Діти – заручники безвідповідальності

Ця стаття не про виховання, не про стосунки батьків і дітей, а про потребу глобальної зміни парадигми управління і відповідальність в освіті.

Заходжу на це пояснення в Інтернеті:«управління − це цілеспрямований вплив на певний об'єкт з метою стабілізації або зміни його стану таким чином, щоб досягти поставленої мети.Щодо діяльності окремої організації, установи чи підприємства управління означає сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення окреслених в рамках організації цілей. Процес управління має місце там, де здійснюється організована діяльність людей з метою досягнення певних результатів».

А тепер перекладемо це на систему освіти: шукаємо скоординовані дії, заходи.

Давайте ще розтлумачимо щодо установ що координують процес:

Обласний департамент освіти –районний відділ освіти – керівники закладу

Але.... Ще є депутати, голова адміністрації, ради і т.д.

І всі ці рівні впливають на рішення: наявність установи, її можливостей, її стан і її фінансування, хто нею буде управляти.

А тепер по фактах:

Приїхали ми в село ЗашківЖовківського району,щоб зрозуміти, чим можемо допомогти. Ми потрапили в якесь провалля в часі.

1. Знайшли невеличкий двоповерховий будиночок без назви. Нас зустріла жіночка,яка назвалася керівником.Збоку тулилися дівчинка і песик. Спершу я подумала,що потрапила до когось додому, але....Це був садочок!
2. На першому поверсі два неопалюваних приміщення.Дуже скромних, точніше бідних, і дуже сирих. А у вузенькому коридорі стоять такі зворушливі дитячі черевички.
3. Другий поверх – одразу відчуваєш запах сечі,бо на поверсі стоять дитячі горщики. Ще на поверсі розмістилися прохідна спальня і кімната для ігор.

У навчальному закладі немає туалетів,немає окремого місця для умивальників (хоче наявні санітарні вигоди важко назвати умивальником). І, звісно, навколо холод і сирість !!!!!

4. Про керівника. Четвертий рік на посаді. Зберігає всі записи попередників,які наважувалися щось просити в Жовківському районі ще в 2011 році. В цей садочок ходить її дитина. Немає жодної віри в те,що бодай щось зміниться. Тому й не витрачає часу на спроби. А для чого? Хто вона така? Лише маленька особа,яка тихенько собі працює.Дуже тихенько,дуже...

А зрештою, хто це має змінювати? Напевно,для цього є хтось на горі? А де та гора?! Яка вона?! І чи гора вона в прямому значенні цього слова?

Підсумую: в приміщенні старого млину, який став дитсадком,навчаються 40 дітей. Вони і їхні батьки переконані,що це місце називається «садочок». Ніхто не вживає назви «дошкільний навчальний заклад». Бо це не так.

5. Шукаємо гору!

Ідемо до голови сільської ради Зашкова, щоб прояснити ситуацію. Оскільки вже поспілкувалися із завідувачкою садочку, то спробували побудувати логічний ланцюжок та зрозуміти що не так, чому діти виходять крайніми та обділеними?

Сільський голова

Приємна жінка, яка пішла на контакт. Нам вдалося довідатися, що у цьому селі є заморожене будівництво.Попередній проект призначався для навчального закладу, в котрому мав би бути садок.Однак, будівництво вже давно зупинено і заросло бур’янами. Голова сільради  дуже боялася називати річний бюджет села.Все ж таки ми довідалися із її слів, що він складає 600 тис.

До речі, завідувач Зашківського ДНЗ сказала, що в рік на садок виділяють 10 тис. грн., всі інші кошти вони збирають за допомогою батьків. Одразу постає питання, а скільки виділяється на фестиваль, котрий традиційно проводиться у Зашкові? І що важливіше: три дні музики чи добробут дітей?10 тисяч – смішна сума, як для 40 дітей, які там навчаються. Але їх батьки роблять все можливе, щоб хоч якось підтримувати заклад.

Жовківський районний відділ освіти

Прибули ми туди, щоб бути точній близько 12:15.Нажаль, керівника не було на місці – обід. Шкода, але нам так і не вдалося з ним зустрітися, оскільки і в робочий час його також не було. Вже коли увірвався терпець чекати (13:05), ми увійшли до приймальні де була секретар, яка перетелефонувала керівнику. Він із її слів сказав, що буде за 5 хв. Коли ж пройшло 10 хв і нам знову сказали, що ще 5 хв, то це вже перейшло всі межі.

Зустрітися нам так і не вдалося, з чого зробили відповідні висновки. Чи то небажання, чи то приховування інформації... Можемо розмірковувати багато, але факт залишається фактом – страждають діти, котрі стали заручниками безвідповідальності.

А тепер повернемося до початку статті: управління і відповідальність в освіті

То хто той відповідальний?! Так виглядає що батьки! 

Сказати, що це система управління –не можна, бо менеджмент відсутній як і пряме значення слова «управління». Маємо лише нашарування слоїв структур і повну безвідповідальність. А наслідки на собі відчувають діти...

Невже Жовківський район не вбачає за необхідне втрутитися? Цікаво, а хоча б раз туди виїжджали?!