В перший день російського вторгнення окупанти захопили Чорнобильську АЕС, перетнувши кордон з Білоруссю. Це викликало шквал запитань і гіпотез про те, для чого їм атомні станції.
Військові взяли в заручники персонал станції. Їхня зміна почалася ввечері 23 лютого і триває під тиском та погрозами вже місяць. Попри хронічну втому і брак сну, близько 300 наших полонених досі непохитно відмовляються співпрацювати з РФ чи записувати спільні відео. А те, що на станції не сталося катастрофи під час захоплення, – заслуга винятково полонених спеціалістів-українців.
Парадоксально, але окупанти зайшли на станцію без жодного атомника чи провізії і тепер великою мірою самі залежать від українців.
***
У четвер, 24 лютого, Олександр Сирота подзвонив речниці Держагентства з управління зоною відчуження зі словами: «Женя, стою на КПП, шлагбауми підняті, охорони нема. Станцію захопили». В ту ніч місцеві нарахували близько 100 одиниць російської військової техніки, які зайшли на ЧАЕС.
Олександр живе у селі Дитятки, яке розташоване на межі зони відчуження. У 10 років його евакуювали з Прип’яті разом з мамою. Вже в дорослому віці він повернувся сюди знову, знімав відео та фотографував зону. У 2018 році був консультантом міні-серіалу «Чорнобиль» від HBO.
Того ранку, коли станцію захопили, він встиг вивезти свою родину в безпечне місце.
«Вночі я прокинувся від вибухів. Мої ще спали, то я сів в машину і під’їхав до КПП. Там вже нікого не було. Повернувся в село, розбудив усіх, кого міг. Ми зібралися і по лінії вторгнення виїхали», – розповідає ZAXID.NET Олександр Сирота.
Швидка реакція Олександра врятувала його сім’ю. Водночас близько півтисячі мешканців громади навколо зони, які не встигли виїхати, тепер залишаються заблокованими. Вони не можуть покинути територію і залишилися у своїх будинках без електрики та води.
Коли 25 лютого один з мешканців села намагався виїхати разом із 14-річним сином, їхню машину розстріляли, а потім розчавили танком.
За словами Олександра, люди виходять на зв'язок дуже рідко, оскільки вишка мобільного зв’язку знищена.
«Зараз ситуація в громаді близька до гуманітарної катастрофи. Вони з першого дня без електрики, не мали ні гуманітарної допомоги, ні коридорів для вивезення. Знаю, що люди ловлять рибу і діляться між собою», – розповів Олександр.
Захоплення станції і опромінення росіян
Перші випадки підвищення радіаційного фону на станції зафіксували 26 лютого. Це було пов’язане з тим, що зайшла військова техніка, яка їхала, зокрема, «Рудим лісом», найбільш ураженим радіоактивним пилом після вибуху реактора у 1986 році. За словами співробітників ЧАЕС, ця територія досі залишається забрудненою і фахівці входять туди лише на шість хвилин для збору замірів води чи грунту.
«Ми з’ясували, що для киян та жителів області загрози немає. Але ті люди, які їхали на техніці – точно отримали дозу забруднення. Звісно, що вони були без засобів захисту та дозиметрів», – розповідають на станції.
Коли росіяни захопили АЕС, там було близько 300 співробітників. Загалом на ЧАЕС працює близько 1500 людей, залежно від обов’язків вони проводять тут від кількох годин до повного робочого дня. Люди тут працюють над закриттям та консервацією ЧАЕС, фактично досі утилізують наслідки вибуху. Повністю закрити станцію можна буде лише у 2062 році. Більшість із них живе у місті Славутич, куди можна доїхати електричкою за 45 хвилин. Проте ані 24 лютого, ані наступні тижні вдома нікого з тієї зміни так і не дочекалися.
Хоча три наявні реактори не працюють, об’єкт залишається величезним комплексом із трьома сховищами відпрацьованого ядерного палива та різними майданчиками з радіоактивними відходами.
«Це територія, яка вимагає професійного обслуговування. Ми на зв'язку з нашими колегами, понад три тижні передавали прохання про ротацію. Напряму ми з росіянами не маємо зв’язку і не знаємо їхніх імен, проте наші повідомлення передають співробітники ЧАЕС. На щастя, невелику ротацію вдалося провести 20 березня», – розповідає ZAXID.NET Євгенія Кузнєцова, речниця Держагентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).
У неділю, 20 березня, вдалося вивезти 64 людини: 50 змінного персоналу ЧАЕС, 9 службовців Нацгвардії, службовицю ДСНС і чотирьох сталкерів, які опинилися під час захоплення там випадково. На заміну поїхали 46 фахівців, які самі зголосилися замінити виснажених колег.
З міркувань безпеки, умови ротації не розголошують. Відомо, що люди, яких відпустили, не дають жодних коментарів.
За словами Євгенії Кузнєцової, зараз триває робота над тим, щоб провести наступні ротації. Люди виснажені, вони можуть сходити в душ на станції, але там немає облаштованих місць для сну.
«Диван є тільки у охоронців, решта людей можуть поспати хіба на підлозі, розкладушці або на лавці в роздягальні», – уточнює речниця ДАЗВ.
«Прийшли без провізії, їдять усе наше»
Військові наразі не погоджуються на те, щоб на територію завезли продукти. На станції є великі запаси їжі, їх має вистачити орієнтовно на два місяці.
«Наших людей годують, готують наші кухарі. Ми знаємо, що росіянам готує їхній кухар, але з наших продуктів. Оскільки вони з собою нічого не привезли, то використовують наші запаси. Знаємо також, що вони привезли лікаря. А от фахівця з атомної енергетики у них нема, припускаємо, що вони самі не розраховували тут провести стільки часу», – розповідає Євгенія Кузнєцова.
Російські солдати неодноразово пропонували українським фахівцям співпрацю. Наприклад, розповісти на камеру, що вони «підтримують росіян і раді, що вони тут». Проте наші наголошують, що виконують свої прямі обов’язки на станції і категорично відмовляються від співпраці.
«Коли наші співробітники відмовилися це роботи, то російські військові знайшли на ЧАЕС стару форму, переодяглися в "наших" і самі зняли відео. Проте це не спрацювало і не викликало резонансу, оскільки перед тим ми поширили інформацію про можливі провокації», – каже речниця ДАЗВ.
Після цього окупанти підпалили ліс біля АЕС. За словами Євгенії Кузнєцової, без загрози для зони відчуження допустима пожежа – до 0,2 га. Натомість тут зафіксували пожежу площею близько 10 га.
«Природа нам поки що допомагає, випав дощ і загасив вогонь. Під час пожежі вітер відносив все в сторону Білорусі», – розповідають на станції.
Навіщо захоплювати атомні станції
ЧАЕС не єдина станція, яку захопили росіяни. За тиждень після окупації ЧАЕС російські війська артилерійськими пострілами пошкодили Запорізьку АЕС, найбільшу АЕС Європи, та заклали міни навколо об’єкта.
«Як на Чорнобильській, так і на Запорізькій АЕС зберігають відпрацьоване ядерне паливо. Воно в тисячі разів небезпечніше від "свіжого". Коли його витягують з реактора, то поміщають в басейн на витримку для зменшення радіації. Якщо ці сховища підірвуть, то відбудеться брудна ядерна бомба. Це, власне, було однією з найбільших загроз, коли ЧАЕС знеструмили», – розповів виконавчий директор ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк.
За його словами, жодна з атомних станцій в Україні не розрахована на те, що в працюючі реактори будуть стріляти.
«Максимум, на що вони розраховані проектом, це падіння кукурузника з порожніми баками палива. Все! Якщо дуже спрощувати, всі атомні блоки – це велика металева бочка, де під великим тиском знаходиться водяна пара. В цій парі розташовані трубки з ядерним паливом і відбувається керована ланцюгова реакція: утворюється тепло, яке обертає турбіну і генерує електрику. Що трапиться, якщо в цю бочку потрапить снаряд? Очевидно, воно розгерметизується. Найгірше – це некерована ядерна реакція, ядерний вибух», – пояснює Мартинюк.
За словами експерта, є три варіанти, для чого російські війська захоплюють атомні станції: по-перше, якщо вони там облаштовують військову базу – навіть тимчасову, – то зрозуміло, що ніхто стріляти не буде; по-друге, це поле для шантажу, таким чином можна маніпулювати при несприятливому розвитку подій; по-третє (це стосується Запорізької АЕС), там використовують американське ядерне паливо, яке альтернативне російському. Схоже, воно ефективніше, тому «Росатом» хотів би його дослідити.
Відразу кілька українських організацій звернулися до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) з вимогою закрити повітряний простір над українськими ядерними об’єктами, адже це вперше в історії людства війська зумисне обстріляли атомну станцію.
«Факт захоплення відомої у всьому світі ЧАЕС має усі ознаки акту ядерного тероризму, вчиненого по відношенню до ядерних об’єктів ЧАЕС та її персоналу військовими формуваннями РФ», – наголошується у зверненні.
У відповідь генеральний директор агентства Рафаель Гроссі заявив, що «надзвичайно стурбований» останніми подіями на АЕС. Цинізму ситуації додало і те, що заступник Гроссі Міхаіл Чудаков є громадянином Росії, він досі не відсторонений від прийняття рішень щодо ситуації в Україні.
«У своїх прес-релізах МАГАТЕ навіть не називає війну війною. У майбутньому це агентство не може існувати у такому вигляді. Це абсолютно імпотентна організація!» – зазначила у інтерв’ю Espreso експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.
Фахівці наголошують, що відсутність катастрофічних наслідків дій росіян на ЧАЕС – заслуга виключно команди полонених енергетиків. Міжнародної допомоги ми поки не отримали.
«Для окупованих станцій зараз потрібні два різні сценарії порятунку, оскільки вони підпорядковані різним інстанція. ЧАЕС недіюча і підпорядкована Державному агенству України з управління зоною відчуження. А Запорізька АЕС діюча і підпорядкована "Енергоатому", який підпорядковується Кабміну. Моє бачення: створити антикризовий штаб РНБО і проробляти різні сценарії, бути готовими до усього», – порадила Ольга Кошарна у коментарі ZAXID.NET.
Загалом Україна має чотири діючі АЕС: Рівненську, Запорізьку, Південно-Українську та Хмельницьку (ЧАЕС виведена з експлуатації у 2000-му році). Атомні реактори виробляють близько 50% електроенергії в країні.
Публікація була підготовлена в рамках проекту Online journalism, in-depth, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, виражені в цій публікації, належать виключно незалежним авторам/кам і не обов'язково відображають точку зору BMZ.
Ми використовуємо