Будівництво у Львові: змінити правила, змінити себе

Про те, навіщо та чи варто змінювати правила гри в такому, здавалося б, консервативному підприємництві ми поговорили з генеральним директором компанії Resident Development Андрієм Уським.

Почнемо, як-то кажуть, із точки нуль. До війни, за Вашими спостереженнями, як розвивався будівельний ринок, зокрема у Львові?

Якщо відкинути довгі та зайві розмови, то вже тоді, до війни, і розпочалися зміни. На ринку з’являлися нові цікаві пропозиції. Річ у тім, що забудовники почали пропонувати кращий, якісніший продукт. Ринок із класу «економ» перейшов у клас «комфорт». Люди почали звертати увагу не лише на інфраструктуру, а й на внутрішнє середовище в будинках.

Відтак будівельники, девелопери та архітектори почали експериментувати до війни із цікавішими проєктами й не боялися вкладати в них. «Соціалки» і доступного житла на ринку є багато. Але чимало клієнтів все-таки хочуть кращого. Наприклад, як би це не звучало під час війни, але отримати естетичне задоволення. Зокрема таку тенденцію підкреслили й останні житлові комплекси, які або планували розпочати, або й стартували до війни. Власне уже там суттєво змінився підхід до проєктування насамперед. Виконання цих робіт, звісно, побачимо згодом. Та все ж уже в проєкті бачимо якісніший товар, який іде в ногу із сьогоденням.

Чи не обірвала ці процеси в будівництві війна? Як Ви відновили роботу?

Спочатку, звичайно, ж ринок застиг. Пауза. Навели порядок на будмайданчиках, кожен провів роз’яснення щодо стану справ, вживали безпекових заходів щодо працівників. Звісно, не варто й розводитися про те, що кожен, як міг, сприяв Збройним Силам України, а чимало наших робітників пішли на фронт…

Як таке будівництво не зупиняли. Звісно, темпи були іншими: розуміли, що на доставку певних товарів піде довший час, дещо підвозили невчасно. Та попри все, із квітня повноцінно відновили будівництво. Адже всі ми повинні працювати на своєму напрямку для відновлення економіки, і чим швидше всі ми це зрозуміємо, тим швидше буде результат… І власне будівництво є вагомою частиною економіки України: тут задіяно багато галузей, є велика кількість робочих місць. Тому для нашої компанії першочерговим було запустити зведення будинків.

За період будівельної паузи, пов’язаної з вторгненням агресора, вирішили модернізувати проєкти комплексів. Ще раз заглибилися в усі концепції проєктів. Дещо передивилися, дещо додали. Зважаючи, звісно, на ситуацію в країні. Суттєву увагу звернули на безпеку мешканців, передбачили додаткові заходи. А водночас скористалися вимушеною паузою й вивчили проблемні місця соціальної інфраструктури. Це для того, щоби в процесі будівництва покращити життя людей у районах майбутніх наших проєктів. До прикладу, щодо закладів освіти. Ми подивилися і переконалися після досліджень, що, наприклад, школи, не мають бути перевантажені, адже це – комфорт мешканців. Ну не можуть сидіти в одному класі півсотні учнів.

Простій використали і для філософського погляду на будівництво. Про це детально розповімо згодом.

Опитування довели: люди прагнуть нової комфортної оселі. Їм не потрібне дешеве житло. Вони хочуть комфорту за адекватну ціну з якісною соціальною інфраструктурою навколо.

Що ще показали дослідження? Як змінюється ставлення львів’ян до умов проживання в місті?

Відбуваються процеси, які Львову не були притаманні. Раніше ми могли легенько їздити у своїх справах або в пошуках потрібних товарів чи послуг у інші райони. Тепер усі шукають крокової доступності, і це трошки схоже на Київ. Починаємо більше рахувати свій час. В усі кутки нашого компактного міста можна, звичайно, доїхати за 15-20 хвилин. Втім, люди щораз більше осідають в мікрорайонах, не хочуть пересуватися без потреби. І бізнес, а також різні соціальні структури мусять дбати, щоби цей попит задовольнити. Якщо ми говоримо, що Львів – не місто машин, то треба дати людям можливість ходити, їздити велосипедом тощо.

Місто, краси якого ми не бачимо через вікна машин, відтак буде відкриватися нам щоразу більше. Адже завдяки соціальній інфраструктурі є соціальний контакт. Ми бачимо велосипедиста поруч. Вітаємося із сусідом на вулиці. Розмовляємо з квітникаркою на розі. Це і є завдання міста та будівельників – створити комфортне спілкування в приємній архітектурі.

Вимоги безпеки навіть у мирному Львові виходять на перший план. У нас також запускають ракети, але, на щастя, наразі все більш-менш обійшлося… Які рішення Ваша компанія втілює зараз у царині безпеки?

Тепер під час проєктування ми передбачаємо суттєві зміни щодо безпеки. Рішення, які будуть гарантувати спокій майбутніх мешканців наших будинків. Зокрема наші укриття передбачають комфортне перебування: санвузли, звісно ж, питна вода, відкидні лавки – аби не мучитися під час тривог.

Переглянули ще раз усю безпекову концепцію нашої роботи. Зокрема, ми самі, без наказів, збільшили товщину стін у підземних паркінгах. Перекриття таких укриттів зміцнили. Проєктантам дали завдання змінили всі заплановані ліфти на швидкісні, щоби люди могли зменшити час на евакуацію. А ще архітектори мали вже в плані розширити сходові клітки, щоби не було тисняви. Передбачили також надійніший пожежний захист та противогневе оповіщення.

Наші ревізори мають завдання перевірити все. До прикладу, ми й раніше не економили на вікнах. А тепер замовляємо перевірені війною. Адже неякісні – це загроза для людей! Осколки можуть поранити швидше, аніж навіть боєприпас (адже не кожна ракета влучає, а вибухова хвиля деякі вікна просто зносить). Тож тепер кожну деталь наших нових будинків «проганяємо» через блок безпеки.

Філософія будівництва, про яку Ви раніше згадували. Які зміни Ви б хотіли втілити у Львові?

Перш за все, ми дійшли висновку, що маємо давати людям комфортне житло за адекватну ціну, в яку входить соціальна інфраструктура. Ми маємо розділяти навантаження із містом. Не потрібно, до прикладу, чекати, допоки Львів збудує школу в районі будівництва. Треба і самим долучатися. Покращувати, де тільки можна, інфраструктуру за рахунок своїх коштів. Адже ви, забудовники, це робите для громади міста. Для тих мешканців, які є вашими клієнтами. Якщо ви вважаєте, що ці люди не заслуговують на якість життя – не робіть. Але зважте: громаді допоможе інший забудовник. От і все.

Водночас уже на стадії проєкту треба показати якісну концепцію. Це ж не Росія якась, їй-Богу… Ми живемо в європейському місті, наша архітектура не є найпростішою. І Львів не має отримувати все найдешевше. А планка міста в архітектурному плані висока ще до початку будівельних робіт. Вона не може опускатися, але навпаки – щороку сягає вище. І це добре та правильно, адже у Львові кожен третій будинок – пам’ятка архітектури. Це виникло не на рівному місці. Львів свого часу будували одні з найкращих будівельників в Європі. Мусимо робити або краще, або бодай на їхньому рівні. Банально й прагматично, це бізнесовий підхід: якщо ми хочемо заробляти у Львові, продавати тут квартири, то мусимо й відповідно дбати про місто.

Будівельники та місто. Ці стосунки не можна назвати суто робочими: у Львові, як і, мабуть, в усіх інших містах, побутує думка, що ці дві сили або воюють одна проти одної, або спільно «грабують» міста та землі містян. Як є насправді?

Насамперед хочемо подякувати усім львів’янам та владі регіону, міста за ту надзвичайну атмосферу та сприятливий клімат для гостей. Після закінчення війни, Львів, прогнозуємо, може стати одним із лідерів у туристичній сфері Європи. Власне до того призведе той досвід, який люди уже зараз отримують в нашому місті.

Люди не поспішають покидати Львів, переселенці збільшують його населення. Ну і робоча сила сюди «кочує» через релокацію виробництв. Та й багато європейців, подивившись і ближче пізнавши Львів, припускаємо, готові розвивати у нас бізнес після війни.

Що ж до відносин із владою міста. Власне тепер, у час війни, як ніколи буде актуальним питання шкіл, садків, доріг, місць відпочинку для дітей та їхніх батьків, іншої необхідної соціальної та комунальної інфраструктури. І з будівництвом нових комплексів потрібно це враховувати, адже бюджет міста, вочевидь, через війну буде зменшений. Львів не зможе так ретельно дбати про інфраструктуру і соціальну складову, як і в мирні часи. Тим паче, що кількість населення збільшилася.

А пайові внески забудовників, з яких власне йшла розбудова інфраструктури, скасували на законодавчому рівні. Отож є діра, яку треба наповнити фінансами і справами. Зараз ми розуміємо, що потрібно активно долучатися до цих процесів, самим фінансувати необхідні роботи. Не хочете виділяти кошти на ці цілі, щоби ними керувала громада? Все дуже просто! Керуйте самі! Приходьте із готовими рішеннями для міста. Якщо ви впевнені, що хтось нечистий на руку, то робіть самі. Ми не просимо когось (владу, депутатів, уряд) будувати нам школу – ми просто її самі будуємо. А це інвестиції в Україну на сотні років у майбутнє! Ми не чекаємо, поки замінять трубу чи прокладуть дорогу. А самі інвестуємо туди, аби наші майбутні мешканці мали той комфорт, який заслуговують.

Якщо комусь не подобається наш підхід, то його справи. «Диванні експерти» можуть і далі чекати. Ми ж кажемо: прийди до міста і спитай: «Чим я можу бути корисним?». Треба мережу змінити – без проблем! Адже це всі наші клієнти. Саме вони будуть усім цим користуватися. Чого тут будувати, якщо тут не подобається Львів?

Ну і насправді місто відкрите до діалогу. Ми не мали жодного разу дискомфорту у спілкуванні із посадовцями, міською владою. Місто майже завжди краще знає, що потрібно для громади. Треба просто іти й розмовляти. Можуть бути дискусії, звісно, але це робочі моменти, які минають під час розмов.

Ваші візії Львова та інших міст. Який вигляд будинків, який рівень комфорту та захисту оберемо ми, українці?

Львів зараз фактично є тиловим містом. Перш за все, він має дати людині відчуття безпеки та комфорту. Щоб люди, яких зачепила війна, могли в цьому місті почувати себе безпечно, рознапружитися, відійти від горя і лиха та прийти до тями. Зрозуміти, сподіваємося, що не все так погано. Що є місце в Україні, яке дасть їм сили відновитися. Це через те, що тут нема фактично війни, Львів – це відпочинкові зони для переселенців. Ну і, звісно, архітектурні речі теж заспокоюють людину. Гарний будинок, якісна робота, чудовий міський простір додають оптимізму.

Тож місто, на наш розсуд, мало б бути комфортним не тільки для львів’ян, але й для людей, які позбулися своєї домівки. Ну і також до нас їде багато туристів. Їм тут цікаво, тому не можна псувати місто хаотичною забудовою. А треба показувати якісні проєкти. Щоби люди не просто приїхали і подивилися на нас, а й мали бажання жити у Львові, оселятися в місті.

Розвинемо цю важливу тезу. Львів стає не просто містом тиловим. Але й містом контакту. Тут зустрічаються люди, які втекли від війни, які приїхали на ротацію, і весь світ, який приїжджає підтримати Україну. Фактично, ти майже стовідсотково прибудеш у Львів. І місто – це перше враження про Україну в світі. Власне від цього залежить, як сприйматимуть нас, державу та українців. Тому вважаємо, що Львів – це міст між Україною у вогні війни і цивілізованим світом. Побувати у Львові зараз – модно. І мусить бути комфортно у плані житла, забудови та архітектури.

Наприкінці порадьте українцям і львів’янам зокрема, та й, можливо, гостям із інших країн, як отримати «правильне» житло у Львові? Як отримати бажане?

Усіх клієнтів ми (без образ) поділяємо на два типи. Є люди, які інвестують в житло. Їм радимо відверто повідомити про свої плани. Інвесторам головне – стабільність компанії і рентабельність. Грубо кажучи, який відсоток заробітку після продажу майна. Таким людям варто подивитися на проєкти, які компанія робила і робить.

І є клієнти, які обирають житло для себе. Вони мусять дивитися ретельно. Насамперед – локація, мобільність і доступність усіх послуг. Інфраструктура має бути на висоті. Наприклад, ще за час пандемії COVID-19 ми переконалися, що людям до вподоби житлові комплекси закритого типу. Там можна поєднувати роботу, відпочинок, навіть спорт – якщо є якісні спортзали. Внутрішня інфраструктура мікрорайону відтак має забезпечувати весь побут. У наших житлових комплексах люди мають себе максимально комфортно почувати. До речі, аби підкріпити свої слова діями, вже зовсім скоро повідомимо про наш сюрприз для майбутніх клієнтів та нову колекцію від Resident Development. Відтак адекватний рівень життя та соціальної інфраструктури шукайте та вимагайте й у інших забудовників.