«Черги авіаперевізників поки не видно»

Протягом останніх тижнів у Львівському міжнародному аеропорту «Львів» відбулось багато змін. Лише 2 квітня міністр інфраструктури Андрій Пивоварський оголосив про режим «Відкрите небо» для львівського летовища, а вже 10 квітня призначив нового в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Ним став Дмитро Шинкарчук, завданням якого стане вирішення економічних проблем аеропорту, наявність яких помітна вже при в’їзді на велику, але порожню парковку аеропорту.

Пропускна спроможність львівського аеропорту дозволяє обслуговувати 20-26 рейсів на годину, а пропускна спроможність терміналу – 2000 пасажирів/год. Але цей потенціал летовища не використовується. Максимальна кількість одночасного прийому рейсів, яка буває у Львові – це 4-6 рейсів на годину та 600-700 пасажирів. Навіть під час так званого «високого сезону літньої навігації» наш аеропорт приймає лише 15-18 рейсів в день.  А в звичайні періоди – 40 рейсів на тиждень.

Про те, чи пожвавішає робота міжнародного аеропорту «Львів» завдяки «Відкритому небу» ZAXID.NET розповів виконавчий директор державного підприємства В’ячеслав Чеглатонєв.   

Що означає для аеропорту та Львова загалом оголошення режиму «Відкрите небо»?  

З моменту оголошення «Відкритого неба», тобто з 2 квітня, аеропорт вступив в активну стадію перемовин з авіакомпаніями. На сьогодні ми ведемо переговори з 25 авіаперевізниками -  пріоритет надаємо лоукостерам, наприклад, Ryanair, EasyJet, Flydubai, Air Arabia, Air Berlin тощо. Тобто з компаніями, які є провідними лоукостерами не лише в Європі але й у світі. Вихід навіть одного з них на наш ринок дозволить нам суттєво збільшити пасажиропотік та мережу маршрутів.

Цим компаніям ми вже надіслали звернення та презентацію  аеропорту, в якій максимально продемонстрували наші інфраструктурні та туристичні можливості, що важливі для  прийняття рішень. Проте на даний момент свою готовність збільшувати кількість рейсів зі Львова висловила лише компанія «Турецькі авіалінії».

Саме ця авіакомпанія буде першою, завдяки якій ми відчуємо переваги «Відкритого неба» для львівського аеропорту?

На жаль, приклад цієї компанії якраз демонструє те, що говорити про повне «відкриття неба» ми на сьогодні не можемо, оскільки існує цілий ряд обмежень. І саме авіалінія Львів-Стамбул є показовим прикладом.

У нашому випадку є зацікавлена авіакомпанія «Турецькі авіалінії», яка вже з травня готова здійснювати 7 додаткових рейсів. Проте, попри оголошення режиму «Відкритого неба» для нашого аеропорту, на цьому напрямку діє обмеження на кількість рейсів, встановлені в рамках двосторонньої угоди між Україною та Туреччиною. Згідно з цією угодою, кожна країна може виконувати лише 7 рейсів на тиждень. При цьому «Турецькі авіалінії» здійснюють 7 рейсів на тиждень, а українські перевізники  не здійснюють жодного. І поки не зняті обмеження на кількість рейсів, про їх збільшення [для турків] мова не може йти.

І турецька сторона, і ми написали листи до голови Державіаслужби України та до міністра інфраструктури з проханням зняти всі обмеження на цій ліній щодо кількості рейсів та призначення авіаперевізників. Відповіді поки що не отримали.

Такі обмеження діють і на інших напрямках?

На інших напрямках черги нема. Але треба розуміти, що зараз український ринок для міжнародних авіаперевізників не є привабливим через складну політико-економічну ситуацію, девальвацію гривні, ризики для авіаперевізників, які тягнуть  за собою високу вартість страховки. Окрім того, важливим фактором є зниження платоспроможності населення. За великим рахунком, уже не принципово: коштує квиток 500 чи 50 євро – це все одно дорого.

Безумовно, одним з найважливіших чинників також є візовий режим. Сьогодні лише близько міьйона мешканців України мають шенгенську візу, що є суттєвим бар’єром для розвитку авіаперевезень. От зняття візового режиму відразу ж відчули б аеропорти, і авіаперевізники, і туроператори.  

Тобто очікувати найближчим часом збільшення кількості авіаперевізників у Львові не варто і захоплюватись можливостями «відкритого неба» також?

Скажімо так – ми черги не спостерігаємо. Я вже казав, що говорити про повне відкриття неба зарано, поки не буде знята ціла низка обмежень.  Проте для нас ця угода – це можливість, яку необхідно використати.

Ми дуже хочемо щоб тут з’явились і Ryanair, і EasyJet. Ми готові надавати знижки і обслуговувати рейси за 35-40 хвилин. Але... наразі особливо охочих нема, наш ринок не є привабливим. Однозначно цей експеримент має позитивні наміри і перспективи. Але чи буде від нього ефект, ми зрозуміємо не завтра.

Що стане доказом того, що експеримент вдалий?

Це залучення нового авіаперевізника та відкриття нових рейсів, а також зменшення вартості авіаквитків – лише тоді ми зможемо оцінити переваги "Відкритого неба". А для цього угода про відкрите небо має бути реалізована повноцінно, бо зараз через існуючі двосторонні угоди між країнами про обмеження на кількість рейсів, ця угода не означає [автоматично], що будь-яка компанія з будь-якої країни може здійснювати рейси до Львова.

Крім того, варто пам’ятати, що запровадження режиму «Відкрите небо» – це одностороння акція – лише з боку України. Тобто іноземні компанії можуть здійснювати рейси до нас, а от наші авіаперевізники не отримують жодних преференцій.

Чи є з боку держави сприяння?  

Державіаслужба вже повідомила, що надіслала листи до деяких держав про зняття обмежень в рамках двосторонніх угод на кількість рейсів та призначення перевізників, проте наш аеропорт наразі не володіє інформацією до яких саме країн було направлено звернення – ми ще не отримали відповіді від авіаційних чиновників. Але зі свого боку вже вступили в переговори з авіакомпаніями.  Адже механізм полягає в наступному: якщо знято обмеження, то авіакомпанія направляє звернення  до Державіаслужби з повідомленням, що вона  буде виконувати рейси і отримує формальну згоду.

Або не отримує?

На сьогодні Державіаслужба гарантує, що всі будуть отримувати погодження.

Тобто якщо аеропорт знайде зацікавлену компанію, її вихід на наш ринок майже гарантований?

Нібито так. Але власне приклад з «Турецькими авіалініями» поки що це спростовує.

Наскільки ви готові сприяти залученню авіаперевізників, наприклад, за рахунок тих же знижок на обслуговування?    

Насправді у витратах авіакомпаній наземне обслуговування займає в сумі не більше 10%, тому будь-які знижки не є вирішальним фактором для прийняття рішень. Хоча ми готові надавати знижки, але, наголошую, що це не є вирішальним фактором для відкриття нових рейсів. Важливішим для авіакомпаній є ціни на пальне, заробітна плата персоналу тощо.

Що справді було б для нас важливим, так це залучити такого перевізника, який би базувався в нашому аеропорту. Адже базування лише одного літака в аеропорту – це мінімум 6-7 додаткових рейсів на тиждень, що дуже важливо для завантаження виробничих потужностей, розвитку маршрутної мережі тощо. Це питання ми піднімали  на рівні міністерства та парламенту.

Проблема в тому, що питання базування повітряних суден у Львові не врегульовано законодавчо. Ми отримали певні гарантії від чиновників щодо спрощення процедури і підписання відповідного закону, який дозволить базування літаків в нашому аеропорту.  Є ще низка потенційних перевізників, яким було б зручно тут базуватися. Не кажучи вже про сегмент бізнес-авіації – адже зараз місцеві [львівські] підприємці, які мають свої літаки, змушені їх базувати у сусідній Польщі.

Це суттєво вплине на завантаженість аеропорту?

Так, це дуже суттєвий момент, адже сьогодні у нас є лише аеропортовий збір за понаднормову стоянку. Це не лише львівська проблема. У нас в країні не існує поняття базування – лише аеропортовий збір за понаднормову стоянку літака, який обраховується на кожну тонну ваги за кожну годину. Відтак це дуже дорого. При постійному базуванні діють зовсім інші тарифи і умови. Але для цього потрібні зміни в законодавстві. Ми вже маємо певні запевнення з боку держави і сподіваємось це питання буде врегульовано вже найближчим часом.