Давні антимінси та плащаниці виставили для огляду у Львівському музеї історії релігії

У час Великого посту у Львівському музеї історії релігії відкрили виставку плащаниць та антимінсів із власних фондів. Експозиція буде доступною до середини травня.

Найдавнішу українську плащаницю, яка збереглася, датують XV століттям, вона походить із Пустомитівщини і зараз зберігається у Нацмузеї. На виставці ж у Музеї історії релігії демонструють святині від XVIII століття.

«Дуже багато плащаниць було знищено в часи радянської влади, коли закривалися церкви, відбиралося церковне майно, плащаниці так само пішли в небуття. Але з тих колекцій, які ми маємо по музеях, є дуже гарні зразки з таким національним колоритом», – розповідає кураторка виставки Лідія Довгань.

І якщо плащаниці – це святині, які доступні вірянам, то антимінси бачать лише священики – їх ніколи не показують мирянам. А на виставці з'явилася така нагода. Антимінс – це освячена тканина із зашитою частинкою мощів святих, на ній під час літургії звершують таїнство євхаристії. На них зазвичай зображено хрест і оплакування спасителя.

«Отака графіка антимінсів – оплакування або покладання Ісуса Христа до гробу формується на наших землях у XVII столітті і стає найбільш поширеною у XVIII, XIX і XX століттях», – додає кураторка виставки Лідія Савчук.

Зображення на тканину наносили за допомогою металевого кліше, покривали фарбою і робили відбиток. Таке кліше демонструють на виставці. «Це кліше виготовив Юліан Макаревич на замовлення Андрея Шептицького у 1901 році, в той час, коли Андрей Шептицький став митрополитом Галицьким і Львівським», – розповідає Лідія Савчук.

У збірці музею історії релігії є півсотні таких антимінсів. Найдавніший – із Перемишля, створений на початку 1700-х років. Презентують і вишиту святиню, яку використовували священики УГКЦ у підпіллі.

Ще один експонат створено недавно, але він має історичну вартість. На ньому звершував євхаристію кардинал Мирослав Іван Любачівський у 1991 році, коли УГКЦ вийшла з підпілля і вперше молилася у Соборі святого Юра.