За народну депутатку та голову партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко, підозрювану у хабарництві, внесли всю суму визначеної судом застави – 33 млн грн. Про це у пʼятницю, 23 січня, повідомила антикорупційна організація Transparency International з посиланням на пресслужбу Вищого антикорупційного суду.
«Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах уточнює, що за Юлію Тимошенко сплатили заставу у розмірі 33 млн 280 тис. грн. За даними журналістів, гроші за політикиню вніс народний депутат від «Батьківщини» Костянтин Бондарєв та донори, повʼязані з його оточенням, а саме:
- підприємиця з Вишгорода Лілія Зикова внесла 3 млн 220 тис. грн. Вона займається аналізом ринку та громадської думки. У минулому працювала в компанії «Альтана інвестмент менеджмент», повʼязаній з сином Віктора Януковича Олександром;
- 3 млн 850 тис. грн внесла Олена Бондаренко. У 2025 році вона робила внески на рахунок партії «Батьківщина»;
- 4 млн 380 тис. грн перерахував Євген Зиков – колишній керівник федерації боксу Маріуполя. Також був помічником Костянтина Бондарєва на громадських засадах;
- 5 млн грн вніс нардеп від «Батьківщини» Костянтин Бондарєв;
- 726 тис. грн перерахував підприємець з Хустського району Закарпатської області Михайло Пуйо;
- 199 тис. грн сплатив підприємець Владислав Репешко з Дніпра;
- 2 млн 75 тис. грн вніс Олексій Пєший. У 2021 році він фігурував у корупційному скандалі. За даними журналістів BIHUS Info, Олексій Пєший розрахувався квартирою із тодішнім заступником керівника Офісу Президента Олегом Татаровим за підтримку в конфлікті з колишніми партнерками по бізнесу.
Ще раніше, 20 січня, за Юлію Тимошенко сплатили частину застави у розмірі 13,65 млн грн. Зокрема, 5 млн грн на рахунок суду вніс Сергій Рабчук, а ще 8,65 млн грн сплатила Оксана Фетісова. Обоє пов’язані з одним із ключових спонсорів партії «Батьківщина», народним депутатом Костянтином Бондарєвим.
У чому підозрюють Юлію Тимошенко
14 січня 2026 року Національне антикорупційне бюро оголосило Юлії Тимошенко підозру у наданні неправомірної вигоди народним депутатам. За даними слідчих, за хабарі народні депутати, які не належать до партії «Батьківщина», мали голосувати «за» або «проти» певних законопроєктів. Також НАБУ опублікувало записи розмов, зроблених під час розслідування корупційної схеми. На аудіо чути як жінка надає одному з депутатів інструкції щодо голосування у Верховній Раді. Того дня Юлія Тимошенко заперечила причетність до записів.
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для Юлії Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром понад 33 млн грн, частково задовольнивши клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка вимагала визначити заставу у розмірі 50 млн грн. Під час засідання нардепка назвала аудіозаписи, що оприлюднило НАБУ, сфальшованими. Також Юлія Тимошенко заявила, що хоче отримати оригінали аудіофайлів для проведення незалежної експертизи.
Водночас Тимошенко розповіла, що НАБУ записало фрагменти її розмови з депутатом Ігорем Копитіним, який нібито напрошувався до неї на зустрічі та заявляв, що не хоче більше бути у фракції «Слуга народу». Тимошенко також звинуватила Копитіна у роботі на НАБУ нібито для того, щоб правоохоронці закрили його кримінальну справу.
21 січня Вищий антикорупційний суд наклав арешт на частину майна Юлії Тимошенко. Зокрема, на вилучені під час обшуку речі: шість мобільних телефонів, понад 46 тис. доларів, чорнові записи та системний блок. Також суд арештував два гаражі у Дніпрі та три авто, що оформлені на чоловіка нардепки. Водночас гроші на банківських рахунках політикині суд не заарештував.