Коли твій сусід має шпака в голові, то варто підготуватись до будь-якого сценарію, особливо, коли ідеться про знання, що стануть в нагоді у різних надзвичайних ситуаціях. ZAXID.NET за допомогою фахівців управління цивільного захисту міськради Львова розповідає, чому підвали панельних будинків безпечні, чому «тривожна валізка» потрібна кожному та про що вам варто спитати у голови ОСББ.
Сирени можуть не прозвучати
Львів'яни щомісяця чують, як у місті випробовують системи оповіщення. Але не у всіх містах у випадку загрози збройного нападу Росії сирени залунають. Як розповів начальник відділу планування і дій управління цивільного захисту ЛМР Олександр Ковальчук, із 1 січня компанія «Укртелеком» перестала обслуговувати системи оповіщення по всій Україні.
«А це значить, що у багатьох містах сирени можуть не прозвучати. Це серйозна проблема. У Львові ми можемо донести сигнал до мешканців – Львів зараз бере участь у державному пілотному проекті разом з Києвом і ще кількома містами, що передбачає встановлення більш сучасної системи оповіщення, що управляється через GSM-сигнал і не прив'язана до «Укртелекому», – говорить Олександр Ковальчук.
Міста, які не потрапили у пілотний проект, мали подбати про іншого підрядника, що обслуговуватиме систему оповіщення. Сподіваємось, вони це зробили.
Хто хоче чути – почує
Нагадуємо, що потрібно робити, якщо ви почули сигнал «Увага всім!»(сирену):
- Увімкніть радіо на частоті 103,3МГц (Українське радіо) або телевізор на канал UA:Львів,
- Прослухайте повідомлення – його повторюють упродовж 5 хвилин,
- Дійте за вказівками, що почули.
У багатьох людей удома немає ані радіо, ані телевізора. Та упіймати потрібну хвилю, заспокоюють фахівці, можна і на різних гаджетах – потренуйтесь заздалегідь. Якщо не виходить, є інші шляхи:
- сучасні сирени із рупорами для оголошення повідомлення розташовані на будівлях усіх районних адміністрацій і на деяких підприємствах,
- гучномовці є у центрі міста і у Франківському районі (від вул. Княгині Ольги до вул. Пулюя і Кульпарківської),
- автомобілі з мегафонами об'їжджатимуть «глухі» райони.
«Плануємо згодом встановити сучасні сирени із гучномовцями у Сихівському і Шевченківському районах. А так за допомогою машин зможемо покрити ті частини, де погано проходить сигнал – ми щомісяця перевіряємо систему і складаємо відповідну мапу», – говорить Олександр Ковальчук.
Чому «тривожна валізка» потрібна всім
Про цей особливий багаж українці активніше заговорили у соцмережах після повідомлень про повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну. Олександр Ковальчук пояснює, що «тривожні валізки» потрібні не лише на випадок класичної війни – є й інші ситуації, коли може йтися про евакуацію. Наприклад, вибух газу із обвалом будинку, що у Львові вже траплялось, чи загроза замінування або витік небезпечних хімічних речовин на підприємстві. У такому випадку краще мати рюкзак з документами, грошима, заспокійливим і одягом, а не переживати цей період безпорадним і в халаті.
Отже, якщо ви почули повідомлення про евакуацію, то перекрийте у помешканні воду і газ, позачиняйте вікна і виходьте із рюкзаком, у якому мають бути:
- документи та їхні копії – бажано, нотаріально завірені (український і закордонний паспорти, документи на квартиру, дитячі документи, посвідчення водія тощо),
- базова аптечка і запас медикаментів, які вживаєте,
- триденний запас питної води і продуктів (сублімована їжа швидкого приготування, енергетичні батончики тощо),
- пальник, сухий спирт, сірники,
- теплий змінний одяг і білизна, дощовик,
- каремат і спальник,
- ліхтарик із запасом батарейок, зарядні пристрої тощо,
- гроші.
«У тривожну валізку можна покласти багато чого, але варто зважати на місце в рюкзаку і на те, що вам його нести. Варто запакувати речі у герметичні пакети, щоб вберегти від вологи», – додає Олександр Ковальчук.
Бомбосховищ у Львові немає
Якщо ж про евакуацію не йдеться, ви залишаєтесь у місті, але є загроза бомбардувань чи артобстрілів, дізнайтесь все можливе про найближче до вашого будинку укриття.
«Розвію міфи. Такого поняття як бомбосховище – немає. Хіба у радянських фільмах. У нас, як і в інших країнах, є фонд захисних споруд. Він складається зі сховищ цивільного захисту, протирадіаційних укриттів і найпростіших укриттів для населення. Перших у Львові є 173, других – 11, третіх – 5902 штуки», – говорить начальник відділу захисту населення і територій управління цивільного захисту ЛМР Олег Дубчак.
Якщо ви одразу подумали, як домовитись про місце у сховищі цивільного захисту – бо ж звучить солідніше, аніж «найпростіше укриття» – забудьте.
«Сховища цивільного захисту призначені тільки для найбільшої працюючої зміни підприємств – для працівників, які виходитимуть на роботу в особливий період. Вони – не для населення. Сховища розташовані у промисловій зоні, доступ до них обмежений», – говорить Олег Дубчак.
Головний критерій вибору укриття в особливий період, пояснює він, це близькість до помешкання, іти 3 км до сховища – недоцільно. Тому для мешканців є найпростіші укриття – це підвальні (або цокольні) приміщення будинків і споруди подвійного призначення – підземні паркінги і переходи, яких у місті є 99 (ще 45 будинків з підземними паркінгами – на стадії прийняття в експлуатацію). Олег Дубчак запевняє, що у місті обстежили близько 7 тисяч підвалів і ті, що потрапили в перелік придатних, справді відповідають критеріям і є безпечними.
Підвал «панельки» – це чудово
Отже, критерії для тих, хто не вірить чиновникам і хоче все перевірити сам. Головне, щоб перекриття підвалу було залізобетонним або цегляним, а несучі стіни – відповідної товщини (не в одну цеглу), аби витримати удар. Тоді, навіть якщо впадуть стіни будинку, люди в підвалі залишаться неушкодженими.
Аби безпечно вибратись, у підвалі мають бути окремий вхід і вихід, утім, говорить Олег Дубчак, така «розкіш» є у 60-70% львівських підвалів. Також вхід повинен мати захисний бетонний екран, що вбереже людей, які забігатимуть в укриття вже під час обстрілів. Двері мають бути залізні або оббиті залізом. Висота приміщення – не менше 1,7 м.
«Сховища, що відповідають цим критеріям, ми визначили за допомогою обстеження спеціалістами. І, до слова, підвали панельних будинків – найкращі. Там скрізь залізобетонні конструкції – і перекриття, і стіни. Зверху ці будинки можуть «скластись», а от внизу – все чудово», – говорить Олег Дубчак.
Інші технічні вимоги – наявність світла, питної води, каналізації і телефонного зв'язку. Але такі умови є не в усіх львівських підвалах. Та ліхтарики (не свічки – бо не буде чим дихати) і пляшку води можна взяти з собою, а де немає туалету – треба поставити відра. Телефонний кабель у підвал можна спустити від будь-кого з мешканців, а потім принести в підвал апарат – це потрібно, аби подзвонити по допомогу у разі, якщо вихід буде завалений. Окрім того, підвальне приміщення має бути розчищене від закруток, ніжок старого ліжка та інших зайвих предметів.
«Тривожну валізу» вниз і вгору тягати не потрібно – в укритті достатньо мати воду, ліхтарик, аптечку і перекус. А також – каремат, щоб сісти чи лягти.
Мешканці будинків, де немає підвалів, мають знати про сусідні підвали, де можуть якнайшвидше знайти прихисток у разі потреби. Для цього повинні бути вказівники, а на вході в саме укриття – інформація про відповідального за нього, про те, у кого ключі, номер телефону для відповідей на запитання. Ключі переважно залишають у того з мешканців будинку, хто постійно вдома.
Підвал на вул. Антоновича, 10 – зразкове укриття. У приміщенні є світло, кран з питною водою, робочий туалет, запасний вихід і колись герметичні залізні двері. Тут може вміститись близько 200 людей – укриття розраховане на мешканців кількох будинків.
Хто відповідальний?
За укриття в підвальних приміщеннях відповідає балансоутримувач – керівник ЛКП, управляючої компанії або голова ОСББ. Та до останніх управлінню цивільного захисту вдається достукатись не завжди.
«Коли ми проводили обстеження приміщень, співпраця із головами ОСББ ішла дуже важко. У законодавстві про цивільний захист немає нічого, що стосується ОСББ – потрібно вносити зміни. Важко до них достукатись. Тому мешканці, у яких ОСББ, мають звернутись до голови і з'ясувати, що у них з підвалами, паркінгами. Якщо не вдається – звернутись до нас, будемо пробувати достукатись, хоч контролювати цього ми і не можемо», – пояснює Олег Дубчак.
Як дізнатись, де ваше укриття?
Способи є на будь-який смак. По-перше, скоро на геопорталі Львова у розділі «Безпека» з'явиться повна мапа із 5902 укриттями. На ній буде вказано адресу, місткість, інші необхідні дані. А от карта, яку оприлюднювала Львівська ОДА, говорить Олег Дубчак, швидше шкодить, аніж допомагає.
«Карта, яку давала ЛОДА, недороблена. Людей, які її робили, на цій роботі вже немає, ми не можемо знайти кінці. Ці дані не лише застарілі, вони приносять шкоду – їх треба зняти із сайту, щоб не провокувати паніку», – каже він.
Також на сайті міськради Львова є пам'ятки про те, як діяти у різних надзвичайних ситуаціях, зокрема у випадку евакуації, артобстрілу чи повітряної тривоги.
Для тих, хто любить живе спілкування, в усіх районах Львова при ЛКП відкрили 17 консультаційних пунктів, де спеціально навчені інструктори проводять навчання для мешканців. Адреси пунктів:
- ЛКП «Айсберг» (просп. Свободи, 39)
- ЛКП «Княже місто» (вул. Тиха, 5)
- ЛКП «Старий Львів» (вул. Сербська, 15)
- ЛКП «Левандівка» (вул. Широка, 86б)
- ЛКП «Сигнівка» (вул. Петлюри, 2а)
- ЛКП «Сяйво» (вул. Сяйво, 21)
- ЛКП «Господар» (вул. Пасічна, 49б)
- ЛКП «Житловик-С» (просп. Червоної Калини, 38)
- ЛКП «Під Зуброю» (просп. Червоної Калини, 109)
- ЛКП «Хуторівка» (вул. Хуторівка, 24)
- ЛКП «Вулецьке» (вул. Братів Тимошенків, 2а)
- ЛКП «Львівський ліхтар» (вул. Героїв УПА, 78)
- ЛКП «Магістральне» (вул. Наукова, 32а)
- ЛКП «Південне» (вул. Кульпарківська, 131)
- ЛКП «Балатон-409» (вул. Мазепи, 11)
- ЛКП «Варшавське-407» (вул. Варшавська, 64)
- ЛКП «Рясне-402» (вул. Шевченка, 350а)
У консультаційний пункт можна і зателефонувати, щоб дізнатись, де найближче до вас укриття. Скористатись послугами такого пункту можуть і мешканці будинків, де створено ОСББ, адже головна мета управління цивільного захисту – донести інформацію, необхідну для виживання, до кожного.
Якщо ви не користуєтесь інтернетом і боїтесь заразитись коронавірусом, пошукайте необхідну інформацію на дошці оголошень у під'їзді або навіть на платіжках – іноді управління цивільного захисту домовляється із надавачами комунальних послуг про такий спосіб донесення інформації.
А тварини?
Питання про те, чи можна брати із собою в укриття домашніх тварин, ніде не прописано і не регулюється. Та, говорить Олександр Ковальчук, мешканцям варто добре подумати і, можливо, облаштувати для тварин окреме місце, аби вони не становили небезпеки для людей, чи домовитись про інший спосіб захистити чотирилапих. Пам'ятайте, що тварини теж нервуються, лякаються і кусаються.
Про школи і лікарні
Олег Дубчак розповідає, що укриття облаштовані у всіх львівських садочках і школах.
«Вони навіть змагаються між собою – у кого краще. Там є медпункти, запаси води та інші необхідні речі, адже цим серйозно займались упродовж 10 років. Дні цивільного захисту в освітніх закладах проводять змалку», – говорить він.
Запаси води, палива, генератори електроенергії, медикаменти та речі першої необхідності є в кожній лікарні Львова і в комунальних підприємствах. Окрім того, найпоширеніші медикаменти і найбільш необхідні речі завжди є в резерві кожного ЛКП – їх перевіряють і поповнюють щороку.
На випадок пошкодження мережі водопостачання створено формування цивільного захисту на базі «Львівводоканалу» – воду у разі потреби возитимуть цистернами.
«Так само це питання ми попередньо обговорювали з приватними підприємствами, які постачають джерельну воду, – щоб вони робили це за участі міської влади в разі потреби. Ми над цими питаннями досить ретельно думали», – говорить Олександр Ковальчук, який також відповідає за резерви.
Отже, без необхідної допомоги в особливий період львів'яни не залишаться, утім варто подбати про свої потреби у першу чергу самим, адже для розгортання пунктів допомоги може знадобитись кілька днів.
***
Хай би львів'яни були завжди готовими до надзвичайних ситуацій, але ніколи не мали нагоди скористатись своїми навичками.
Ми використовуємо