Меч, срібні дирхеми та парні поховання: що знайшли археологи у могильнику на Київщині

На березі річки Рось, на Київщині, археологи закінчили дослідження комплексу різночасових археологічних пам’яток «Острів – Старі Сухоліси». Тут віднаходять сліди різних епох – від доби бронзи до давньоруського часу. Цьогорічні розкопки проводили на середньовічному могильнику, багатошаровому поселенні Острів, а також давньоруському городищі в урочищі Старі Сухоліси. Про підсумки розповіли в Інституті археології НАН України.

Найцікавіші відкриття сезону зробили на середньовічному могильнику. На площі 215 м² археологи дослідили ще 12 поховань, тепер загальна кількість досліджених могил на пам’ятці сягнула 168. Частину з них зруйнували під час оранки, деякі розграбували. Проте кілька поховань збереглися достатньо добре, щоб розповісти про життя людей, які жили тут колись.

Одна з найважливіших знахідок – поховання з мечем. Для Острова це перший такий комплекс. Археологам вдалося зафіксувати не лише залізну зброю, а й перехрестя меча, елементи руків’я та навіть дерев’яні піхви із залізними деталями кріплення.

У жіночому похованні вперше знайшли скляний перстень та дві срібні монети-дирхеми, які використовували як підвіски. Цікавим є скроневе кільце з трьома срібними зернистими намистинами дреговичського типу.

У ще одному похованні біля кістяка жінки виявили п’ять бронзових браслетів, з них три мають зооморфні закінчення. Також там були два спіральні персні, кільця, ланцюжок, золотоскляні намистини та пряслице.

Серед поховань є чимало дитячих та підліткових. Археологи дослідили незвичайний комплекс, де двох дітей поховали в одній дерев’яній домовині.

Разом із похованнями дорослих чоловіків і жінок це дає підстави говорити про Острів як про місце проживання сталої громади. Тут були люди різного віку і статі, а отже, йдеться не про тимчасовий табір чи випадкове поселення. Тут можна простежити історію кількох поколінь.

Серед типових для Острова знахідок – підковоподібні фібули, бронзові браслети й персні, скроневі кільця, скляні та золотоскляні намистини, залізні ножі, пірофілітові пряслиця та дерев’яні відра.

Могильник дозволяє простежити зміни в житті громади. Спочатку частина похованих була зорієнтована головою на північ або північний захід. Пізніше з’являються поховання із західною орієнтацією. Змінюється і сам поховальний обряд: в одній з могил небіжчицю поклали зі складеними на грудях руками, а з речей при ній був лише один перстень.

Одночасно археологи бачать поступове збільшення кількості предметів, характерних для давньоруської культури.

«Балтські елементи поступово поєднуються з місцевими традиціями й з часом дедалі більше поступаються їм у поховальному обряді та матеріальній культурі», – наголошують в Інституті археології.

Окрім середньовічного могильника, археологи виявили на багатошаровому поселенні Острів вісім різночасових об’єктів. Найбільший із них – житлова споруда черняхівської культури, яка має ознаки пожежі. Серед знахідок трапляються фрагменти гончарного та ліпного посуду, прясла, грузила, лунниці, фібули та інші предмети.

Окремі матеріали походять ще з доби бронзи та раннього залізного віку. Є тут і свідчення ранньослов’янського періоду, зокрема поодинокі матеріали празької культури. Дослідження Острова дають можливість простежити тисячолітню історію заселення цієї території.

Як вивчають памʼятку

Матеріали з Острова досліджують комплексно. Антропологи встановлюють стать і вік похованих, вивчають стан їхнього здоров’я та фізичні навантаження. Радіовуглецеве датування допомагає визначити вік поховань. Давня ДНК може розповісти про генетичну спорідненість людей та їхнє походження. Стабільні ізотопи дозволяють дослідникам з’ясувати, що люди їли та чи були вони місцевими жителями. А матеріалознавчі дослідження допомагають визначити, з яких матеріалів виготовляли речі та за якими технологіями.

Результати з Острова порівнюють із синхронними археологічними комплексами Східної Балтії та інших регіонів. Це дозволяє досліджувати ширші процеси переселень та культурних контактів у середньовічній Європі. Дослідження проводять в межах українсько-німецького проєкту «Baltic Migrants in Kyivan Rus’» про балтійських мігрантів на східному кордоні Русі. Археологічні матеріали Острова дають можливість досліджувати, як люди, пов’язані зі східнобалтійським світом, опинилися на території Поросся, як вони взаємодіяли з місцевим населенням і як змінювалася їхня культура з часом.

Комплекс памʼяток «Острів – Старі Сухоліси» – це унікальний археологічний обʼєкт у Пороссі (Київська область, Білоцерківський район), де досліджують давньоруське городище, ранньословʼянські поселення та ґрунтовий могильник західнобалтських мігрантів XI століття.

Всі фото – Інституту археології