Розташована на західній околиці Львова болотиста територія ландшафтного заказника «Білогорща» площею понад 90 га уже більше двох років офіційно вважається заповідною зоною. Тут ростуть понад 40 видів унікальних рослин і водяться кілька видів рідкісних тварин. Однак не всім так легко змиритися з тим, що така велика територія залишиться незабудованою.
Наприкінці 2021 року чотири гаражно-будівельні кооперативи і приватна компанія подали позов до суду, щоб скасувати створення заказника «Білогорща». Це дозволило б завершити оборудку з приватизацією земель заповідника, яку провели ще півтора роки тому.
ZAXID.NET коротко розповідає про перебіг цієї земельної афери.
Землю селянам!
Перед приєднанням до Львова сусідня Рясне-Руська сільрада влаштувала аукціон нечуваної щедрості: похапцем роздавала землі своїм чиновникам депутатам, їхнім родичам та знайомим. У жовтні, за кілька днів до виборів, сільрада навіть спромоглася розпаювати понад 50 гектарів ландшафтного заказника «Білогорща», який тоді розташовувався у межах Рясне-Руського та частково на території Зимної Води. Тоді представники сільради запевняли, що віддають землі місцевим мешканцям під садівництво, а існування заповідника не визнавали.
«Згідно з генпланом Львова, це землі промисловості. Тобто вони не можуть бути заказником. Ми зробили відповідні документи і відповідно роздали. Я вважаю, що ми все зробили правильно», – коментувала ситуацію екс-голова Рясне-Руської громади Емілія Смокоровська.
Сільська рада встигла розпаювати територію заказника «Білогорща» на понад 450 дрібних ділянок та навіть видати перші ухвали про передачу земель у приватну власність. Проте всі необхідні для приватизації ухвали місцеві депутати проголосувати не встигли – заказник «Білогорща» і все Рясне-Руське стали частиною Львівської громади.
Щоб вирішити конфліктну ситуацію і не допустити приватизацію заповідника, депутати уже Львівської міськради у травні 2021 року проголосували за ухвалу про збереження ландшафтного заказника «Білогорща». Це рішення передбачає об’єднання розпайованих ділянок на території торфовища. Під час голосування депутат від ВО «Свобода» Любомир Мельничук вніс до ухвали правку про те, що міська рада має запропонувати альтернативні ділянки для тих, хто не зміг отримати землю на території заказника: «Врахувати інтереси громадян за умови, що вони є мешканцями Рясне-Руської», –казав тоді Любомир Мельничук.
Втім, серед претендентів на землі у Білогорщі, є не лише прості мешканці Рясне-Руської, а й колишні місцеві депутати, їхні бізнес-партнери та навіть бізнесмени з Одеської області. І вони навіть встигли приватизувати близько 16 гектарів території заповідника під обслуговування автокооперативів.
У грудні 2021 року чотири гаражно-будівельні кооперативи та приватна одеська компанія подали колективний позов до суду, вимагаючи скасувати рішення Львівської облради про створення ландшафтного заказника «Білогорща». 11 січня Львівський окружний адміністративний суд прийняв цей позов до розгляду.
Позивачами у цій справі є створені у 2020 році гаражні кооперативи «Пікап», «Автосвіт», «Автомеханік», «Сілвер Авто», а також ТзОВ «Галтекс-Брухт». Ці кооперативи протягом 2020-2021 років приватизували близько 16 га території заказника «Білогорща». Будуватись на території заповідника згідно з законодавством не можна, тож нові власники землі намагаються скасувати створення заказника.
Співвласниками кооперативу «Пікап» є син уже колишнього депутата Рясне-Руської сільради Андрій Піх та бізнес-партнер сім’ї екс-секретаря ради Святослава Хацка – Тарас Дмитришин. Родина самого Хацка, до речі, теж отримала чимало землі в Рясне-Руській.
Серед власників кооперативу «Автосвіт» є дружина екс-чиновника Рясне-Руської сільради Єгора Сухецького – Марія Скобало. Вона відмовилась спілкуватись із журналісткою ZAXID.NET.
Серед засновників ГБК «Сілвер-Авто» атовець Андрій Рудий, місцева жителька Олександра Чудяк та місцевий житель Ігор Машевський – член ГО «Рясне-Руська громада», виступає за від'єднання Рясне-Руського від Львівської міської громади. Андрій Рудий також відмовився спілкуватись з ZAXID.NET, пообіцяв надати контакти свого юриста, але обіцянку не виконав.
Засновниками «Автомеханіка» є Микола Бутенко з Ковеля і двоє підприємців з Одещини: Георгій Ребечар та Костянтин Роганков. Бутенко є також директором компанії «Галтекс-Брухт», яка виступає п’ятим позивачем у справі про скасування заповідника «Білогорща». Цій компанії належать дві земельні ділянки загальною площею 5,4 га на території заповідника.
Директор «Галтекс-Брухту» Микола Бутенко не зміг пояснити ZAXID.NET, під які цілі буде використовувати ці землі. «Давайте я ваш номер дам, дівчина вам пояснить, бо я зараз не можу сильно говорити, їду за кермом. Давайте я вам пізніше передзвоню», - сказав він у телефонній розмові, проте на момент публікації матеріалу так і не передзвонив.
«Рясне-Руська пороздавали усі земельні ділянки, не зважаючи на те, що на той момент там вже був заказник. І загалом вони запустили меседж, що це не заказник, а смітник. Землю знецінювали, щоб була причина її забрати і, як вони тоді говорили, віддати простим ряснянцям. Втім, зараз вже видно, що ці люди – не прості мешканці Рясного, а конкретні бізнесмени зі своїми інтересами», – каже ZAXID.NET одна з ініціаторів створення заказника «Білогорща» Наталія Кузьма.
Паралельні справи
Гаражно-будівельні кооперативи завжди мали особливе значення для Рясне-Руської сільської ради, адже і раніше отримували десятки гектарів землі біля Львова безкоштовно. Така щедрість має дві причини – членами деяких кооперативів є колишні депутати та чиновники, а решта має стосунок до впливого львівського бізнесмена Ігоря Кривецького.
Зараз Львівська прокуратура намагається повернути у комунальну власність близько 70 га розданих Рясне-Руською сільрадою. Торік суд арештував земельні ділянки, у тому числі приватизовані ділянки на території заповідника «Білогорща». Заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач розповів ZAXID.NET, що міська рада також домагається повернення землі у комунальну власність.
«Оскільки Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільради, то вона є відповідачем у цій справі. І в межах судового процесу ми подали звернення про те, що ми визнаємо цей позов. Тому я сподіваюся, що ті землі будуть повернуті громаді Львова», – каже Любомир Зубач.
Юристка з питань екологічного права Софія Шутяк вважає, що немає жодних законних підстав скасувати створення заказника «Білогорща». Вона наголошує на екологічній цінності цієї території.
«Рясне-Руська сільрада не мала права роздавати ці земельні ділянки. Їхня громада була повідомлення про те, що створюється заказник і вони знали, на яких землях він створюється і все одно роздали ці землі», – пояснила ZAXID.NET Софія Шутяк.
За її словами, поки ця територія є природним заказником, тут не можна вести жодної нової господарської діяльності. Тобто жодних підприємств та будівництва тут створювати не можна.
«На момент створення заказника, там не було жодного будівництва. Відповідно зараз здійснювати забудову також нема жодних підстав. І взагалі заказник є зоною, яка допомагає Львову мати належний мікроклімат. Ця зона частково заболочена, дозволяє очищати повітря, вбирати зайвий вуглець та тримати природний баланс. Крім того, це гарна територія для відпочинку, для наукової роботи, досліджень. Оскільки там колись було торфовище, можна спостерігати за змінами цієї території, вивчати історію міста», – каже Софія Шутяк.
Якщо гаражним кооперативам вдасться скасувати створення ландшафтного заказника «Білогорща», то вони зможуть використовувати приватизовані ділянки під обслуговування гаражно-будівельного кооперативу – принаймні такий вид використання землі вказаний на кадастровій карті. Якщо ж члени кооперативів програють суд, а прокуратурі вдасться повернути ці ділянки у комунальну власність – ні гаражів, ні будь-чого іншого тут збудувати законно не вийде.