Хоча у Львові вже тривалий час не чути сигналів повітряної тривоги, минулорічний досвід, коли росіяни у холодний період атакували нашу енергетичну інфраструктуру, та «прильоти» російських ракет у житлові будинки та склади викликають тривожні думки. Якщо до відключень електроенергії ми більш-менш підготовлені, то питання «де ховатися від російських ударів?» для багатьох львів’ян не прояснене досі.
ZAXID.NET розповідає, якими бувають укриття цивільного захисту, хто за них відповідальний, чи можна ховатися від ракет у підвалах багатоповерхівок та як змінюється мапа укриттів Львова.
Які бувають укриття
В Україні фонд захисних споруд складається зі споруд трьох категорій: сховища цивільного захисту, протирадіаційні укриття та найпростіші укриття цивільного захисту для населення. Перші розташовані в промисловій зоні, на підприємствах і призначені виключно для працівників, які виходять на роботу під час загрози обстрілу. Протирадіаційних укриттів у Львові станом на початок лютого 2022 було лише 11, переважно – також на підприємствах.
Часто львів’яни обурюються тим, що біля їхніх домівок немає «справжніх бомбосховищ». Вони впевнено говорять про класи укриттів і перераховують обладнання, що в них має бути. Підвал, за їхніми словами, це потенційна «братська могила».
Так чи можна ховатися в підвалі?
Насправді більшість населення має користуватися найпростішими укриттями цивільного захисту – це підвальні (або цокольні) приміщення будинків і споруди подвійного призначення – підземні паркінги і переходи. Головний критерій – близькість такого укриття. Добігти до сховку людина має менше, ніж за три хвилини.
Про те, що підвал може бути укриттям, ідеться у Главі 7 Кодексу цивільного захисту України. У такому просторі «можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від засобів ураження в особливий період».
«Підвальні приміщення існуючих житлових будинків, у тому числі панельних, можуть використовуватися як найпростіші укриття. При цьому вони ставляться на відповідний облік після комісійного складення акту огляду об’єкту», – відповіли фахівці ДП «Укрбуддержекспертиза» на запит ZAXID.NET.
Які критерії використовують для включення підвалу чи підземного паркінгу в перелік найпростіших укриттів? Відповідний порядок затверджений Кабінетом міністрів ще у березні 2017 року. Витяг із нього ZAXID.NET надали у відділі захисту населення і територій управління цивільного захисту ЛМР. У ньому ідеться, що «під час обстеження об’єктів рекомендовано враховувати вимоги щодо забезпечення захисту населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій»:
- зовнішнього іонізуючого випромінювання;
- дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження;
- дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);
- негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю.
Чи захистить підвал в будинку від кулі з автомата чи уламків дрона або ракети? Так. І саме таким є призначення найпростішого укриття.
Якщо підвальне приміщення не відповідає усім вимогам, то комісія, яка проводила перевірку і до якої входять працівники ДСНС, добре ознайомлені з Кодексом цивільного захисту, складає акт, в якому зазначає, що допоможе споруді відповідати ним.
«За необхідності втручання в несучі конструкції будівлі, роботи повинні виконуватись спеціалізованими будівельними організаціями після розроблення у встановленому порядку відповідної проектної документації», – застерігають в «Укрбуддержекспертизі».
Хто винен і що робити
У Львові ще перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну обстежили споруди, що можуть використовуватись як найпростіші укриття і нанесли їх на онлайн-мапу. Після численних скарг на непридатність приміщень, перевірок міськради і ДСНС деякі споруди виключили з переліку, а деякі – довели до ладу.
Та на Facebook-сторінці Гарячої лінії міста навіть через рік і вісім місяців після початку великої війни все ще трапляються скарги на захаращені чи затоплені укриття без світла, води і туалетів. Наприклад, у жовтні мешканці скаржились на сміття в укритті на вулиці Петлюри, у вересні – на площі Катедральній, у серпні – на стан укриття на вул. Лазаренка. Упродовж літа було кілька дописів про «атаку бліх» в укриттях на вул. Пасічній, Володимира Великого, Науковій.
У коментарях під цими дописами – «палає», а відповіді працівників Гарячої лінії – досить різні.
«Як повідомили в Галицькій РА, підвальне приміщення – найпростіше укриття, порушник прибрав», – ідеться у відповіді на скаргу про підвал на площі Катедральній, що захаращив один із мешканців.
«Як повідомили в ЛКП "Господар", працівниками ЛКП ЛОР “Профдезінсекція” проведено дезінсекцію у підвальних приміщеннях в будинку на вул. Пасічній», – це про літнє нашестя бліх.
«ЛКП просить мешканців привести свої підвальні комірки до належного стану та прибрати проходи від складених особистих речей та сміття (при укладенні угоди з ЛКП послугу з очищення підвальних приміщень мешканцями не включено). Підвальні комірки перебувають в користуванні мешканців, які повинні забезпечувати їх належний санітарний стан. Освітлення в укритті наявне з урахуванням передбаченого навантаження на електричну мережу відповідно до технічних умов ПраТ "Львівобленерго"», – ідеться у відповіді на скаргу про стан одного з укриттів на вул. Лазаренка.
Отже, перед тим, як нарікати на те, що міська влада не забезпечила вас «бомбосховищем», потрібно з’ясувати кілька речей:
- Чи включене приміщення в перелік найпростіших укриттів?
- На чиєму балансі воно перебуває, у якій власності?
- Якщо відповідальне одне з ЛКП, то чи обслуговування цього приміщення оплачується мешканцями?
На обгрунтовані скарги на ЛКП реагує Гаряча лінія Львова. А якщо приміщенням має опікуватись ОСББ, тут мешканці будинку самі мають дати собі раду – об’єднатися і домовитися.
Так, підземні паркінги і підвали монолітно-каркасних новобудов або цегляних будинків із залізобетонним перекриттям мають значно надійнішу конструкцію, аніж радянські панельні будинки. Та велика частина львів’ян живе саме в останніх, тож вони мають вирішувати – чи максимально подбати про укриття в своєму підвалі і спробувати убезпечитись від можливих уламків і на випадок обвалу конструкцій, чи ризикувати життям у помешканні.
«Нелюдські умови»
Багато претензій містяни висловлюють через невідповідність укриттів нормам. Вони нагадують, що в споруді цивільного захисту мають бути вентиляція, світло, вода, туалет, аптечка, запас їжі тривалого зберігання, зв’язок, щонайменше два виходи.
Останнє – справді найважливіше. Якщо у випадку прямого влучання ракети в будинок його перекриття обваляться, додаткові виходи допоможуть швидше евакуюватися. У Львові по два виходи мають близько 70% найпростіших укриттів, за даними управління цивільного захисту ЛМР. У деяких мешканці шукають можливості самостійно облаштувати другий вихід – десь прибрати набудовані сусідами перегородки, десь – використовують вікно. Лише «у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 20 осіб у ньому допускається наявність одного входу», говорять документи.
Якщо мешканці звинувачують місцеву владу в тому, що в укритті немає туалету, то законодавство передбачає такий варіант: «за відсутності в об’єктах водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот». Тобто два відра, кілька ліхтариків і ємності з чистою водою в найпростішому укритті роблять його придатним для використання.
А якщо радіаційна загроза? На такий випадок теж не конче будувати спеціальне укриття з нуля.
«Необхідні захисні властивості забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цеглини завтовшки або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см. Можливе збільшення захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском), насипання земляного обвалування», – кажуть нормативні акти.
Про що мешканці можуть забувати, але не варто: в найпростішому укритті мають бути штикові лопати, ломи, сокири, пилки-ножівки. Це потрібно на випадок прямого влучання і обвалу конструкцій будинку. Обов’язково в укритті має бути і кілька вогнегасників.
І про місткість. Якщо вам здається, що в укритті тісно, то місткість найпростіших укриттів вираховується з розрахунку 0,6 м2 площі основних приміщень на одну людину. За можливості розміщення двоярусних нар площу може бути зменшено до 0,5 м2 на одну людину, при триярусному – до 0,4 м2. Війна ще ні для кого не була комфортною.
Що робить місто
У грудні 2022 року у Львові ухвалили програму, в якій ідеться про відновлення укриттів цивільного захисту радянського періоду. Більшість з них розташовані в центральних районах Львова. Відповідно до програми, у Львові мають відновити та облаштувати 10 укриттів , що були занедбані. У вересні у Львові вже відновили укриття на Святоюрській горі біля Цирку, що може вмістити до 300 людей. У листопаді відкриють укриття на вул. Похилій, де зможе поміститися 200 людей.
Також ще цього року місто планує відремонтувати укриття на вул. Теліги, вул. Шевченка та вул. Солодовій. У міськраді кажуть, що подальші темпи відновлення укриттів залежатимуть від того, чи будуть в бюджеті міста реальні гроші.
Окрім того, цьогоріч на облаштування укриттів у львівських школах витратили 10 млн грн. Учні всіх 127 закладів загальної середньої освіти навчаються в безпечних умовах.
Чи закривати двері в укриття?
Ще одне питання, за яке ледь не б’ються у соцмережах, стосується «режиму роботи» укриття: чи мають двері бути відчиненими цілодобово, чи хтось має відкривати їх лише під час тривоги.
У липні, після ракетної атаки росіян на Львів, коли постраждали мешканці багатоквартирного житлового будинку на вул. Стрийській, міська комісія ТЕБ і НС заборонила зачиняти двері в укриття, щоб мешканці мали цілодобовий доступ до них. До цього при вході в укриття була контактна інформація людини, в якої зберігаються ключі від укриття, та часом мешканці скаржились, що контакти недійсні, зазначена людина виїхала або просто не хоче прийти і відчинити двері. Попри міське розпорядження, зараз можна побачити, що укриття все ж зачиняють, щоб там не смітили чи щось не вкрали.
У вересні у відновленому укритті біля Цирку міськрада встановила автоматичні двері у сховищі, що відчиняються, щойно вмикається сигнал повітряної тривоги. Та глобально це проблеми не вирішує.
Львівський айтівець і дослідних підземель Андрій Риштун у своєму блозі публікує фото покинутих споруд цивільного захисту, спонукаючи міську владу згадати про них та відновити. Також він пропонує вирішення суперечки про двері в укриття.
«У місті є є величезна кількість екіпажів Державної служби охорони – на кожен квадратний кілометр по машині. Викликів зазвичай мало, і вони особливо не мають роботи. Можна поставити на двері в укриття їхні датчики – якщо такий спрацьовує під час повітряної тривоги, то все зрозуміло. Якщо спокійно, але датчик спрацював, то за 5 хвилин можна перевірити, що відбувається. Любителі випити алкоголю в укритті скоро зрозуміють, що не вдасться», – вважає Андрій Риштун.
Про відповідальність
Під дописами про укриття на Гарячій лінії міста найчастіше львів’яни діляться на три табори: ті, хто питає «За що ми платимо комунальникам?», ті, хто об’єднується з сусідами і облаштовує умови для комфортного перебування в укритті, і ті, хто ніде не ховається, «бо то ще більш небезпечно».
«З початком повномасштабної війни працівники ЛКП вичистили підвал (скоріше навіть таки бомбосховище, бо воно було побудоване саме з такою метою у "сталінках"). І через деякий час мешканці знову його захламили, залили, світло зникло. Зайти страшно», – коментує один з дописів на Facebook-сторінці Гарячої лінії користувачка Людмила Лабазевич.
«У нашому ОСББ є туалет в уритті, та і багатьох будинках ОСББ також є. Їжа довготривалого зберігання, резервуари для технічної води, запас питної води,аптечки, вогнегасники, маски захисні, пледи, Wi-Fi, буржуйка, генератор, павербанки, акумоляторні світильники тощо. За стільки часу добряче приготували своє укриття», – коментує один з дописів на Гарячій лінії користувач Тарас Колодій.
Отже, як би важко і страшно це не було, але відповідальність за своє життя і життя наших дітей ми маємо брати, у першу чергу, на себе. А це означає зробити вибір, чи лишитися в квартирі на останньому поверсі, бо укриття в будинку не «лакшері», чи запросити експерта для обстеження, коли немає довіри до ЛМР і ДСНС, чи створити в укритті бажані умови самостійно, чи знайти винного в порушеннях і домогтися виправлення ситуації, чи контролювати дії влади. І саме це, до речі, відрізняє демократичне громадянське суспільство, яким ми є, від «совкового».