-мільйоннику висадили мільйон троянд. Переконатися у цьому можна було в парку ім. Щербакова, де урочисто відкривали квіткову клумбу до Євро-2012.

На презентації Лук’янченко потішив віршиком:

«Сегодня мы все в помыслах едины

- Путь к Евро очень труден и непрост.

Бутоны Польши и бутоны Украины

Встречает город миллионов роз».

А Борис Колесніков заявив, що це не невідомий донецький поет, а сам міський голова його склав. Колесніков тут почувався значно вільніше: змінилася його постава, він значно частіше всміхався і жартував, все-таки вдома.

У тому ж таки парку, на березі Першого міського ставу, по якому мирно плавають човни та катамарани, розмістили фан-зону Coca-Cola. Дітлахи у помаранчевих футболках «Шахтаря», під прапорами України, Євросоюзу, щосили скандували відповідні гасла. Делегація очільників двох регіонів і Євро-2012 дозволяла себе фотографувати.

А попереду був головний номер програми – «Донбас Арена».

Красень-стадіон: від Ріната – людям

І зовсім він не в териконах! - можливо, примітивно, але саме такою була моя перша реакція, спровокована стереотипами львівських друзів, що вболівають за долю Євро-2012 в Україні, і постійно «висять» на веб-камерах «євроточок» українських приймаючих міст.

На екскурсійному автобусі мандрівка з центру Донецька до стадіону займає зовсім небагато часу. Стадіон з облагородженою довколишньою територією став уже частиною Донецька. З усього видно, що стадіон виконано «уєфівськими» мірками – і спортивна частина, і додаткова – зали для конференцій, круглих столів, місця відпочинку для фанів. Цікава деталь: міні-парк перед стадіоном закладали з уже дорослих дерев, які за спеціальною технологією всаджували з великою кількістю материнського ґрунту. На стадіоні добре відлагоджена система контролю і супроводу, персонал так і випромінює здоровий життєвий оптимізм.

Та найбільше львів’ян чомусь цікавило саме зелене поле. Усю делегацію для екскурсій розбили по 25-30 осіб, і практично в кожній групі знайшлося по кілька людей, що захотіли помацати це поле.

Окремої уваги заслуговує привітальна промова голови Донецької облдержадміністрації Анатолія Близнюка під час презентації авіарейсу «Львів-Донецьк» на «Донбас Арені». Вона справді яскраво віддзеркалює розуміння донецькими значення Євро-2012 для їхнього міста і країни, їхнє бачення розбудови сильної, багатої України.

Подаємо повністю: «Львів’яни вже подивилися, що воно тут робиться. На гербі Донецької області написано: «Можливість доказана ділом». Що вже зроблено – Рінат Ахметов побудував красень-стадіон. Це надбання українське: і Львова, і Донецька, і України в цілому. Шкода, але в попередні роки тільки говорили: «Ми щось зробимо, якось там будемо будувати». Насправді ж нічого не робилося! І тільки тепер це стало реальністю. І ті цифри, про які говорив Борис Вікторович (Колесніков – ред.) реалізуються в об’єктах і в Донецьку, і у Львові. Ми можемо себе поважати за те, що це робимо.

Всі, хто присутні тут, бачать цю красу – сюди вкладемо багато грошей, але сюди вкладено душу. Ми зобов’язані саме в такій ідеології працювати і у Львові, і в Донецьку, і в Харкові, і в Києві, і в усіх українських містах.

Три роки тому робили у Києві звітний концерт, і коли виходили з палацу «Україна», дехто казав: «Звичайно, вони багаті, вони можуть це собі дозволити». Не треба так думати. Треба розуміти, що Рінат Ахметов не в Лондоні, в Америці чи ще десь намагався будувати стадіон, а в себе вдома. Він його збудував! Це для людей! Цьому треба радіти. І ніхто не має навіть думати так, що «вони можуть собі це дозволити».

Павличко після того концерту сказав: «Я багато їжджу, бачу. Яка Європа?! Ось подивіться, що зробив Донецьк, - оце Європа!»

І стадіон, який ви бачите, і аеропорт, який буде збудований, і саме місто Донецьк – це Європа. Ми її разом будемо будувати, а потім вони нехай до нас приєднуються!».

Пропозиція дружби по-львівськи

Треба сказати, що львів’яни поводилися теж доброзичливо і в природній спосіб демонстрували фірмову львівську «львівськість». Міський голова Львова був у вишиванці, говорив важливі речі про потребу єднання в межах країни, добираючи милозвучні українські слова. Донеччан пригощали львівським авторським шоколадом, «криївчани» випробовували їх почуття гумору своїми провокативними футболками, а скульптура «Нічний Лев» - головний подарунок Донецьку – викликав у публіки непідробне «Ах!».

Для чого потрібен авіарейс Львів-Донецьк?

Вочевидь, у найближчі два роки авіарейс Львів-Донецьк матиме два основні типи пасажирів – менеджмент Євро-2012 та туристів-східняків, що хочуть відпочити у Львові, Трускавці, Моршині, Карпатах або скоротити час пересування Україною для мандрівок у Євросоюз, що, за словами представників львівських турфірм, є помітною тенденцією останніх років.

Борис Колесніков, відповідаючи на запитання ZAXID.NET, для яких бізнес-проектів і бізнес-контактів буде корисним авіарейс «Львів-Донецьк», відповів: «Донбасівцям буде цікаво прилетіти на екскурсію до Львова. Зручно буде переміщатися до Трускавця. Трускавець – це місто, яке уряд хоче зробити курортом кращим за Карлові Вари. Думаю, це ми обговоримо на найближчих двох-трьох засіданнях Кабміну. І це будуть питання не лише ділового туризму чи культурного, але й дитячого і молодіжного. Ми вивчаємо питання, як компенсувати 50% і 30% вартості квитків в певні періоди року, тоді потік туристів дійсно буде масовим. А бізнес ще сам нам має підказати, які в нього є інтереси у Донбасі й у Львові».

Місце Трускавця у проекті Євро-2012 – прийом «сім’ї УЄФА», як висловився Б.Колесніков, на Львівщині. Саме у його п’ятизірковому готельному фонді розміщуватимуть представників УЄФА, команди, VIP-гостей.

Тож вимальовується схема руху: півтори години перельоту з Донецька до Львова та година руху автотранспортом до Трускавця по трасі, яку Колесніков обіцяє реконструювати.

За словами віце-прем’єра, весь 2011 рік піде на відпрацювання схеми руху учасників і гостей чемпіонату та відпрацювання супроводжуючих масових атракційних заходів. Відповідальні особи Львова і Донецька отримали відповідні завдання з цього приводу, мабуть, уже вчора в Донецьку, це було помітно за поведінкою представників департаменту Євро-2012 Львівської міської ради, що добру половину дороги додому просиділи за новою порцією інформації за ноутбуком.

P.S.: Чи стане авіарейс «Львів-Донецьк» аж таким затребуваним, що буде щоденним, як побажав МАУ Борис Колесніков, поки прогнозувати рано. Добрим початком можна вважати те, що і зі Львова до Донецька, і з Донецька до Львова разом із делегатами летіли у своїх приватних, професійних та інших цілях прості мешканці двох країв.