Законопроект про нотаріат: навіщо міняти шило на мило?

Чи можна прожити без нотаріуса? Навіть і не намагайтеся: раніше чи пізніше все одно доведеться виписувати комусь довіреність або завіряти свій підпис під якимось документом. Послуги ці недешеві, але, схоже, наступ на кишеню громадян України з цього боку ще не закінчено.

Нещодавно Кабмін розробив законопроект Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат". На перший погляд, уряд перейнявся впорядкуванням цієї життєво важливої ​​сфери. Так, документом передбачається визначити перелік і розміри плати за надання нотаріусами послуг правового та технічного характеру. Повідомивши про це, прес-служба Держпідприємництва України запевнила, що після прийняття законопроекту парламентом в країні повсюдно застосовуватимуть єдині тарифи на нотаріальні послуги.

Що ж, порядку в системі нотаріату наразі справді бракує. Переконався в цьому буквально нещодавно, коли довелося оформляти довіреність для родичів у Росії на здійсненя деяких юридичних формальностей. В одному місці назвали ціну 600 гривень, і я вирішив пошукати дешевше. У сусідній нотаріальній конторі погодилися виписати довіреність за п'ятсот, але щось і тут мене зупинило ... Пошук мій трохи затягнувся, проте – о, диво! – у невеликій конторі, розташованій в офісній будівлі в центрі Львова ту ж саму довіреність погодилися оформити за 300 гривень.

Як бачимо, розкид цін навіть в одному населеному пункті може бути досить істотним. Але здивування моє стало ще більшим, коли прийшла пора платити. "У сусідній будівлі є банк. Сходіть туди і заплатіть ось на цей бюджетний рахунок 38 гривень", – сказала помічниця нотаріуса. "А решта?" – Запитав я. "Віддасте так нотаріусу".

Зрозумів – не дурень. Значить, з 300 гривень державі піде тільки 38, а решта – неврахований дохід власниці контори. Жінка вона, до слова, не жадібна. Коли я простягнув їй залишок обумовленої суми, вона відокремила дрібні купюри і з посмішкою простягнула мені. Поділилася "лівими", що називається. При цьому жодної квитанції мені навіть не пропонували.

Це вимушене знайомство з системою нотаріату України дуже нагадало мені той бардак, що існував у 90-х роках минулого сторіччя в Росії. Там тоді теж нотаріуси брали з людей гроші за свої послуги, як кажуть, "зі стелі". Деякі нотаріуси зробили великі статки, перш ніж держава навела лад: були запроваджені правила, за якими нотаріуси не мали права брати плату готівкою без видачі квитанції.

І подумалося мені тепер: а чи не з тих лихих років ростуть ноги у вольниці, якою досі користуються українські нотаріуси? Подивився Закон України "Про нотаріат" – все точно, звідти! Закон ухвалили ще 1993 року, і наступні зміни не позначилися на суті документа: він дозволяв і дозволяє безконтрольно викачувати гроші з населення й обманювати державу.

 У статті 31 Закону України "Про нотаріат" сказано:

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

При цьому в законі немає жодних вказівок щодо того, як і в якому вигляді має здійснюватися оплата. Багато приватних нотаріусів сприймають це як карт-бланш на витискання грошей з населення під будь-яким приводом. При цьому існує велика ймовірність негласної картельної змови людей цієї професії.

Щоправда, чинним законом передбачено, що органи влади в регіонах можуть обмежувати апетити приватних нотаріусів. Але Україна настільки загрузла в корупції, що говорити про це якось несерйозно. Нотаріальні контори майже повсюдно стали суперелітним бізнесом, куди без великої протекції НЕ проштовхнешся. Комусь із можновладців не хочеться рубати гілку, на якій сидять їхні родичі й друзі, а інші просто не розуміють значення цієї сфери для життя людей.

Чи змінить ситуацію названий законопроект Кабміну, якщо його затвердить парламент? Не впевнений, і ось чому. Документом передбачається обмежити верхню і нижню межі тарифів. На перший погляд – розумно. Однак практика показує, що більшість надавачів послуг завжди прагне до верхньої межі цін, а не до нижньої. І наразі абсолютно незрозуміло, що буде взято за нижню межу. Якщо це будуть сьогоднішні ціни, то витрати населення на послуги нотаріусів можуть стрімко зрости.

Обмеження верхньої планки – справа, безумовно, потрібна. Але навіщо обмежувати нижню? Сьогодні сердобольні нотаріуси (а серед них чимало добрих людей) мають можливість допомагати важкохворим, людям похилого віку та малозабезпеченим громадянам з мінімальним прибутком. За наявності нижньої межі тарифів вони будуть позбавлені такого права. Кому це вигідно?

На сьогодні немає жодних підстав говорити, що влада хоча б спробує зменшити апетити приватних нотаріальних контор, посилити контроль за проходженням у них грошей. А найгірше те, що урядовий законопроект не передбачає заходів з розвитку державного сектору системи нотаріату до рівня, коли він зміг би конкурувати з приватним і відповідати потребам населення. Якщо в місті на сто приватних нотаріальних контор припадає одна державна, то у перших руки завжди будуть розв'язані. Треба просто дивитися правді у вічі.

Колись у в Україні (як і в будь-який інший частині колишнього СРСР) не було приватних нотаріальних контор. Державна система нотаріату слугувала непоганим джерелом поповнення бюджету. Правда, до нотаріусів в ті часи шикувалися великі черги. Замість відкривати додаткові контори, держава вдарилося в іншу крайність.

Розроблений Кабміном законопроект – це відкрилася можливість усунути дисбаланси в системі нотаріату України в цілому, а не тільки ввести якісь тарифні обмеження, до того ж не до кінця продумані. Питання в тому, чи турбуватиметься хтось із законодавців ситуацією у цій сфері. Якщо зміни в Законі України "Про нотаріат" обмежаться урядовими пропозиціями, і нардепи бездумно проштампують їх, то відбудеться, як кажуть, заміна шила на мило: істотного поліпшення в роботі нотаріусів не настане. Українці як платили, так і платитимуть їм за "стельовими" тарифами, а не встановленими законом. Просто для видимості основну частину оплати будуть стягувати за якісь надумані "додаткові послуги". Людям вчергове доведеться розщедрюватися, і держава від цього мало що виграє.