Російські військові активізували атаки на логістичні та складські приміщення, зокрема і склади фармдистриб’юторів. І якщо спершу люди ринули скуповувати крупи та інші продукти, то останні удари по фармацевтичній інфраструктурі спричинили підвищений попит уже в аптеках. У мережі також з’явилися повідомлення про те, що подекуди складно знайти «Еутирокс» та «L-Тироксин», які використовують для лікування захворювань щитоподібної залози.
Чи є в Україні дефіцит ліків, чому потрібний препарат може тимчасово зникнути з аптек, чи варто купувати медикаменти про запас і як атаки можуть вплинути на ціни, з’ясовував ZAXID.NET.
Які фармацевтичні склади атакували росіяни?
Серія атак на фармацевтичну логістику розпочалася ще в серпні. Тоді росіяни кілька разів ударили по гуманітарному складу ВООЗ у Дніпрі, де зберігалися медичні матеріали для прифронтових лікарень. У вересні під ударами опинилася комерційна фармацевтична інфраструктура. Так, 3 вересня на Київщині були пошкоджені склади «Біокону», Teva та ВООЗ. Найбільших руйнувань зазнав комплекс «Біокон» із двома складами загальною площею близько 45 тис. м², де зберігалися переважно імпортні препарати. Також ворог зруйнував склад лікарських засобів мережі «Аптека Доброго Дня».
«Сотні тонн медикаментів, які так чекали пацієнти по всій країні для лікування найрізноманітніших хвороб, знищені за одну мить», – повідомив директор зі стратегічного розвитку компанії Сергій Горніцький.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google8 вересня росіяни повторно вдарили по раніше знищеному складу «Оптіма-Фарм» у Києві. Щоправда, приміщення було порожнім, тому нових втрат ліків не зафіксували.
12–13 вересня пошкоджень зазнав комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі, а 14 вересня росіяни атакували склад фармдистриб’ютора «БаДМ» в Одесі. Точні обсяги знищених під час останніх атак препаратів компанії наразі не оприлюднили. Однак, очевидно, що вони суттєві.
Чи є в Україні дефіцит ліків?
Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда у коментарі ZAXID.NET запевнив, що загального дефіциту ліків в Україні наразі немає. За його словами, через перебудову логістики можливі тимчасові перебої з окремими препаратами, однак фармацевтичний ринок уже має досвід роботи в умовах війни.
«Попри те, що ворог систематично атакує фармацевтичні склади і це вже щонайменше четверта атака за місяць, галузь ще у 2022 році навчилася працювати в умовах війни. Можуть бути певні перебої з окремими позиціями через перебудову логістичних маршрутів, але глобального дефіциту ліків в Україні не повинно бути», – пояснив Олександр Комаріда.
Водночас Аптечна професійна асоціація України вже фіксує наслідки атак. За інформацією, яку АПАУ отримує від аптек, в окремих регіонах зріс попит на препарати для лікування хронічних захворювань та інші ліки, необхідні для безперервної терапії.
Як зазначили в асоціації, аптеки також повідомляють про дефектуру, тобто тимчасову відсутність окремих препаратів у постачальників, зокрема ліків із програми «Доступні ліки». Крім того, виникають затримки з доставкою, а запасів деяких препаратів залишилося лише на два-три тижні. При цьому частина постачальників поки не може назвати точних строків повного відновлення поставок.
В АПАУ застерегли, що наслідки знищення фармацевтичних складів можуть проявлятися поступово – у міру того, як дистриб’ютори та аптеки вичерпуватимуть наявні запаси. Якщо логістичні проблеми триватимуть, перелік тимчасово відсутніх препаратів може розширитися.
Препаратів бракує: яка реальна ситуація в аптеках
Про погіршення ситуації ZAXID.NET розповіла й фармацевтка однієї з аптек Львова Анастасія Набі. За її словами, ще минулого тижня (7–13 вересня) більшість препаратів була в наявності, однак станом на 15 вересня окремі позиції вже складніше замовити.
«Минулого тижня я казала, що все є і про який дефіцит може йтися. Зараз, на жаль, уже не можу так сказати. Деякі позиції відсутні, але ситуація не критична. Представники постачальників кажуть, що приблизно за два тижні постачання має відновитися», – розповіла фармацевтка.
За її словами, найбільше проблем із наявністю окремих препаратів наразі спостерігається у Києві. Аптека, у якій вона працює у Львові, відправляє ліки «Новою поштою» покупцям з інших міст. Останнім часом значна частина таких замовлень прямує саме до столиці.
Найчастіше замовляють «Еутирокс» і дитяче харчування. Це створює додаткове навантаження на запаси аптек в інших регіонах.
Фармацевтка радить людям, які постійно приймають призначені препарати й хочуть купувати ліки конкретного виробника, мати одну додаткову упаковку приблизно на місяць.
«Базову домашню аптечку також можна поповнити, але не стільки через загрозу дефіциту, скільки через можливе зростання цін», – додала вона.
За словами фармацевтки, останнім часом зі складів до аптек надходить значно більше товару, ніж зазвичай. Вона припускає, що дистриб’ютори намагаються розосередити запаси, аби в разі нових атак уникнути одночасного знищення великої кількості препаратів.
Водночас значно серйозніші наслідки, на її думку, могло б мати пошкодження фармацевтичного виробництва.
«Складські запаси можна перерозподілити та відносно швидко поповнити. Натомість для відновлення пошкодженого заводу знадобиться значно більше часу і коштів», – пояснила фармацевтка.
Які ліки можуть тимчасово зникнути з аптек?
Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації теж підтвердив, що найшвидше з аптек можуть зникати препарати, які люди приймають постійно, зокрема ліки від серцево-судинних захворювань і засоби гормональної терапії. Однак, за словами Олександра Комаріди, причиною може стати не лише знищення запасів, а й надмірний попит.
«Якщо серед населення виникнуть панічні настрої, з полиць насамперед вимиватимуть ліки від хронічних захворювань, препарати для серцево-судинної системи та гормональної терапії. Але це буде пов’язано з тим, що люди купуватимуть їх у значно більшій кількості, ніж їм насправді потрібно», – зазначив він.
Олександр Комаріда додав, що на пошкоджених складах зберігалася велика кількість різних препаратів. Водночас аналогічні ліки або препарати з тією самою діючою речовиною залишаються на інших складах дистриб’юторів та в аптечних мережах. Тому зараз основне завдання – перерозподілити наявні запаси та перебудувати маршрути постачання.
«Майже всі лікарські засоби або їхні аналоги є в інших дистриб’юторів та аптечних мереж. Потрібно буквально трохи часу, щоб перебудувати логістику й по-іншому довезти ці препарати», – сказав голова правління асоціації.
За його словами, «Еутироксу» та «L-Тироксину» в окремих аптеках справді стало менше, проте говорити про їхній дефіцит зарано. Представники аптечних мереж запевнили асоціацію, що препарати є на складах, а для їх перерозподілу між аптеками потрібно один-два дні. Крім того, препарати з левотироксином виробляють не лише іноземні, а й українські компанії.
Довідково. «Еутирокс» і «L-Тироксин» – це торговельні назви препаратів з однаковою діючою речовиною – левотироксином натрію, синтетичним аналогом гормону щитоподібної залози тироксину. Їх переважно призначають людям із гіпотиреозом, коли щитоподібна залоза виробляє недостатньо гормонів. Такі препарати пацієнти зазвичай приймають щодня і протягом тривалого часу, часто – пожиттєво.
Чи варто купувати ліки про запас?
Олександр Комаріда радить сформувати запас на строк до 3 місяців лише людям, які через хронічні захворювання постійно приймають призначені лікарем препарати. Купувати про запас інші медикаменти або скуповувати більше, ніж потрібно для лікування, він не рекомендує.
Експерт пояснив, що програма «Доступні ліки» вже дозволяє отримувати препарати одразу на три місяці. Фармацевтичний ринок враховує цю можливість під час планування запасів, тому отримання пацієнтами передбаченої кількості ліків не повинно спричинити їх нестачу.
«Потрібно купувати лише ті препарати, які людина приймає через хронічне захворювання, а не скуповувати все підряд. Фармацевтичний бізнес адаптувався до того, що пацієнт може прийти до аптеки й отримати тримісячний запас за програмою “Доступні ліки”», – пояснив Комаріда.
Чи має Україна резервні запаси ліків?
В Україні формують державний запас рідкісних і дороговартісних препаратів, необхідних для порятунку життя. Як повідомив директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов, із міркувань безпеки ліки зберігають невеликими партіями у різних місцях, розташування яких не розголошують.
Наприкінці серпня уряд також спростив умови зберігання лікарських засобів на час воєнного стану. Фармацевтичним компаніям дозволили залучати додаткові приміщення та використовувати склади інших ліцензованих компаній. Це дає змогу розосередити препарати між кількома локаціями й зменшити ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок російських атак.
Крім того, за словами Адаманова, великі міжнародні виробники мають запаси лікарських засобів на складах у Європі. У разі потреби це дозволить їм швидко поповнити запаси препаратів в Україні.
Водночас держава не створює централізованих запасів звичайних безрецептурних, противірусних і знеболювальних препаратів. Адаманов пояснив це тим, що такий товар можна відносно швидко довезти або виробити.