Криптовалюта під контролем держави: що змінить закон для власників біткоїнів

Ринок криптовалют в Україні розвивався швидше, ніж законодавство, яке мало б визначати правила його роботи. Українці купували біткоїни, торгували на міжнародних біржах, переводили активи між особистими гаманцями та виводили гроші на банківські рахунки. Водночас в державі не існувало повноцінного механізму контролю за діяльністю криптовалютних платформ, а користувачі фактично самостійно відповідали за безпеку своїх активів. Утім невдовзі усе має змінитися. 4 листопада комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів. Документ передбачає авторизацію криптобірж, нові правила фінансового моніторингу, оподаткування прибутків від операцій із віртуальними активами та відповідальність компаній за збереження коштів клієнтів.

ZAXID.NET поговорив із народним депутатом Ярославом Железняком, головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим та керівником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексієм Семенюком про те, як працюватиме нове регулювання, скільки податків доведеться сплачувати власникам криптовалют, чи зможуть українці користуватися міжнародними біржами та хто відповідатиме за збереження їхніх активів.

До слова, першу версію документа – законопроєкт №10225 – зареєстрували ще в листопаді 2023 року, однак її розкритикували Міністерство цифрової трансформації та представники криптоіндустрії. У квітні 2025 року голова фінансового комітету Данило Гетманцев і його заступник Ярослав Железняк фіналізували нову редакцію – №10225-д. У вересні 2025 року Верховна Рада підтримала її в першому читанні. Наступний етап – розгляд у другому читанні, який планують провести в листопаді 2026 року.

«Такого у світі ще ніхто не розробляв»: що треба знати про законопроєкт про регулювання крипторинку

Народний депутат Ярослав Железняк, який очолює групу з підготовки законопроєкту, розповів, що документ готували близько трьох років. Остаточний текст налічує 264 сторінки, а порівняльна таблиця до нього – ще 1301. Він передбачає створення повноцінного правового поля для ринку, а не лише запровадження податків.

«Законопроєкт дуже великий – майже 300 сторінок, і такого регулювання у світі ще ніхто не розробляв. Версію, яка була у 2023 році, ми, відверто кажучи, повністю переписали. Треба було узгодити всі норми між двома відповідними органами, зокрема щодо оподаткування та інших питань. Тому це дуже великий і складний процес», – розповів Ярослав Железняк.

Ярослав Железняк очолює групу з підготовки законопроєкту про регулювання крипторинку / Фото з фейсбуку нардепа

За його словами, після ухвалення закону криптобіржі зможуть офіційно працювати в Україні, отримувати дозвіл, обмінювати віртуальні активи на звичайні гроші та розвивати бізнес за правилами, подібними до тих, які діють на фондовому ринку. Водночас усі компанії повинні будуть працювати за однаковими правилами та відповідати встановленим вимогам. Для міжнародних бірж передбачать спрощену процедуру авторизації, оскільки вони вже проходили подібні перевірки в інших юрисдикціях.

Майже відразу після схвалення комітетом Національний банк публічно виступив проти запропонованої редакції законопроєкту. Серед ризиків регулятор назвав неконтрольований допуск іноземних токенів, можливу монополізацію ринку та корупційні ризики. Ярослав Железняк визнає, що окремі зауваження Нацбанку потрібно врахувати перед другим читанням. Водночас вважає, що навіть після ухвалення закону частина криптовалютного ринку залишатиметься поза державним контролем.

«На жаль, крипта дає великі можливості для того, щоб держава не бачила певних операцій. І ми тут не унікальні, нічого нового не придумали. Але суть закону – дати можливість тим, хто хоче легально отримувати кошти та працювати з криптовалютами, робити це в полі, захищеному державою», – зазначив Железняк.

Перехідний період: як оподатковуватимуть доходи від криптовалют

Одна з головних змін для власників криптовалют стосується оподаткування. Водночас сам факт володіння біткоїном, етеріумом чи іншими віртуальними активами не означатиме, що потрібно подавати податкову декларацію, пояснив у коментарі ZAXID.NET голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев. За його словами, обов’язок декларування виникатиме тоді, коли хтось отримуватиме дохід від операцій із віртуальними активами. Тобто якщо людина купила біткоїн, зберігає його на біржі або особистому гаманці й упродовж звітного року не продавала та не отримувала іншого доходу від операцій із ним, декларувати сам факт володіння не потрібно.

«Обов’язок подання податкової декларації у платника податку виникає не з факту володіння криптоактивом, а у зв’язку з отриманням доходів від операцій із ним. Якщо платник не отримує у звітному році доходів від операцій з віртуальними активами, то й обов’язок відображення криптоактивів у податковій декларації не виникає», – каже Данило Гетманцев.

Законопроєкт пропонує оподатковувати не всю суму, отриману від продажу криптовалюти, а прибуток. Його визначатимуть за результатами календарного року як різницю між доходами від операцій із віртуальними активами та документально підтвердженими витратами на їх придбання. Наприклад, якщо людина купила біткоїн за 1000 доларів, а згодом продала за 1500 доларів, оподатковувати пропонують різницю – 500 доларів, а не всю суму продажу. За загальними правилами до такого прибутку застосовуватимуть 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Загальне податкове навантаження становитиме 23%.

Водночас не будь-які витрати на криптовалюту можна буде відняти від доходу. Законопроєкт передбачає перелік витрат, які дозволять враховувати під час розрахунку фінансового результату. Зокрема, це витрати на придбання токенів електронних грошей, токенів із прив’язкою до активів і комісії постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

Окремий перелік інших активів, витрати на придбання яких можна буде враховувати, після ухвалення закону має затвердити Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за погодженням із Міністерством фінансів. За словами Гетманцева, це потрібно, щоб платники не могли штучно зменшувати оподатковуваний прибуток, заявляючи витрати на придбання будь-яких токенів, зокрема низьколіквідних або спекулятивних активів на кшталт мемкоїнів.

А фінансовий результат рахуватимуть за підсумками року. Крім того, якщо за цей період людина отримала збиток від операцій із криптовалютою, його можна буде перенести на наступні роки й відняти від майбутнього прибутку.

Що робити з криптовалютою, яку придбали до ухвалення закону?

Для людей, які вже володіють криптовалютою, пропонують окремі правила. Проблема в тому, що вони можуть не мати документів, які підтверджують витрати на її придбання, особливо якщо купували активи багато років тому. Відтак законопроєктом передбачено перехідний період із 1 липня 2027 року до 31 грудня 2028 року. У цей час власники зможуть продати криптовалюту, придбану до набрання чинності законом, і сплатити з отриманого доходу 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Однак це не обов’язок, а право платника. І, як пояснює Гетманцев, скористатися пільговою ставкою буде вигідно не всім. Наприклад, людина придбала криптовалюту ще у 2015 році, але не продала її протягом перехідного періоду. У 2029 році вона продала актив за 500 тис. грн, а протягом того самого року купила нові віртуальні активи також на 500 тис. грн. За запропонованою моделлю її фінансовий результат за рік становитиме нуль: дохід від продажу перекриють витрати на придбання нових активів. Відповідно, податку до сплати не буде.

«Продаж “старих” віртуальних активів з метою застосування пільгової ставки є правом, а не обов’язком платника. Доцільність такого кроку буде залежати від намірів щодо здійснення операцій з віртуальними активами у майбутньому», – пояснив Гетманцев.

Данило Гетманцев переконаний, що цьогоріч Рада схвалить законопроєкт / Фото з фейсбуку нардепа

За його словами, пільговий період може бути вигіднішим для тих, хто володіє придбаною раніше криптовалютою, але не планує надалі активно торгувати нею та не матиме інших витрат, якими можна буде зменшити майбутній оподатковуваний дохід. Водночас перехідна ставка не означає податкової амністії, вона не звільняє від інших вимог законодавства й автоматично не підтверджує законність походження коштів, за які людина придбала криптовалюту.

Чи можна буде виводити гроші з міжнародних криптобірж на українські картки?

Законопроєкт не забороняє українцям виводити кошти з міжнародних криптобірж на рахунки в українських банках, але обмін віртуальних активів на звичайні гроші стане регульованою діяльністю. Тож безперешкодно працювати з українськими банками зможуть майданчики, які пройдуть авторизацію в Україні. Для іноземних компаній передбачають спрощену процедуру. Щодо платежів із платформ, які не матимуть відповідного дозволу, банки матимуть підстави відмовити в переказі.

Також законопроєкт деталізує правила фінансового моніторингу, зокрема, перекази віртуальних активів повинні будуть супроводжуватися інформацією про відправника й отримувача. Якщо цих даних не буде, посередник зможе зупинити або відхилити операцію відповідно до ризик-орієнтованого підходу.

Посилені перевірки передбачені й для операцій з особистими криптогаманцями, які не обслуговує жоден надавач послуг. У таких випадках у користувача можуть попросити інформацію про походження та призначення активів. Водночас сам факт надходження коштів із криптовалютної біржі не означатиме автоматичного блокування банківського рахунку.

«Банк не блокує рахунок через саме криптовалютне походження коштів. Він оцінює операцію за загальними правилами фінансового моніторингу: ризик клієнта, суму, економічний зміст, документи», – пояснюють автори законопроєкту.

Тому власникам криптовалюти варто зберігати історію операцій і підтвердження придбання активів. Ці документи можуть знадобитися як для фінансового моніторингу, так і для розрахунку податків. Адже виведення коштів на банківський рахунок після продажу криптовалюти буде операцією, дохід від якої потрібно враховувати під час річного декларування.

Чи матиме податкова доступ до інформації про криптовалюту?

За словами Данила Гетманцева, ще один важливий аспект нового регулювання – обов’язкова звітність криптовалютних платформ перед податковою. Законопроєкт передбачає, що постачальники послуг, пов’язаних із віртуальними активами, повинні будуть щороку подавати звіти про операції своїх клієнтів. У звітності зазначатимуть інформацію про користувача, віртуальні активи, з якими він здійснював операції, самі операції, отримані доходи та витрати. Ця вимога поширюватиметься не лише на українські компанії. Іноземні постачальники послуг, які підпадатимуть під дію відповідних правил, також повинні будуть передавати інформацію українській податковій. Для цього передбачено спеціальний електронний портал для нерезидентів.

Інша ситуація з особистими криптогаманцями. Якщо людина самостійно зберігає активи на власному гаманці та не користується послугами біржі чи іншого надавача послуг, сам факт такого зберігання не означатиме автоматичного передавання інформації податковій. Однак операції, які користувач здійснює через криптовалютні платформи, можуть потрапляти до звітності, а перекази з особистих гаманців і на них підпадатимуть під вимоги фінансового моніторингу.

Також, як зазначив Гетманцев, Україна планує приєднатися до CARF (Crypto-Asset Reporting Framework) – міжнародного стандарту звітності про криптоактиви, що дасть змогу налагодити автоматичний обмін інформацією про такі активи з іншими країнами. Тобто держава розраховує отримувати інформацію про операції українців не лише від місцевих криптобірж, а й від іноземних платформ, які працюватимуть у межах відповідних правил міжнародного обміну.

Хто регулюватиме крипторинок?

Питання про те, який державний орган повинен контролювати ринок віртуальних активів, було одним із найбільш дискусійних під час підготовки законопроєкту. Зрештою у запропонованій редакції основним регулятором визначили Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Водночас Нацбанк буде здійснювати повноваження у сферах, які належать до його компетенції, зокрема щодо електронних грошей і валютного нагляду.

Раніше Данило Гетманцев підтримував призначення НБУ регулятором крипторинку і при цьому критикував спроможність НКЦПФР виконувати такі функції. Втім, наразі позиція голови фінансового комітету змінилася.

«Відбувається перезавантаження НКЦПФР, зокрема призначили нового голову, а також формується новий склад Комісії. Це створює передумови для того, щоб оцінювати її роль у регулюванні ринків віртуальних активів уже з урахуванням оновленої інституційної спроможності. Надалі будемо оцінювати роботу Комісії за конкретними результатами. Європейська практика підтверджує, що Комісія з цінних паперів може бути ефективним регулятором крипторинку», – зазначив Данило Гетманцев.

Водночас коментуючи публічну критику законопроєкту Нацбанком, Гетманцев висловився доволі різко, пов’язавши її з політичним конфліктом навколо питання відставки голови Нацбанку Андрія Пишного.

Серед ризиків, які озвучували в НБУ, – неконтрольований допуск іноземних токенів, монополізація ринку та корупційні загрози. Про це, а також те, як НКЦПФР збирається контролювати ринок, ZAXID.NET запитав у керівника Комісії – Олексія Семенюка.

Олексій Семенюк запевнив, що у НКЦПФР не зацікавлені у монополії крипторинку / Фото з фейсбуку

«Монополія виникає там, де вхід закритий»: як НКЦПФР збирається контролювати ринок криптовалют

У НКЦПФР запевняють, що не зацікавлені в монополізації. Навпаки, метою закону називають залучення якомога більшої кількості компаній у легальне поле. За словами Олексія Семенюка, закон не дає регулятору можливості видавати дозволи на власний розсуд. Він передбачає вичерпний перелік вимог, і кожна компанія, яка їм відповідає, повинна мати можливість отримати авторизацію.

Водночас для перехідного етапу запропонували компромісний варіант – обмежену кількість операторів, яких відбиратимуть через відкритий конкурс із заздалегідь оприлюдненими критеріями та результатами.

«Монополія виникає там, де вхід закритий. Комісія в цьому не зацікавлена: чим більше авторизованих гравців, тим більше ринку в легальному полі – а це і є мета закону», – пояснює Олексій Семенюк.

За його словами, тимчасове обмеження кількості операторів потрібне не для того, щоб не допустити конкурентів, а щоб регулятор мав змогу ефективно контролювати кожну компанію, яка зберігатиме гроші українців.

Щоб зменшити ризики непрозорого відбору, Комісія обіцяє закріпити в підзаконних актах чотири гарантії процедури:

1. Критерії конкурсу оприлюднюватимуть заздалегідь.
2. Кожне рішення про допуск або відмову матиме обґрунтування та публікуватиметься.
3. Строки розгляду заяв будуть визначені, а їх продовження без пояснення не допускатиметься.
4. Компанії зможуть оскаржити відмову.

«Щодо зауважень Національного банку: ми їх чуємо, мета у нас спільна – конкурентний ринок без “нічийних” зон. Це робоча дискусія, і вона триває», – зазначив керівник НКЦПФР.

Які вимоги висуватимуть до криптобірж і компаній?

Після набрання чинності законом криптовалютні компанії повинні будуть пройти авторизацію та підтвердити відповідність вимогам регулятора. Їх розробляли за європейською моделлю MiCA – регламентом ЄС про ринки криптоактивів. Водночас вимоги залежатимуть від того, які саме послуги надає компанія. Найвищі стандарти встановлять для криптобірж і кастодіанів – компаній, які зберігають активи клієнтів. Для консультантів та операторів переказів вимоги будуть суттєво нижчими.

Базовий перелік вимог передбачає, що компанія повинна мати українську юридичну особу, розкрити кінцевих бенефіціарних власників і підтвердити походження капіталу. Її керівники повинні мати бездоганну ділову репутацію, а сама компанія – достатньо власних коштів для покриття операційних ризиків.

Окрема вимога – відокремлення активів клієнтів від власних коштів компанії. Крім того, надавачі послуг повинні будуть запровадити внутрішній контроль, виконувати вимоги фінансового моніторингу та забезпечувати належний рівень кібербезпеки.

Для компаній, які вже мають ліцензії в Європейському Союзі, передбачена спрощена процедура авторизації. Вартість авторизації визначатимуть окремим підзаконним актом. У НКЦПФР наголошують, що плата має покривати адміністративні витрати регулятора, а не ставати бар’єром для виходу на ринок.

«Це не торги за місце на ринку», – каже Олексій Семенюк.

Він також запевнив, що пройти авторизацію зможуть і невеликі українські компанії. Саме для цього вимоги диференціювали залежно від виду послуг. Водночас незалежно від розміру бізнесу, всі компанії повинні будуть дотримуватися однакових правил щодо прозорості власників і відокремлення клієнтських активів.

Чи зможуть працювати в Україні Binance та інші міжнародні біржі?

Законопроєкт не передбачає заборони на роботу міжнародних криптовалютних платформ в Україні. Однак іноземні біржі також повинні будуть пройти українську авторизацію. Для глобальних компаній, які вже мають ліцензію в ЄС, передбачена спрощена процедура. За словами керівника НКЦПФР, для найбільших гравців це не повинно стати суттєвим бар’єром, хоча процедура може тривати кілька місяців.

Автоматичного визнання іноземних ліцензій не буде. У Комісії пояснюють це тим, що платформа, яка працює з мільйонами українців, повинна розкрити українському регулятору своїх кінцевих бенефіціарів, відокремити активи клієнтів з України та відповідати за них перед українським законодавством.

Олексій Семенюк також нагадує, що сама наявність європейської реєстрації не завжди гарантує безпечну роботу платформи. Зокрема, одна з великих криптобірж, яка працювала з російським ринком, також мала європейську реєстрацію. Після завершення перехідного періоду неавторизовані платформи не зможуть залучати клієнтів в Україні. Банки повинні будуть відмовляти їм у платежах, а доступ до сайтів таких майданчиків блокуватиметься.

Для користувачів це означатиме необхідність перевіряти криптобіржу перед тим, як переказувати їй гроші. «Якщо є – за твоїми активами стоїть українське право. Якщо немає – ти сам на сам з іноземною юрисдикцією», – пояснює керівник Комісії.

Хто відповідатиме, якщо криптобіржа втратить гроші клієнтів?

Одна з ключових змін, яку має запровадити закон, стосується захисту активів користувачів. Зараз людина, яка передає криптовалюту на зберігання біржі або користується її послугами, не завжди має достатні гарантії того, що компанія не використає ці активи у власних інтересах.

Законопроєкт передбачає, що активи клієнтів повинні бути відокремлені від майна компанії та не вважатимуться її власністю. Це має особливе значення у разі банкрутства криптобіржі. Якщо компанія припинить роботу, активи клієнтів не входитимуть до її ліквідаційної маси, а повинні будуть повернутися власникам. Крім того, на них не можна буде звертати стягнення за боргами компанії, зокрема податковими.

У НКЦПФР пояснюють, що такий механізм уже працює на ринку цінних паперів. Як приклад керівник Комісії наводить ситуацію з підсанкційним брокером, активи 12,7 тис. клієнтів якого збереглися та повертаються власникам саме завдяки їх відокремленню від майна компанії. Окремо закон визначатиме відповідальність за втрату або привласнення активів.

• Якщо криптовалюту викрадуть унаслідок кібератаки, відповідальність нестиме компанія. Для покриття таких втрат передбачені вимоги до кібербезпеки та достатнього обсягу власних коштів.
• Якщо активи привласнить менеджмент, йтиметься про кримінальну відповідальність посадовців і бенефіціарів, втрату компанією авторизації та довічну заборону на участь у ринку.

Водночас закон не передбачає державного гарантування криптовалютних інвестицій за аналогією з банківськими депозитами. Регулятор не компенсуватиме користувачам збитки, які виникли через падіння вартості криптовалюти.

«Скажу чесно, чого закон не дає: державного гарантування, як за депозитами. Регулятор не компенсує ринкові втрати», – зазначив Олексій Семенюк.

Тобто нові правила мають захистити власників криптовалют від привласнення їхніх активів компаніями, банкрутства бірж та інших порушень, але не від інвестиційних ризиків.

«Сьогодні в людини, яку обдурила криптобіржа, немає навіть реєстру, щоб перевірити її до того, як нести туди гроші, і немає регулятора, до якого прийти. Після закону буде і те, і те», – підсумовує керівник Комісії.

Чи готова НКЦПФР регулювати криптовалютний ринок?

У разі ухвалення законопроєкту нові правила мають запрацювати з 1 липня 2027 року. За словами Олексія Семенюка, у НКЦПФР вже готуються до цього, зокрема у Комісії створили окремий підрозділ із питань віртуальних активів, налагодили співпрацю з регуляторами Німеччини, Франції та Японії, а також долучилися до меморандуму IOSCO про міжнародну співпрацю між регуляторами ринків цінних паперів.

Це має дати Комісії доступ до міжнародної практики нагляду за ринком. Паралельно там готують підзаконні акти та технічні вимоги до системи, яка прийматиме звітність компаній у машиночитаному форматі й допомагатиме автоматизувати перевірки. До набрання чинності законом потрібно буде затвердити процедуру авторизації та вимоги до учасників ринку, запустити реєстр постачальників послуг, узгодити з Міністерством фінансів і податковою формат звітності, а також налагодити обмін інформацією з НБУ та органами фінансового моніторингу.

«Закон дає на підзаконні акти дев’ять місяців, але я ставлю завдання, щоб у день набрання чинності бізнес міг подати заяву, а Комісія – її розглянути. Часу вистачить за умови, якщо не чекати голосування, щоб почати, і ми не чекаємо», – зазначив Олексій Семенюк.