Досить жувати шмарклі!
Суспільство

Досить жувати шмарклі!

Як у Львові долають кризу дитячих садочків

Ганна Аргірова, 30 травня 3214 1

За останні чотири роки у Львові відкрили майже 3000 нових місць у дитячих садках. Це майже вдесятеро більше, ніж за 2010-2014 роки. ZAXID.NET проаналізував, як вдалося досягнути таких результатів, яке місце посідають у подоланні кризи приватні садочки та що мають знати батьки, щоб їхня дитина потрапила і не вилетіла з дитячого садка.

***

Щодня до 11:00 кожний дитячий садочок відправляє інформацію про відвідуваність дітей в управління освіти Львівської міськради. День за днем за цією інформацією спостерігають. Коли помічають гарячі точки, де відвідуваність спадає, то терміново виїжджають у цей садочок, щоб переконатися у цьому на власні очі.

«Якщо діти не ходять, то ми добираємо наступних у електронній черзі дітей», – розповідає cпеціалістка з питань дошкільної освіти управління освіти Львівської міськради Наталія Клочко. Якщо ваша дитина не ходить до державного садочка два місяці, то найбільш імовірно, що вона втратить своє місце. «Це розтрата державних коштів», – вважає вона.

З 2016 року динаміка розвитку дитячих садочків позитивна. Попри це тема досі залишається чутливою для львів'ян. «Але це не тільки проблема Львова, а й інших міст України», – впевнена Наталія Клочко. Вона розповідає, що навіть вивчаючи закордонний досвід (Німеччина, Польща, Болгарія) переконалася, що там також є проблеми впровадження і розвитку дошкільної освіти.

«Дошкільні заклади – це не школи, коли можна посадити тридцять-сорок людей в одному класі і вони можуть самостійно навчатися», – каже Наталія Клочко. У дитячих садочках не може бути така кількість вихованців. «Згідно із законодавством, ми мусимо доглядати і пильнувати цих дітей», – уточнює Клочко.

Водночас якщо звернути увагу на статистику, то бачимо, що у 2018 році у середньому в одній групі навчалися 29 дітей. Ще дев'ять років тому ці показники були менші – 26 людей, але з кожним роком цифра збільшувалася і досягла свого піку у 2014 і 2016 роках.

Окрім того, варто звернути увагу на внутрішню міграцію населення. До Львова переїжджають з сусідніх міст та сіл. Також після анексії Криму та початку війни кількість дітей суттєво зросла. Найбільше дітей дошкільного віку (0-6 років) було у 2014-2016 роках. Наразі ця цифра менша – 39,9 тис. дітей.

«Тому ми намагаємося відкрити якомога більше нових груп та закладів, пробуємо якось вирішити цю проблему», – розповідає Наталія Клочко. Наприклад, на цей момент вже вивільнили всі приміщення від орендарів. Раніше приміщення, які управління освіти ЛМР мало у своєму підпорядкуванні, могли здавати в оренду. Із 90-х рр. був спад народжуваності.

Окрім того, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський у своєму влозі розповідає, що на момент розпаду Радянського Союзу Львів був забезпечений дитсадками на 120%. Деякі приміщення продавали, деяку частину здавали в оренду. Коли ж населення у Львові збільшилося, то дитячі садочки раптово стали проблемою, адже місць на всіх критично не вистачало.

Тоді дошкільні заклади змушували закриватися або «ущільнюватися», бо частину віддавали під оренду. Все це робилося з метою збереження приміщення. Наразі ці приміщення вже забрали і відкривають там додаткові групи. За словами Чаплінського, за таким принципом до 2020 року планують відкрити групи ще на 600 дітей.

За останні три роки у Львові відкрили три нових дитсадки. Водночас це не є головною причиною приросту нових місць у садочках. Адже з 2016 року стабільно кожного року нова тисяча дітей може отримати можливість ходити до комунального садочка. Це цікаво, що таких швидких темпів розвитку вдалося досягнути лише за останні декілька років, тому що з 2010 по 2015 роки у Львові відкрили лише 371 нових місць. Отже, зміни таки відбуваються!

Де кожного року знаходять місця для тисячі нових дітей? Співвласниця львівського приватного дитсадка «Пташеня» Христина Шабат впевнена, що цьому допомогло спрощення ліцензійних умов та державних будівельних норм, а також норм з харчування і ще багатьох бюрократичних процедур для нових садочків. «І комунальні заклади також цим користуються, адже це відкриває для них більше можливостей для оптимізації приміщень, і вони можуть відкривати більше нових місць у дитсадках», – пояснює Христина Шабат.

Окрім того частково збільшення груп вдалося досягти завдяки перепрофілюванню. «Логопедичну групу мають відвідувати 12-15 дітей. З такою групою працювали два вихователі, помічник вихователя та логопед», – пояснює Наталія Клочко. На один дитячий садочок може бути одна чи дві логопедичні групи. Всього садків, у яких були такі групи, було 50 із 108. Але відвідуваність була поганою, приходило лише 60% дітей.

«Окрім того, ми звернули увагу на статистику звернень до інклюзивно-ресурсного центру. З'ясувалося, що кожна третя дитина потребує виправлення вад мовлення», – каже Наталія Клочко. Вона пояснює, що за рахунок того, що такі групи налічують лише 12 людей, то умовні 32 дитини не дочекаються своєї черги. «Бо вони просто не помістяться», – наголошує вона. Тож в управлінні освіти відважилися на досить сміливий крок.

«Після дослідження кожної групи ми вирішили ввести у кожний дошкільний заклад певну кількість логопедів. Тобто діти тепер ходять до загальної групи, а у нас з'явилася можливість розширити групи», – пояснює Наталія Клочко. Також вона розповіла, що місця можна збільшувати за рахунок оптимізації простору: «Садки, які будували у 90-х, – це групове приміщення, спальне приміщення, туалетна кімната, роздягальня. Це все величезний простір. Коли ми аналізували європейський досвід, то переконалися, що там є відкритий простір, який радше схожий на студію».

Юліан Чаплінський підтверджує цю тезу і каже, що європейський досвід орієнтується на оптимізацію простору. Немає потреби заставляти все меблями і нагромаджувати простір. Так само можна оптимізувати простір завдяки дво-трирівневим ліжкам. Такі зміни вдалося зробити у 163 садочку, 52, у 183, 171 та інших. Також головний архітектор Львова розповідає, що зовсім не обов'язково оснащувати нові садочки приміщенням для приготування їжі, адже можна користуватися послугами компаній доставки їжі, яких у Львові достатньо.

Окрема тема, якою займається управління архітектури – це планування нових кварталів і мікрорайонів, коли розробляються докладні плани територій, на яких передбачаються дошкільні заклади. «Ми змушуємо на своїх територіях або орендованих міських передбачати садки, щоб та територія як мінімум резервувалася, щоб на тій території з'явилися ці садки», – розповідає Юліан Чаплінський. Водночас він зазначає, що не всі, хто обіцяє дійсно згодом будують ці садочки.

Львів'ян часто цікавить, якими будуть садочки у новобудовах – приватними чи комунальними. Чаплінський зазначає, що з такими питаннями варто звертатися до забудовників, у яких ви купуєте квартиру. «Найімовірніше вони вам скажуть, що садок буде приватним або його взагалі не буде», – говорить головний архітектор Львова.

Наразі у місті зареєстровано лише 12 приватних садочків. Але варто зазначити, що це дуже непевна цифра. «Це ті приватні садочки, які самі до нас прийшли. Вони мають ліцензію, яку отримали в області. І паралельно вони принесли до нас статут і погодили його», – пояснює ZAXID.NET Наталія Клочко. Саме ці приватні садочки кожного року подають звіт про кількість груп і всю необхідну інформацію. «Нині велика частина приватних садочків називає себе клубами, мабуть, тому вони вважають, що не зобов'язані отримувати ліцензію», – додає Наталія Клочко.

«Насправді у Львові більше п'ятдесяти приватних садочків. Ринок є дійсно перенасиченим. Але питання у тому, наскільки легально вони діють», – говорить Христина Шабат. Вона наголошує, що систему отримання ліцензії значно спростили. «Тому я не знаю, чому люди не беруть на себе відповідальність, але це безумовно історія до першого випадку. З іншого боку, батьки підписують договори і кожен сам приймає рішення, до якого садочку буде ходити його дитина», – вважає Христина Шабат.

Варто зазначити, що до приватних садочків місто не має відношення, тому що область видає ліцензію. Водночас Наталія Клочко зазначає, що до управління освіти досить часто звертаються батьки зі скаргами на приватні садочки. Наталія Клочко і Христина Шабат радять батькам перш ніж віддавати дитину до садочка переконатися, що він має ліцензію. А також дізнатися, за якою програмою працює заклад.

І якщо з проблемою нестачі місць поступово вдається впоратися завдяки реорганізації, електронним спискам і відновленню приміщень, то є ще одна проблема, яка може стати глобальною загрозою у майбутньому. А саме нестача кадрів. Переважна більшість вихователів у державних садках – старші люди, які працюють там вже не перший десяток років. Дані це підтверджують – кількість вихователів зменшилася.

«Відтік кадрів, пов'язаний із заробітною платою», – пояснює Наталія Клочко. Управління освіти підвищило заробітну плату на рівні міської ради і міського бюджету вихователям на 10%. «Але це тарифні сітки, які затверджені у Києві. Не від нас залежить, що ставка є такою невисокою», – каже пані Клочко. «Молоді люди не йдуть. За 4-5 тисяч людям складно жити у місті», – вважає Клочко. Натомість у приватних садочках платять 7 тисяч, тому, ймовірніше, що кадри йтимуть працювати туди. Зменшення кількості вихователів тягне за собою збільшення навантаження і люди працюють на півтори ставки.

Христина Шабат розповідає, що у їхній садочок йдуть переважно дівчата після університету. «Ми не вимагаємо педагогічної освіти, бо ми усвідомлюємо проблему на ринку праці. По-перше, низька зарплата, мало хто хоче працювати. По-друге, і це головне: люди вигорають, з дітьми працювати важко», – каже вона.

У комунальних дитсадках виникає проблема, що на одного вихователя припадає 29-30 дітей. Але це в ідеалі, якщо до садочка ходять всі по списку. «Але ж ходить 60%», – каже пані Клочко. Тому така відвідуваність частково компенсує надмірну кількість дітей на одного вихователя.

Водночас велика кількість дітей в класах, на думку Христини Шабат, є однією з причин, чому батьки надають перевагу дитячим садочкам. Наприклад, у нашому дитсадку «Пташеня» на одного вихователя припадає 7-8 дітей. «Ми маємо обмежену кількість дітей у групі. Відповідно маємо більше можливостей приділити увагу кожному. Водночас у комунальних дитсадках значно краще розвинута інфраструктура – це простір для прогулянок, харчоблоки, медпункти тощо. А у приватних садочках більш якісна програма, індивідуальний підхід. Більше грошей вкладається у творчий розвиток дитини», – розповідає Христина Шабат.

«Дуже часто до мене на консультації прибігають батьки, які проґавили щось або недопильнували», – розповідає спеціалістка з дошкільних закладів. У положенні про електронну реєстрацію чітко вказано, що діти народжені у поточному році починаючи з 1 січня по 31 серпня реєструються на наступний рік в перший робочий день вересня. Діти народжені з першого вересня по 31 грудня поточного року – реєструються через рік у перший робочий день вересня.

«Тому коли дитина народжується відразу дізнавайтеся про те, де її зареєструвати і куди реєструвати, щоб не прогавити свою чергу», – застерігає пані Клочко. Бути у курсі сьогодні напрочуд легко, управління освіти створило навіть сторінку в інстаграмі.

Цікаво, що у приватних садочках також є електронна черга, але там зареєструватися можна будь-коли – отримати місце можна навіть посеред року.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук