Американська кіноакадемія оприлюднила довгі списки повнометражних анімаційних картин, повнометражних документальних фільмів та міжнародних стрічок. Звісно, це далеко не номінація, йдеться лише про фільми, кваліфіковані академією як такі, що мають право боротися за «Оскар». Проте це є нагодою подивитись, з ким конкуруватиме український кандидат, «Погані дороги» (на головному фото) Наталки Ворожбит, за потрапляння до номінації «найкращий міжнародний фільм».
У цю номінацію прагнуть потрапити фільми з 93-х країн (нагадаємо, кожна країна може запропонувати на розгляд Академії лише один фільм). Шорт-лист із 15 претендентів оголосять 21 грудня, а номінатів – 8 лютого 2022 року.
Для України важливими є також картини, які обрали Словаччина та Швейцарія. Розповідаємо, чому.
Словаччина назвала своїм кандидатом картину «Цензорка» («107 матерів») Петера Керекеса. Фільм змагався у конкурсі «Горизонти» Венеціанського кінофестивалю, де отрмав приз за найкращий сценарій. Стрічка спільного виробництва Словаччини, Чехії та України розповідає історію молодої жінки Лесі, яку було засуджено до ув’язнення в одній із виправних установ Одеси. Вона щойно народила первістка, і потрапила у світ, населений лише жінками. Якби не колір уніформи, іноді важко було б сказати, ув'язненою, а хто наглядачкою.
Швейцарія змагатиметься з картиною «Ольга» Елі Ґраппа. Її прем’єра відбулась у рамках програми «Тиждень критики» Каннського кінофестивалю.
Ольга, юна українська гімнастка, розривається між бажанням виступати за Швейцарію, тренуватись там, брати участь у найбільших змагання, та тривогою за маму-журналістку, яка залишилась у Києві та висвітлює події Майдану.
Головну роль зіграла українська спортсменка Анастасія Будяшкіна з Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного. Над фільмом працювали українські професіонали. Проте України серед країн-виробників немає.
Річ у тім, що «Ольга» була переможцем сумнозвісного 11-го конкурсу кінопроектів Держкіно. Нагадаємо, результати конкурсу, який відбувався у липні 2019 року, з ініціативи тодішнього міністра культури Володимира Бородянського та тодішнього голови профільного комітету Верховної Ради Олександра Ткаченка (зараз він є міністром культури), були переглянуті. Рада зменшила кількість картин, які можуть отримати держфінансування зі 101 до 46 проектів. Серед тих, кому відмовили у фінансуванні, була і «Ольга».
Традиційно багато країн обрали своїми кандидатами фільми, відзначені на найбільших світових фестивалях.
«Найскладніше» було Франції, яка обирала між переможницями Каннського та Венеціанського фестивалів. У підсумку кандидатом стала картина «Титан» Жюлі Дюкорно, володарка «Золотої пальмової гілки» Канн. Дівчини, якій ще в дитинстві через аварію вставили у череп титанову пластину, страждає від байдужості батька, проте обожнює машини. Обожнює в сексуальному сенсі. Навіть під час пологів в неї відходять не води, а мастило. А ще вона серійна вбивця, ну і далі так, по дрібницях. Накручено у фільмі багато. Цікаво, чи допоможе це картині в оскарівських перегонах.
Каннський конкурс зазвичай активно представлений у оскарівському лонг-листі. Цей рік також не став винятком. Колумбія представила «Пам’ять» Апічатпонга Вірасетакула з Тільдою Свінтон у головній ролі. Медитативна історія отримала одну з найпрестижніших нагород, Приз журі. Вперше у «Пам’яті» тайський геній місця виходить з зони комфорту. Він залишив рідну країну, де зняв усі попередні фільми та, разом зі своєю героїнею, вирушив до Колумбії. Він зняв фільм майже повністю іспанською мовою, якої не знає, проте його медитативна поетична історія заворожує не залежно від мови чи будь-чого іншого.
«Пам’ять» розповідає про жінку з Шотландії (Тільда Свінтон), яка навідує свою хвору сестру в Боготі. Там вона знайомиться з археологом та молодим музикантом. Ночами Джессіка чує дивні звуки й намагається з’ясувати їх походження.
Ісландія висунула кандадатом картину «Агнець», містичну історію бездітної пари фермерів, які вирішили ростити як власну дитину дивну істоту, народжену вівцею.
Японія подала фільм «Керуй моєю машиною» Рюсуке Хамагуті, що отримав приз за найкращий сценарій. Норвегія висунула «Найгіршу людину у світі» Йоакіма Трієра. Виконавиця головної ролі Ренате Рейнстве отримала там нагороду за найкращу жіночу роль. Іран назвав своїм кандидатом «Героя» Асгара Фархаді, володаря Гран-прі Каннського фестивалю, який він розділив із фінською картиною «Купе №6». Звісно, саме вона тепер є кандидатом від Фінляндії.
Італія виставила лауреата Венеціанського фестивалю, «Руку Бога» Паоло Соррентіно.
Грузія висунула «Брайтон 4» Левана Когуашвілі, чиї «Побачення наосліп» та «Прогульники» стали свого часу фестивальними хітами. Його нова робота розповідає про грузинських емігрантів у США.
Повний список можна побачити на сайті кіноакадемії. Конкуренція традиційно є дуже жорсткою.
Нагадаємо, «Погані дороги» є екранізацією однойменної п'єси Наталки Ворожбит, яка відомо завдяки сценаріям до таких фільмів як «Кіборги», «Дике поле», серіалу «Спіймати Кайдаша» тощо. Фільм став її режисерським дебютом.
Наталка Ворожбит екранізувала п’ять новел, героями яких є мирні мешканці по обидва боки лінії розмежувань, терористи та українські військові. Їх об’єднує в один сюжет війна та погані дороги. Сценарій створено на основі документальних історій, зібраних авторкою на Сході України під час роботи над фільмом «Кіборги». У фільмі знімались Юрій Кулініч, Оксана Черкашина, Зоя Барановська, Марина Клімова, Анна Жураковська, Оксана Ігор Колтовський та інші.
Світова прем'єра драми відбулася у програмі «Тиждень критики» Венеційського кінофестивалю у 2020 році, де вона була нагородою – премією CircolodelCinemadiVeronaяк «найбільш інноваційна стрічка в конкурсі». Стрічка відзначена трьома преміями «Кіноколо» та п’ятьма «Золотими Дзиґами». В українському прокаті фільм побував у травні 2021 року. Зараз його можна подивитись онлайн.