Загрозливі тіні “холодного миру”

…якщо Захід із Росією за спиною України справді створять новий безпековий альянс, то наша держава може навіки залишитися “сірою зоною” у наймаргінальнішому геополітичному “кутку”, причому позбавленою, у найгіршому варіанті, будь-яких прав і автономій.

У першій половині лютого Верховна Рада України прийняла за основу проект звернення до світового співтовариства - заклик про зміцнення гарантій Україні, яка проголосила про без'ядерний статус. Із закликом підтримати цю ініціативу український парламент звернувся до законотворчих органів Англії, США, Росії, Франції, Китаю. За відповідну постанову проголосували 338 депутатів.

Раніше, 4 грудня минулого року, у 15-ту річницю Будапештського меморандуму, з подібним закликом виступив і президент Віктор Ющенко, який наголосив, що Україна, перебуваючи між двома оборонними альянсами – НАТО та Організацією договору з колективної безпеки, дедалі більше відчуває себе країною, якій відводиться роль "прикордонної смуги". А на початку вересня минулого року із закликом про потребу повернення до питання гарантій української безпеки виступила українська інтелігенція у своєму «Зверненні інтелектуалів, політиків та громадських діячів України до парламентів, урядів і народів світу». 

 

судячи із заяв європейських комісарів, ЄС щораз більше схиляється до того, щоб передати відповідальність за стабільність в регіоні саме Росії

 

Підстав до хвилювання в цій площині і справді немало. “За 15 років з дня підписання Будапештського Меморандуму докорінно змінилося безпекове середовище. Україна опинилася у невизначеній ситуації між двома потужними воєнно-політичними блоками, і зараз на часі опрацювання нової системи колективної безпеки у Центрально-Східній Європі”, - вважає академік Володимир Горбулін, колишній Секретар Ради національної безпеки й оборони України.

Україна як держава виникла у результаті розпаду СРСР, але у ширшому, геополітичному вимірі її існування стало можливим завдяки припиненню “холодної війни” – глобального геополітичного протистояння між Сходом і Заходом. Поява незалежної України на геополітичній мапі заклало одну із основ міжнародної безпеки після падіння Берлінського муру. А відмова України від свого ядерного потенціалу, до речі, - третього за обсягом у світі, після Росії та США, - ці основи тільки посилило. Саме тому стабільність української держави сьогодні має бути важливою і для Західної Європи й Америки, і для центральноєвропейських та азійських країн. Порушення цієї стабільності, яке може відбутися внаслідок внутрішньоукраїнського хаосу, і/або через підпорядкування України геостратегічним інтересам Росії, опосередковано зумовить руйнування чинної системи міжнародної безпеки.

Водночас, судячи із заяв європейських комісарів, ЄС щораз більше схиляється до того, щоб передати відповідальність за стабільність в регіоні саме Росії. А вона, своєю чергою, виявляє щоразу більшу роздратованість щодо незалежної України в усіх сферах її розвитку і функціонування.

Інформацією для роздумів в площині гарантій української безпеки стали також і месиджі від президентів США Барака Обами та Росії – Дмітрія Медведєва про начебто “пролонгованість” підтримки положень Будапештського меморандуму щодо безпеки України. Ці позиції були озвучені кілька місяців тому, в переддень 15-річчя з дня відмови України від ядерної зброї, проте без жодних реальних юридичних гарантій цих намірів з боку Росії та США.

Натомість російський президент запропонував власний проект Договору про європейську безпеку. Ключовою ідеєю договору є створення нових безпекових механізмів, до реалізації яких мають підключитися "всі держави євроатлантичного і євразійського простору від Ванкувера до Владивостока". Саме у такий спосіб Кремль фактично закликав Захід відмовитися від свого впливу на пострадянському просторі.

Реакція Заходу, включно зі США та західними союзниками по НАТО, була на початку дуже прохолодною. Першим критиком ідеї Дмітрія Медведєва виявилась канцлер ФРН Анґела Меркель. Жорстко супроти ідеї раніше висловився і колишній генсек НАТО Яап де Гооп Схеффер. Натомість вже новий генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен в серпні минулого року заявив, що “ми повинні прагнути до такої структури євроатлантичної безпеки, де інтереси Росії будуть відображені”.

Зрозуміло, якщо Захід з Росією за спиною України і справді створять новий безпековий альянс, то наша держава може навіки залишитися “сірою зоною” у наймаргінальнішому геополітичному “кутку”, причому позбавленою, у найгіршому варіанті, будь-яких прав і автономій.

Гра на випередження

З огляду на ці потенційні загрози, частина інтелектуалів, які підписали «Звернення…» , у розвиток своєї позиції ініціюють Міжнародний безпековий форум, який відбудеться 15-16 квітня цього року у Львові. Ключовою метою заходу є створення широкого комунікаційного поля, в якому міжнародні експерти та провідні світові політики отримали б можливість означити спільні критерії безпеки у сучасному геополітичному просторі. Паралельно з цим організатори Форуму – Рада із зовнішньої та безпекової політики у партнерстві з Центром Разумкова, Міжнародним центром перспективних досліджень та Західною аналітичною групою, - зініціюють проблему визначення гарантій безпеки для самої України.  

 

Інформацією для роздумів в площині гарантій української безпеки стали також і месиджі від президентів США Барака Обами та Росії – Дмітрія Медведєва про начебто “пролонгованість” підтримки положень Будапештського меморандуму щодо безпеки України

 

Пропозицію проведення цього масштабного заходу підтримали - зокрема через підписання заяви про проведення Міжнародного безпекового форуму - член Римського Клубу Богдан Гаврилишин, колишній Секретар Ради національної безпеки й оборони України Євген Марчук, директор Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН Мирослав Попович, народний депутат України Тарас Стецьків. Зі середовища львівських інтелектуалів на підтримку Форуму виступили професор Олександр Фільц, політолог Ігор Марков, директор Інституту історії ЛНУ ім. Франка Ярослав Грицак тощо. До участі у Форумі заплановано запросити відомих державних діячів та провідних експертів з США, ЄС, Росії та країн Сходу. Під час Форуму, за задумом організаторів, може відбутися означення контурів нового договору, що надасть юридичне й інституційне оформлення гарантіям безпеки, задекларованих Україні державами-членами ядерного клубу Будапештським меморандумом 1994 року. У ситуації повної розбалансованості і хаосу, який ми спостерігаємо на внутрішньоукраїнському владному олімпі, розробка стратегії безпекового простору на найближчі десятиліття – саме у зовнішньому дискусійному полі – і справді виглядає єдино логічним варіантом для України.

На думку ініціаторів, під час Форуму-діалогу провідних експертів Європи критерії безпеки треба обговорити й так би “по периметру” України, тобто з представниками Росії, Румунії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Туреччини. Така “двоорбітність” Форуму, зокрема, обґрунтована тим, що різні за рівнем захищеності країни можуть мати неоднакові уявлення про локальну та колективну безпеку.

Нагадаємо, що у травні 2010 року відбудеться Глобальний саміт з ядерної безпеки за підтримки ООН. А тому адекватне формулювання до того часу позиції України, яка б відображала можливості захисту її національної безпеки, не просто потрібне, а принципово потрібне.