Євросоюз безумовно має надати Україні статус кандидата на членство в ЄС

23-24 червня 2022 року в Брюсселі відбувається Європейський саміт, на якому Європейська рада, до складу якої входять глави 27 держав-членів Європейського Союзу, а також Голови Європейської ради та Європейської комісії, розглядатиме заявку на членство в ЄС, яку Україна подала 28 лютого 2022 року.

Стаття 49 Договору про Європейський Союз, також відомий як Маастрихтський договір, передбачає, що: «Будь-яка Європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в Статті 2, і зобов’язується їх пропагувати, може подати заявку на вступ до Союзу».

Україна не лише поважає та пропагує європейські цінності, про які йдеться в Маастрихтському договорі, а й з неймовірною мужністю та героїзмом захищає їх з 2014 року від авторитарного режиму з імперіалістичними амбіціями, спрямованого на знищення таких цінностей.

Тому, 17 червня 2022 року Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн слушно написала у Twitter: «Українці готові померти за європейську перспективу».

Оцінивши заявку України на членство в ЄС «у світлі трьох підбірок критеріїв вступу до ЄС, погоджених Європейською радою: політичні критерії, економічні критерії і спроможність країни взяти на себе зобов'язання членства в ЄС (acquis ЄС)», 17 червня 2022 року Європейська комісія заявила, що:

«Європейська комісія встановила, що Україна в цілому далеко просунулася у досягненні стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу і захист меншин; продовжує нарощувати макроекономічні й фінансові надбання, демонструє значну стійкість макроекономічної і фінансової стабільності, хоча й потребує продовження далекосяжних структурних економічних реформ; а також поступово наближається до суттєвих складових acquis ЄС у багатьох галузях.

Виходячи з цього, Комісія рекомендує відкрити перед Україною перспективу стати членом Європейського Союзу. Їй має бути надано статус кандидата, беручи до уваги те, що в низці областей вжито помітних кроків».

23 червня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав Європейську раду надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.

Той факт, що Україна досягла цього етапу, незважаючи на невпинні зусилля Росії зірвати процес євроінтеграції України, в тому числі шляхом вторгнення до Криму та східних регіонів України в лютому 2014 року та розгортання через вісім років, 24 лютого 2022 року, повномасштабної геноцидної війни проти Україна, яка вже завдала матеріальних збитків на суму понад трильйон євро, справді викликає трепет.

У день, коли почався Європейський саміт, Україна протягом 120 днів захищає свою територіальну цілісність і не дає Росії продовжити просування на захід. Це цілком заслужено викликало захоплення міжнародної спільноти Україною.

16 травня 2022 року під час засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запропонував кілька дуже конкретних прикладів переваг для ЄС від вступу України до ЄС, заявивши, що:

«Ми зробимо суттєвий внесок в економічний розвиток Європи. Ми гарантуватимемо європейську продовольчу безпеку. Ми пришвидшимо “зелений” перехід Європи завдяки експорту українського зеленого водню, біогазу та вітрової енергії. Ми разом з вами просуватимемо цифровізацію Європи. Маючи найсильнішу та найдосвідченішу армію в Європі, ми значно зміцнимо безпеку Європи. Ми вже це робимо, захищаючи свою частину Європи та помираючи за цінності, які ми з вами поділяємо.»

Згідно з нещодавньою оцінкою SecDev, дослідницького та аналітичного центру в Оттаві, вражаючі ресурси України в енергетиці, корисних копалинах та сільському господарстві пояснюють сильний імперіалістичний апетит Росії до України. Справді, згідно з цією оцінкою, Україна: (a) може посісти друге місце в Європі за родовищами природного газу з розвіданими запасами 1,1 трильйона кубометрів; (б) має родовища 117 із 120 найбільш використовуваних промислових корисних копалин, загальна вартість яких коливається від 3 трлн до 11,5 трлн доларів; і (в) експортувала майже 28 мільярдів доларів сільськогосподарської продукції в 2021 році, що склало 50% світових поставок насіння соняшнику та соняшникової олії, 18% ячменю, 16% кукурудзи та 12% пшениці.

Абсолютно ясно, що Європейська рада має щиро вітати Україну, надавши їй статус кандидата на членство в ЄС під час Європейського саміту. Будь-які інші дії окрім цих, будь-якої з 27 країн-членів ЄС, лише підірвуть і послаблять саму основу ЄС.

У цьому сенсі цей Європейський саміт є більшим випробуванням для ЄС, ніж для України, оскільки очевидно, що Україна є європейською державою, яка належить до ЄС.