Ющенко і Тимошенко не повинні кохати одне одного, – Гриценко

– Якщо ми хочемо, щоб Президент був сильний і відповідальний, а я особисто цього хочу, то його треба вибирати виключно народом, а не кільком людям, які це вирішили в парламенті.

Про антикризову раду, ймовірність створення «бульдозерної» коаліції між БЮТ і Партією регіонів, про фетишизм в обранні спікера та стосунки з Росією читайте в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET із головою Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони, народним депутатом, екс-міністром оборони України Анатолієм Гриценком.

- Ви запропонували ідею створення антикризової ради. Розкажіть детальніше, якими мають бути її завдання та функції?

- Коли я говорив про антикризову раду, я мав на увазі необхідність зміни системи управління державою, в першу чергу, економічними процесами, адекватно до тих умов, які склалися. Зараз ситуація в економічному, соціальному та фінансовому аспекті надзвичайно критична. Це не смертельно, з будь-якою ситуацією можна впоратися, але для цього треба діяти адекватно. От, наприклад, як сусіди: вони можуть разом заколоти свиню, можуть лаятися за межу, але якщо, не дай Боже, в когось з них горить хліб, то всі забувають про це і кидаються допомагати, не думаючи про себе, про те, що хтось обпечеться, що згорить якась одежа. От і зараз така ситуація, коли треба не думати про дуже багато речей, працювати в іншому форматі. Саме тому, зберігаючи дух існуючої Конституції, треба, на мій погляд, забезпечити те, щоб ми понесли мінімальні втрати з точки зору скорочення робочих місць, щоб люди не відчували такої небезпеки, яку відчувають зараз, а також, щоб кожну державну копійку було використано за призначенням - до підприємства, до людини. Це дуже важливо зробити. Зараз цього немає! Ми проводили аналіз у закритому режимі за участю урядовців та представників Нацбанку і прийшли до висновку, що органи державної влади діють неузгоджено. Деякі непрофесійно, а деякі професійно, однак між собою неузгоджено ні на вищому рівні, ні по всій вертикалі. Результати засідання з такими висновками у письмовому вигляді ми скерували Президенту та прем'єр-міністру України.

Тому, на мою особисту думку, країні треба перейти на антикризовий режим управління, тобто створити головну антикризову раду, яка б координувала дії уряду, Верховної Ради України та ключових її комітетів, Національного банку, правоохоронних органів. Це дасть змогу всі питання, які потрібно вирішувати в центрі, вирішувати швидко. Також в цій раді повинна бути група людей, які б працювали в режимі моніторингу 24 години на добу, швидко давали оцінки і пропонували рішення: який необхідно закон, що змінити в бюджеті, де і кого притягнути до відповідальності, які ліки треба в першу чергу закуповувати, куди спрямувати обмежені енергоресурси, якщо складається та чи інша ситуація. Аналогічні антикризові ради, я вважаю, треба створити в кожній з областей та в Кримській автономії для того, щоб там на рівні губернії, області спільно працювали і доводили цю саму копійку до людини та підприємства. В такому режимі, якщо взяти армійську аналогію, коли воєнний час, створюється швидка, більш гнучка система управління...

- Як проаналізуєте ситуацію в парламенті? Що треба зробити, щоб він почав нормально працювати?

- Те, почне чи не почне зараз парламент працювати, залежить, як і раніше, від трьох осіб: Ющенка, Януковича, Тимошенко. Я вважаю, що умовою консолідації зусиль має бути відсутність спроби когось із цих трьох силовим порядком «викинути», виключити з гри. Така небезпека є. Одні говорять про те, що треба відправити прем'єра у відставку, та нічого хорошого від цього не буде; хтось говорить про те, що треба переобрати Президента швиденько в парламенті, нічого хорошого з цього не буде; ще хтось говорить, хай лідер опозиції далі буде найбільшою силою і ні на що не впливає, з цього теж хорошого нічого не буде. Треба знайти такий формат домовленостей, коли б 9 грудня був обраний спікер, і швидко, формально чи неформально через коаліційну угоду в парламенті з'явилася б більшість, яка б почала працювати. Це зараз не від Гриценка залежить, а від тих трьох осіб, у спроможності усвідомити глибину того, що відбувається, і піти назустріч. Вони всі вже заявили, що над цим працюють. Останнім про це заявив Віктор Янукович, який сказав, що його фракція починає консультації з усіма. Тому ми усі побачимо у вівторок (9 грудня - ZAXID.NET) рівень відповідальності та рівень спроможності. І якщо у вівторок буде коаліція за участю Януковича, це означатиме, що він сказав і стримав слово. Якщо ні, то внутрішня гризня далі працюватиме деструктивно...

- Ви називаєте досить імовірним створення «бульдозерної» коаліції БЮТ і ПР. Наскільки, на вашу думку, вона буде дієвою?

- Поки-що коаліції немає, її дієвість перевіриться протягом першого тижня роботи. Тоді стане зрозуміло, чи робиться все для вирішення питань, які є вадливі для економіки, для людей, чи одразу розпочнеться перерозподіл влади, через зміни Конституції, базових законів... Зараз цього ніхто не спрогнозує, оскільки в такій коаліції очевидними є «плюси» та «мінуси». «Плюси» - це спроможність сприймати рішення швидше, організувати більш тісну взаємодію уряд-парламент, однак «мінуси» - це те, що є внутрішні суперечності, які можуть в будь-який момент спровокувати конфлікт або в коаліції, або в уряді, крім того, є негативне ставлення до Президента, тому не виключаються спроби витиснути його з межі його повноважень. Від цього нічого хорошого не буде...

А «бульдозерною» таку коаліцію я називаю тому, що коли є 226 голосів, можна використати право вето і така коаліція рухатися не зможе. А бульдозер, він рухається незалежно від то, чи є якийсь на шляху камінь, чи погана дорога. Тобто, коли є 330 голосів, можна приймати будь-яке рішення, можна змінити Конституцію, можна ліквідувати будь-яку гілку влади, наприклад, прокуратуру, Верховний суд, Конституційний суд. Президент спробує це заветувати, але 330 голосів це вето подолають. Та є небезпека, що таку коаліцію може «занести» на нерозумне полі діяльності... Ми вже навіть на певних етапах роботи цього парламенту бачили такі силові рішення, які дуже швидко приймались, а потім так само швидко скасовувалися. Спочатку вони були проти Президента, потім, коли Ющенко опанував ситуацію, ці рішення скасували. Зараз знову їх можуть прийняти...

- Якими є ваші прогнози щодо обрання спікера?

- На мій погляд, спікером повинна стати людина, яка не мріє про президентську посаду, яка просто нормально організує Верховну Раду. Представників провідних політичних сил, які мають найбільші за чисельністю фракції, на мій погляд, не варто ставити на посаду голови ВРУ. Не варто обирати спікером і Віктора Януковича, я б їм цього не радив. Це може бути представник політичної сили, яку очолює Янукович, людина, яка буде нормально працювати і не демонструватиме свою ерудицію, свої особисті якості в прямому ефірі. Таких людей достатньо в кожній фракції, вони не публічно відомі, але нормальні юристи, навколо яких люди спокійно консолідуються. Не треба робити з посади голови Верховної Ради фетишу!

- Озирнувшись назад, чи можете зараз визначити причини кризи у стосунках між Ющенком та Тимошенко?

- Я не хочу їх окреслювати. По-моєму, вже всі громадяни України за останній час зрозуміли той тон ворожості і взаємної неприязні між ними. Я говорю про це з сумом, тому що колись вони спільно діяли, спільно обіцяли, але, на превеликий жаль, склалося так, як є, і це вже не секрет. Це зараз не потребує коментування, включіть телевізор, загляньте в Інтернет. Фактично кожного дня йдуть звинувачення одне одного, виправдання себе. Світова преса переповнена цими оцінками один щодо одного цих двох політиків. Коли навіть проводять міжнародні зустрічі, то там розказують не про Україну та її перспективи, а про те, хто кого зрадив чи хто кого зрадить...

Це сумно! Тут я не хочу зловтішатися, мені хотілося б, щоб вони справді подолали історію негативних сторінок, які були, і разом зрозуміли свою міру відповідальності. Ющенкові та Тимошенко не треба кохати одне одного, а глибоко поважати. Хоча й зараз можна нерідко почути про те, як вони глибоко поважають одне одного, навіть заявляють про це публічно, а наступного дня хають... Вони - посадові особи, це не чоловік та жінка, між якими має бути кохання та гармонія, вони повинні нормально працювати. А для цього їм треба мати змогу сісти за робочий стіл, подивитись одне одному в очі, приймати рішення, а не спілкуватися за допомогою листування, через других-третіх помічників тощо. Найвищі посадові особи держави повинні мати можливість розмовляти, ось, як ми з вами, а не тримати якийсь камінь за пазухою, уникати спілкування, адже від цього страждає держава, страждають люди. Я не можу назвати іншої країни, в якій такий рівень ворожості відносин між прем'єром та президентом...

- Чи можливе примирення Ющенка та Тимошенко, особливо за умов економічної кризи чи президентських виборів?

- Вибори не примирять, адже там є конфліктні інтереси. А криза потенційно може змусити до примирення. Внутрішня мотивація для примирення мінімальна, але зовнішні обставини, зокрема, складана економічна ситуація і відчуття відданості, не сьогодні-завтра, так, надіюсь, післязавтра, змусять їх працювати спільно і відкинути увесь негатив.

- Ви декларували, що плануєте створити громадську організацію, однак не підете в партійне життя. Розкажіть, чим саме займатиметься ця організація? Як її назвете?

- Почекайте тиждень, я не хочу забігати наперед, це неетично, оскільки це громадська організація, яку утворює не Гриценко, а ініціативна група, тому ми повинні спільно обговорити питання статуту, напрямків діяльності. Було б неетично з мого боку говорити про речі, які потребують колективного обговорення.

Нами практично вже погоджено ключові напрями роботи організації, вони стосуються підвищення ефективності влади, зміцнення місцевого самоврядування, пріоритетність інтересів людини, її безпека, її комфорт і якість життя. Ось для цього ми будемо працювати.

- Пане Анатолію, ви заперечуєте позачергові вибори. Чому? Адже деякі політичні сили готуються до виборів.

- Давайте виходити з порівняння. Доцільно-недоцільно? Моя відповідь - категорично недоцільно в таких умовах кидати країну в хаос на кілька місяців. Морально-аморально? Аморально! Коли треба вирішувати у щоденному режимі питання, важливі для людей, а всіх урядовців, всю вертикаль влади відправимо на вибори, і замість того, щоб вирішувати питання, вони будуть ходити та агітувати. Досяжно-недосяжно? Вже був указ, і якщо ключові сили не хочуть того, то переламати це неможливо.

Щодо того, що зараз хтось проводить кампанію... Їдучи Львовом біля залізничного вокзалу я бачив плакати та біл-борди Мороза, Тягнибока, які коштують доволі великі гроші. Мені здається, що коли в когось є такі гроші, то їх краще зараз спрямувати не на рекламування самого себе чи партії, а на об'єднання тих людей, які зможуть щось запропонувати державі. Якщо ж цього не хочеться робити, то хоча б допомогти тим, кому зараз найважче. Це було б кращим використанням грошей. Але ніхто не може заборонити проводити зараз передвиборчу кампанію.

- Чи буде готуватися Анатолій Гриценко до президентських виборів?

- Я вам зараз нічого не скажу нового, це не те питання, з якими я сплю, яке домінує у моїй свідомості. Зараз в Україні немає президентських виборів. Це питання може постати або не постати, залежно від того, якими будуть умови. Тим більш, що зараз в Україні треба вирішувати інше важливе питання, бо немає ще рішення, але є серйозні розмови в кулуарах парламенту про те, що нова коаліція, яку я називаю «бульдозерною», спробує змінювати Конституцією з тією метою, щоб Президента обирав не народ, а парламент. Тоді розмови стосовно участі будь-кого у всенародних виборах втрачають сенс. Якщо вистачить безвідповідальності і дурості внести такі зміни, тоді буде біда.

- Що стане наслідком таких змін?

- Гадаю, буде дуже серйозний конфлікт, поділ і в парламенті, і в суспільстві, тому що насправді неприпустимо забирати у людей право обирати Главу держави. І якщо ми хочемо, щоб Президент був сильний і відповідальний, а я особисто цього хочу, то його треба вибирати виключно народом, а не кільком людям, які це вирішили в парламенті. А якщо хтось вважає, що Президенту треба звести до мінімуму його роль, кардинально обмежити, і вважає серйозно, що парламентська форма правління допомагає швидко реформувати країну і долати кризу, - це дуже велика помилка. Парламентська форма правління швидше підходить для етапу стійкого розвитку, коли всі державні інституції працюють більш-менш нормально, коли немає серйозних викликів. Я особисто виступатиму проти парламентської республіки, буду переконувати колег таке рішення не підтримувати.

- Як Ви прокоментуєте ініціативу Ющенка провести переговори з Росією щодо євроатлантичної інтеграції України?

- Я чув цю заяву Ющенка, але я не бачу перспективи таких переговорів, навіть їх початку. Знаєте, у нас відносини з Росією через певні суб'єктивних та об'єктивні причини ускладнюються там, де цього можна уникати, навіть технологічно. От нещодавно було оголошено про те, що створюється міжвідомча стратегічна група на чолі з Раїсою Богатирьовою для вирішення питань відносин із Російською Федерацією. Я вважаю, що це недостатньо продуманий крок, він викликає подив і в російської сторони.

До 2005 року співпраця з Росією здійснювалася на рівні міжурядових комісій, був алгоритм, була нормативна база. Починаючи з 2005 року перейшли на інший формат, цей перехід тривав приблизно рік. Щоб тепер прийняти третій формат, знову треба буде, як мінімум, півроку. Це технологічна втрата часу. Не варто в такій складній ситуації - на фоні непростих відносин з Росією, на фоні вкрай складних відносин на міжособистісному рівні двох президентів, переходити на новий формат спілкування. Ми бачимо, що потенціал Глави держави з точки зору нормалізації україно-російських відносин не використовується. Не пам'ятаю, коли Президент був із серйозний візитом в Росії, і немає жодних планів на найближче майбутнє, що він туди поїде. А Раїса Богатирьова ці питання не вирішить, це не той рівень, не той авторитет, не ті повноваження, не ті знання в системі двосторонніх відносин, при всій повазі до неї.