Наприкінці 2022 року Яворівський районний суд визнав міського голову Чернігова 54-річного Владислава Атрошенка винним у порушені законодавства про конфлікт інтересів і позбавив його права обіймати цю посаду впродовж року. Владислав Атрошенко намагався оскаржити це рішення в апеляційному суді, однак 1 лютого Львівський апеляційний суд залишив чинним постанову Яворівського суду та відсторонив його від посади мера на рік.
Для України випадок, коли мера великого міста на рік відсторонюють від посади, – прецедент. На його захист стала низка голів інших міст, які приїхали підтримати його під час засідання апеляційного суду.
ZAXID.NET розповідає, чому Владислав Атрошенко звинувачує Офіс президента у тиску та чому суд застосував до нього таке суворе покарання.
***
Конфлікт із Офісом президента
Владислав Атрошенка тричі обирався нардепом до Верховної Ради, після чого був двічі обраний мером Чернігова. На місцевих виборах у 2020 році у другому турі за нього проголосували 77,49% виборців.
Крім цього, на місцеві вибори він ішов із власною партією «Рідний дім», яка отримала більшість мандатів у міській раді, пройшла до Чернігівської облради, а 19 із 57 ОТГ в області очолили представники партії «Рідний дім». Тоді, за словами самого Атрошенка, у нього й виник конфлікт із Офісом президента.
«Першопричина цього в тому, що я відмовився очолити політичний процес на місцевих виборах у жовтні 2020 року під прапорами партії Слуга народу», – розповів він у інтерв’ю ВВС.
У грудні 2021 року слідчі ДБР провели обшуки в офісах компаній, пов’язаних з Атрошенком. Слідчі перевіряли причетність посадовців Чернігівської міської ради до розтрати та привласнення бюджетних коштів під час проведення ремонту доріг в обласному центрі. Сам міський голова назвав ці обшуки політичним тиском Офісу президента.
В інтервʼю УП він заявляв, що посадовці ОП намагаються усунути його від управління містом. Крім створення власної партії, іншими причинами конфлікту з ОП він назвав співробітництво з партією міського голови Києва Віталія Кличка «Удар». Крім цього, Атрошенко публічно назвав несправледливим закон про компенсацію тарифів на тепло регіонам.
Влітку він намагався поїхати в Жешув для підписання угоди про співробітництво з польським містом, однак у перетині кордону йому відмовили.
У липні він знову намагався виїхати за кордон, аби взяти участь у конференції з відновлення України, що відбувалась у Швейцарії. Однак прикордонники вдруге не дозволили йому перетнути кордон. Тоді він публічно звернувся до президента та звинуватив ОП у тиску. Після цього тодішній заступник голови ОП Кирило Тимошенко заявив, що в разі чого місто може обійтися й без нього.
Після того, як конфлікт став публічним, Владислав Атрошенко записав звернення до президента Володимира Зеленського й закликав його втрутитися в ситуацію. Також на сайті президента зʼявилася петиція із підтримкою Атрошенка, яка зібрала необхідні 25 тисяч підписів.
За що його судили
На початку повномасштабного вторгнення 5 березня дружина Владислава Атрошенка Ірина виїхала з України на службовому автомобілі Чернігівської міськради Toyota Camry. 1 липня, коли міський голова разом із водієм прямували до Швейцарії на конференцію з відновлення України, прикордонники ПП «Краківець» відмовили йому у перетині кордону.
Натомість водій виїхав до Польщі на автомобілі Tesla Model X, що належить Ірині Атрошенко. Пізніше він повернувся в Україну на службовому автомобілі Toyota. У цьому слідчі НАЗК побачили конфлікт інтересів, адже водій має виконувати робочі поїздки міського голови.
Через цей інцидент у вересні 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол на Владислава Атрошенка за ч. 1, 2 ст. 172–7 КУпАП (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).
Сам Владислав Атрошенко в суді свою провину заперечив. Він стверджує, що не давав вказівок водієві вивезти один автомобіль і ввезти інший, а, отже, корупційних злочинів він не вчиняв. Суд же вирішив, що використання для поїздки на конференцію автомобіля дружини є задовленням приватного інтересу.
7 грудня Яворівський районний суд визнав мера Чернігова винним у порушені законодавства про конфлікт інтересів та оштрафував його за двома частинами ст. 172-7 КУпАП на загальну суму 10,3 тис. грн. Крім цього, суд позбавив Владислава Атрошенка права обіймати посаду міського голови терміном на один рік, хоча обидві частини статті, за якими його засудили, цього не передбачають.
У постанові суду вказано, що суд прийняв рішення про відсторонення Владислава Атрошенка відповідно до ч. 6 ст. 30 КУпАП. Ця стаття передбачає позбавлення права обіймати певні посади ввід шести місяців до року через грубі або систематичні порушення. Саме такими суддя Ігор Матвіїв і визнав порушення законодавства про конфлікт інтересів мером Чернігова.
«У зв`язку з чим суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати посади, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та призначає йому додаткове адміністративне стягнення, яке не передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у вигляді позбавлення права обіймати посади, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Саме таке адміністративне стягнення, на переконання суду, відповідає такому принципу антикорупційної політики на 2021-2025 роки», – вказано в постанові суду.
1 лютого Львівський апеляційний суд підтвердив постанову Яворівського районного суду та на рік відсторонив Владислава Атрошенка від посади міського голови Чернігова. Водночас суд скасував штраф 3400 грн за однією з частин ст. 172-7 та залишив штраф 6800 грн.
«В моїй особі здійснюєтсья утиск на місцеве самоврядування. Абсолютно не відповідною є міра покарання. На жаль, прокурори і працівники ДБР не були присутні наприкінці лютого і в березні 2022 року в місті Чернігові і вони не можуть усвідомити, які тоді були обставини. Я вважаю це рішення несправделивим і наголошую, що воно не проти Атрошенка, а проти всієї України», – сказав під час засідання апеляційного суду міський голова Чернігова.
Це рішення є остаточним і оскаржити його не можна.
Що відомо про Владислава Атрошенка
Він народився 1968 року в Чернігові, здобув освіту інженера-електромеханіка і Харківському авіаційному інституті. У 1990-х працював економістом у банку «Інко» та на різних посадах у аграрних підприємствах. У 1998 році очолив ЗАТ «Агроенергопостач».
На виборах 2002 року він пройшов до Верховної Ради IV скликання як самовисуванець. Згодом вступив до фракції «Наша Україна».
У 2005 році його призначили головою Чернігівської обласної державної адміністрації, де він пропрацював рік, після чого повернувся у бізнес і спершу працював радником голови правління «Кредобанку», а з 2009 року став головою наглядової ради «Київхлібу».
Через рік його обрали депутатом Чернігівської облради, а на парламентських виборах у 2012 році він знову пройшов до Верховної Ради, де згодом вступив до фракції «Партії Регіонів». У складі цієї партії він голосував за «диктаторські закони 16 січня». Пізніше він надіслав заяву з проханням відкликати його голоси, а 19 січня – вийшов із фракції.
У 2014 році втретє став нардепом, та через рік висунувся на посаду міського голови Чернігова від «Блоку Петра Порошенка», здобувши перемогу в другому турі, однак у 2015 році пішов на місцеві вибори в Чернігові, склавши мандат.
Скандали
У вересні 2004 року, будучи нардепом, Владислав Атрошенко на своєму автомобілі Mercedes-Benz W140 на смерть збив 69-річного чоловіка, який переходив дорогу за 25 метрів від пішохідного переходу. За словами Атрошенка, ця ділянка дороги була погано освітлена, а пішохід вибіг на дорогу раптово. Сам він переконує, що рухався зі швидкість 70-80 км/год. У 2005 році цю кримінальну справу суд закрив.
У 2007 році партія «Пора» звинуватила Владислава Атрошенка у вбивстві трьох людей – засновників місцевого ринку «Нива». Втім далі звинувачень ця справа не дійшла.
У 2015 році ЗМІ оприлюднили інформацію, що відомий «золотий батон», який виявили в резиденції Віктора Януковича в Межигірʼї після його втечі, виготовили на замовлення Владислава Атрошенка. Однак у Генпрокуратурі цю інформацію спростували.
За даними руху «Чесно», на виборах у 2015 році Владислава Атрошенка звинуватили у підкупі виборців. У першому турі переміг тоді чинний голова Олександр Соколов, після цього благодійний фонд Атрошенка «Поліський оберіг» роздавав місцевим матеріальну допомогу. Ці порушення зафіксувала ГО Опора. Поліція відкрила за цим фактом провадження, однак невдовзі ці справи закрили.
У 2017 році він потрапив у скандал через свої висловлювання про те, що демографічні проблеми України безпосередньо пов’язані з почуттям патріотизму. На його думку, сучасні українські сім’ї маю мати щонайменше по троє дітей, інакше – «вони хворі, якісь не такі, вони взагалі не українці».